Начальник державної екологічної інспекції в Черкаській області Микола Клименко не приховує: незважаючи на його чималий досвід, працювати нині досить складно. Всіма можливими й неможливими методами на працівників інспекції намагаються тиснути, домагаючись певних преференцій, порушень встановлених природним законодавством норм. Однак важливий природоохоронний підрозділ не втрачає головного орієнтиру — забезпечувати додержання законодавства на території регіону. Для цього збільшує кількість перевірок, добивається високої  їхньої результативності. 

Від слів уже  взялися до діла. Як повідомив заступник голови Харківської облдержадміністрації Валентин Дулуб, утилізація отрутохімікатів у регіоні  розпочалася  за домовленістю з Державним фондом охорони довкілля. На сьогодні в Харківській області  є 759 тонн непридатних для використання пестицидів і отрутохімікатів. Вони зберігаються в 60 сховищах, з яких лише одне у хорошому, 33 — в задовільному і 25 — в незадовільному стані.

До Маневицької виправної колонії № 42 Володимир Д. потрапив для відбування вироку суду за скоєний економічний злочин. У березні цього року він самовільно покинув дільницю соціальної реабілітації, а 19 квітня був виявлений працівниками Кодимського РВ УМВС України в Одеській області і доставлений до місця відбування покарання. Що саме відбулося після примусового повернення засудженого, зараз встановлює слідство. Але достеменно відомо: 21 квітня 25-річного чоловіка знайшли мертвим з ознаками насильницької смерті. 

П’ять років тому група осіб скоїла тяжкий злочин — убивство людини. Цинічність убивць вражала: тіло жертви спокійно загорнули в ковдру і вкинули у річку. Як потім з’ясували правоохоронці, мотив убивства був простий: непереборне бажання зловмисників заволодіти квартирою потерпілого. 

Розміщена в Інтернеті загрозлива інформація про негативний вплив на довкілля «цинкового заводу», що споруджується в Житомирі коштом польських інвесторів, стривожила багатьох. Нікому не відома громадська кампанія з гучною «патріотичною» назвою повідомила, що вона проти пуску підприємства, бо «цинк забруднює повітря». А на підтвердження наводиться тривожна конкретика:

«Вихідні гази цинкового виробництва включають 25-50% свинцю. Вихід цинку з цинкового виробництва становить 62,5-77,5 кг на тонну. Підвищений вміст цих високотоксичних інгредієнтів фіксується на кількох десятках кілометрів від території підприємства».

600 мешканців колишнього військового містечка, що в селищі Оржів на Рівненщині, ще й не чули, що тарифи на житлово-комунальні послуги будуть однаковими на всій території держави. Вони ж бо не мали змоги дивитися телебачення: кілька днів поспіль їхні будинки були знеструмленими. І це при тому, що ці люди сплачують за електроенергію по… 36 копійок за кіловат — як промислові споживачі.

У первинних та обласних осередках однієї з найстаріших громадських організацій інвалідів — Українському Товаристві сліпих (УТОС) — завершилася звітно-виборча кампанія. Попереду черговий з’їзд Товариства.

«Від злого вовка!» — дружно відповіли на це запитання вихованці одного з чернігівських дитсадків.

Оскільки в місті хижаків, яких бояться всі малюки, бачили лише в одному із заїжджих зоопарків, то захищати наших синів і доньок, звісно, треба від іншого. «Злим вовком» може стати погана компанія, шкідливі звички, негаразди в родині… Та багато чого! 

На території колишньої шахти «Центральна» в місті Антрацит розпочато будівництво комплексу очисних споруд для демінералізації шахтних вод. Це перший в Україні комплекс, у будівництво  якого інвестор — ЗАТ «Донецьксталь» — має намір вкласти більш як 300 млн грн.

Тривалий час вважалося, що батьківщина неодмінного атрибута сучасної цивілізації — «голубого екрана» — США. Пріоритет цього винаходу приписували російському емігранту Володимиру Зворикіну, який у 1929 році виготовив кінескоп, а ще через два роки — електронно-променеву передавальну трубку, завдяки яким у 1933 році вдалося передати телезображення. Та створена з ініціативи ЮНЕСКО спеціальна міжнародна комісія дійшла висновку, що «перша у світі телевізійна передача за допомогою електронних телевізійних пристроїв відбулася 28 липня 1928 року». Місцем цієї епохальної події став Ташкент, а творцем винаходу — син видатного українського поета Павла Грабовського Борис, якому 8 червня — 110 років з дня народження.