Суспільство

  • Наталя ЗВОРИГІНА

    На пляж із відрами й лопатами

    Місцеві жителі звичні до цього явища — замору бичка в Азовському морі. Це трапляється, залежно від літньої спеки, два-три рази за сезон. Коли хвилі масово викидають на берег мертву рибу, люди беруться за відра й лопати і швиденько її прибирають.
    А в курортників від звалища дохлої риби на пляжах — справжня паніка. Не розуміючи, що відбувається, вони впадають у відчай: відпустка пропала… 

  • Наталія БІЛОВИЦЬКА

    Собор чекає на допомогу

    Саме про Свято-Троїцький кафедральний собор у Новомосковську Дніпропетровської області — бароковий шедевр дерев’яної сакральної архітектури XVІІІ сторіччя, єдиний дев’ятибанний хрестово-купольний в Україні, що у сотні найкращих дерев’яних споруд світу, — йшлося у романі видатного українського письменника Олеся Гончара «Собор». Храм внесений до державного реєстру національної культурної спадщини України та до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.  

  • Ганна РОМАШКО

    Володимир РЕЗНІКОВ: «У жодній іншій країні футболістів з ескортом не зустрічають»

    За час, поки в Україні та Польщі тривав чемпіонат Європи з футболу, на території нашої держави не було зареєстровано жодної серйозної дорожньо-транспортної пригоди з участю вболівальників або учасників спортивного турніру. Про те, як спрацювали і чого навчилися вітчизняні стражі порядку на автошляхах, розповів «Урядовому кур’єру» заступник начальника Управління Державної автомобільної інспекції МВС України Володимир Резніков.  

  • Світлана ГАЛАУР

    Тестуванням по псевдо-терористах

    Нещодавно харківська міліція затримала чоловіка, який повідомив про замінування Палацу спорту, де проходила всеукраїнська виставка ювелірних виробів «Ювелір Престиж». На щастя, це повідомлення виявилося неправдивим і закладеної «бомби» правоохоронці, які прибули на місце події разом із фахівцями-вибухотехніками, не знайшли. Але того дня їм усе-таки довелося добряче попрацювати:  евакуювати з Палацу спорту майже 500 чоловік, оглянути приміщення площею понад 16 тис. кв. м тощо.  

  • Олена ОСОБОВА

    Луганськ одягли у вишиванку

    За словами художника Слави Бо (В’ячеслава Бондаренка), який придумав цю акцію, малював та роздавав крейду і фарби усім охочим, так вони з друзями вирішили підтримати українську мову, культуру і традиційний український борщ.
    «Нині деякі луганчани не вважають себе українцями. Однак ми живемо в Україні, ми українці і хочемо про це нагадати всім. Навіть попри те, що деякі учасники акції розмовляють російською», — заявив Слава Бо. 

  • Віктор ШПАК

    Столипін: реформатор чи реакціонер?

    У свідомості більшості українців міцно вкоренилося насаджуване ще з радянських часів переконання, що Столипін — «представник царської бюрократії, з яким пов’язаний період жорсткої політичної реакції («столипінщина»)». Донині широко відомий вислів «столипінський галстук», яким стали називати зашморг для повішення, а за главою уряду Російської імперії міцно вкоренилася сумнівна слава прибічника чорносотенного руху — горезвісного «Союзу руського народу», на совісті якого криваві єврейські погроми та розправи над інакомислячими всіх без винятку національностей.  

  • Євдокія ТЮТЮННИК

    Чого чекати від вихованих Павутиною?

    Нещодавно подивилася фільм «Титанік-2». Події у ньому (цього разу вигадані) відбуваються через 100 років після реальної катастрофи гігантського пасажирського судна в холодних водах Атлантики, так майстерно відтвореної в кінострічці Джеймса Камерона. У новій варіації цієї історії все повторюється: сучасники будують точну копію першого «Титаніка». Вони впевнені, що цього разу буде хепі-енд. Але, поспішаючи встигнути до запланованої дати, допускають кілька недоробок. Корабель виходить в океан і… врізається в айсберг. Знову катастрофа, численні людські жертви. Як і слід було сподіватися, кінострічку геть-чисто розкритикували. Однак автори фільму зуміли нагадати: людству властиво наступати на ті самі граблі. Та й айсберги в житті кожного з нас — не дивина. 

  • Світлана ІСАЧЕНКО

    На «гачку» — вся еліта?

    І без того мутне дзеркало статистики взагалі стає непроглядно темним, коли йдеться про рибні запаси Буковини. На глибокому дні поховані відповіді на досить важливі для економіки області питання: скільки у нас риби, якої саме, наскільки ефективно використовуємо свій чималий водний фонд і який економічно-соціальний зиск отримує область і кожний її район з рибництва, котре за потенціалом є однією з найважливіших галузей економіки краю.
    Буковинські ставки мають статус об’єктів загальнодержавного значення, оскільки створені на транскордонних річках — Пруті, Сереті, Черемоші.  

  • Наталя ЗВОРИГІНА

    Трофейний хвіст затягнув на 10 кіло

    За інформацією віце-президента обласної федерації Геннадія Ушакова, з’їхалися ентузіасти з Дніпропетровська, Маріуполя (4 команди!), Бердянська, Києва, Херсона, Ялти і, зрозуміло, Запоріжжя. 
    — Зі здобиччю повернулися тільки 16 мисливців, — уточнив Геннадій Ушаков. — Видимість була погана, до того ж риби в Дніпрі з кожним роком все менше і менше. Настріляли здебільшого сазана. За традицією половину улову передамо у дитячий будинок на Великому Лузі.

  • Тетяна МОІСЕЄВА

    Повернення мікробіолога світу

    Нещодавно в містечку Городок, що на Хмельниччині, з’явився  пам’ятник  всесвітньо відомому вченому — мікробіологу Сергієві Виноградському. Ця подія  мала розголос далеко не провінційний: людина, чию постать увічнено в білому каррарському мармурі,  належить до когорти найвизначніших науковців ХХ століття. 
    Відкриття пам’ятника «мікробіологові світу» (такі слова  викарбувано на постаменті) вшанували відомий вчений-мікробіолог Богдан Мацелюх, директор Інституту мікробіології та вірусології НАН України академік Валентин Підгорський, інші науковці.