У незвичних умовах, глибоких розходженнях між потребами і реаліями сьогодення перебуває стан туристичної галузі на Закарпатті. Уперше за останні роки цей регіон країни не став центром масового туризму. Готелі, пансіонати, зелені садиби, перевізники, екскурсоводи вдовольняються лише незначною часткою тих замовлень, які мали раніше. Причина всього — війна. 

 З початку повномасштабного вторгнення рф світ дізнався про багато моторошних злочинів, які скоювали російські військові в населених пунктах України, серед яких — катування та вбивства мирних громадян. Скоювали росіяни в нашій державі і сексуальні злочини  і щодо жінок, і щодо дітей.

Українські правоохоронці із першого дня вторгнення рф у межах кримінальних проваджень збирають доказову базу про нелюдські дії загарбників на наших територіях.

 Днями, точніше, 5 липня, міста-сусіди на півночі Донеччини Краматорськ і Слов’янськ аж занадто гучно відзначали восьму річницю визволення від рашистської окупації, яка 2014 року тривала близько трьох місяців. Однак на відміну від минулих років, тепер тут гримлять не поодинокі символічні постріли — салюти на вшанування загиблих визволителів. Просто в населених пунктах лунають вибухи, спалахують пожежі й здіймаються догори стовпи пилюги та диму, оскільки знавіснілі російські загарбники безжально обстрілюють ці міста з усіх видів потужної зброї. Зокрема нещодавно нелюди вдарили по Слов’янську касетними снарядами.

Загалом від початку впровадження проєкту в березні й до кінця червня про готовність надати прихисток дітям через Telegram-бот @dytyna_ne_sama_bot заявили понад 21 000 людей. Більш як тисяча з них пройшли всі етапи підбору в межах програми «Дитина не сама» та успішно завершили підготовку, повідомляє Міністерство соціальної політики.
Загальнонаціональна програма «Дитина не сама» — ініціатива радниці — уповноваженої Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації, створена і запроваджена Офісом Президента спільно з Дитячим фондом ООН UNICEF Ukraine та Міністерством соціальної політики.

Від початку війни Євросоюз прийняв майже 6 мільйонів біженців з України, застосувавши вперше в історії свого існування механізм надання тимчасового захисту. І хоч Європа не вперше за останнє десятиліття зіткнулася з напливом мігрантів, кількість українців, яку прихистили в себе держави ЄС, у Брюсселі називають безпрецедентною.
Найбільший тягар взяли на себе сусідні з Україною держави: Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина та Румунія. Хоч потік біженців не припиняється, влада держав ЄС продовжує політику підтримки і солідарності, приймаючи у себе тисячі українців, переважно жінок і дітей, і заявляє, що допомагатимуть Україні стільки, скільки це буде потрібно. 

Полтавщина традиційно належить до областей із найрозвиненішим бджолярством. За офіційними даними, до війни тут було понад 148 тисяч бджолосімей. Насправді їх більше, адже у краї багата природа, щороку значні площі засівають медоносними сільгоспкультурами. Це сприяє подальшому розвитку галузі. І відбуватиметься надалі за умови, що всі тамтешні аграрії шанобливо ставитимуться до партнерів по бізнесу бджолярів і враховуватимуть не тільки власні, а і їхні інтереси.

Уже понад чотири місяці Українська держава живе і бореться в реаліях жорстокої війни. Гуманітарними проблемами і викликами як наслідком попереднього восьмирічного етапу агресії рф, яку тоді ще називали гібридною, опікувалося Мінреінтеграції. Після 24 лютого на це відомство покладено чимало додаткової відповідальності, а масштаб завдань значно розширився. Про те, як трансформувалася структура в цей період, наша розмова із заступником міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Анатолієм СТЕЛЬМАХОМ.

Для успішної євроінтеграції Україна, поміж іншого, має імплементувати понад чотири десятки документів у галузі публічних фінансів. Про пріоритети в цій царині й те, як змінилися завдання після набуття Україною статусу кандидата у члени Євросоюзу, у бліцінтерв’ю Укрінформу розповів голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, секретар Національної ради з питань відновлення України Данило ГЕТМАНЦЕВ. 

Поза всіляким сумнівом, безпека журналістів — ключова проблема для Національної спілки журналістів України, яка постала вже з перших днів широкомасштабної й нічим не виправданої російської агресії в Україні. Про це заявила перша секретар творчої організації Ліна Кущ, виступаючи на круглому столі «Журналістика в часи війни», який відбувся в Раді Європи у французькому місті Страсбург. 

Із перших днів широкомасштабного нападу рф на Україну жителі міст і сіл зіткнулися з проблемою бомбосховищ та безпечних укриттів. Приміром, у Черкасах багатьом містянам, окрім відповідно обладнаних приміщень, пропонували ховатися у разі повітряної небезпеки в так званих укриттях подвійного призначення або просто підвалах будинків. Чи могли убезпечити себе від ураження люди, які перебували в таких укриттях? Звичайно, ні. Свідчення цього — тисячі загиблих та поранених із числа цивільного населення багатьох міст, серед них сотні дітей.