Такого бачити ще не доводилося!.. Посередині п’ятиповерхівки рвана пройма обвалу рябить посіченими шпалерами, відкритими  дверима. Серванти на третьому і четвертому поверхах на вцілілих плитах перекриття непорушно стережуть залишки того, що було вітальнями. Заглядає у прірву  чавунний радіатор, що тепер може гріти хіба що атмосферу…
Нічний обвал, що дивом не забрав життя значно більшої кількості людей, докорінно змінив усе в тих, які цю біду пережили. Тривожно і мешканцям будинку, чиї квартири не постраждали. 

Цікаве це місто — Харків. Перша столиця. Для нашого брата-журналіста там завжди знайдеться щось особливе. Ми вже писали про тамтешні, так би мовити, «лакмусові» справи. Не «резонансні», але показові, як хімічні досліди з лакмусовим папірцем. Як ось ця детективна історія, про яку йтиметься далі.  
Її початок  губиться у славнозвісних дев’яностих. Це не банальний сюжет, коли «погані» кремезні хлопці одібрали завод у інших кремезних. Мова, скоріше, про «комірку папи Карло».

На рівні держави у нас зараз багато робиться щодо розвитку сільських територій. Уряд спрямовує на це чималі кошти, розуміючи, що без села не буде України. В цьому році тільки на реалізацію соціальних програм на Полтавщині виділено, за словами голови Полтавської облдержадміністрації Олександра Удовіченка, 236 мільйонів гривень. Таких коштів, сказав він, Полтавщина ще не одержувала у вигляді субвенцій з держбюджету. Для порівняння, торік в області на розвиток сільських територій спрямували 139 мільйонів гривень.

Засалений жарт стосовно малоосвічених людей знову виринув у пам’яті, щойно оприлюднили результати зовнішнього незалежного оцінювання з іноземних мов. Саме їх з’ява у програмі вступу на деякі гуманітарні факультети вітчизняних вишів наробила галасу у середовищі майбутніх першокурсників. Я мовчу про «мудру» політику освітянського відомства, яке посеред минулого навчального року змінило предмет «Історія України» на іноземні мовні дисципліни, бо свого часу у пресі з цього приводу зламалася не одна сотня списів. Тоді насправді обурило інше — як випускникові перебудувати свій план підготовки і за якихось півроку вивчити скажімо англійську? Ніяк!

Дозволяти чи ні кататись дітям на атракціонах — питання, яке непокоїть більшість батьків. Адже всі пам’ятають про нещасні випадки, які час від часу трапляються. Так, півроку тому постраждало четверо дітей, що гойдались на каруселі, в якої відірвався трос. Загалом з 2005 року на атракціонах в Україні постраждало 27 людей, із яких семеро загинуло. Тож підстави для хвилювання є. Наскільки безпечні ці розваги сьогодні та як обрати нормальні гойдалки, з’ясовував «Урядовий кур’єр».  
За роботою атракціонів в Україні стежить Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України.

Проблеми, що накопичилися в оборонній сфері, мають надзвичайний суспільний інтерес, вимагають невідкладних конструктивних рішень, у тому числі й законодавчого врегулювання. Це, зокрема, продемонстрували нещодавні парламентські слухання «Про стан та перспективи розвитку Воєнної організації та сектору безпеки України». До речі, за всю історію Верховної Ради це лише другі слухання, на яких у комплексі розглядалося широке коло питань оборони держави. Попередні відбулися у 1999 році.
У нинішньому парламентському слуханні взяло участь майже 700 осіб.

Звістка про те, що перші дотації за збережений молодняк великої рогатої худоби селяни зможуть отримати вже в другій половині червня, порадувала багатьох трудівників села, які вирощують та утримують худобу. Адже ні для кого не секрет, що з поголів’ям тварин, особливо корів, в Україні, м’яко кажучи, давно непереливки.
Як прокоментував урядове рішення заступник голови Черкаської облдержадміністрації Олексій Головко, вперше в історії України держава пішла на такий крок щодо підтримки розвитку галузі скотарства, заохочуючи жителів сільських населених пунктів утримувати молодняк великої рогатої худоби. 

Працюю викладачем вищого навчального закладу І—ІІ рівня акредитації з 2005 року. Викладаю українську мову і літературу та українську мову з професійним спрямуванням. Річне навчальне навантаження — 800 годин. Ще я – класний керівник. Стаж педагогічної роботи 13 років.

У квітні 2008-го за рішенням атестаційної комісії мені було присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст І категорії». У вересні 2010 року подала заяву на атестаційну комісію про присвоєння мені у квітні 2011-го кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії». Але директор технікуму відмовив, мотивувавши тим, що я не маю наукової роботи, надрукованого медичного посібника, статті. А це начебто обов’язково має бути за новим Положенням про атестацію викладачів ВНЗ.

У травні 2011 року я посіла ІІІ місце в обласному конкурсі викладачів української мови (за професійним спрямуванням) ВНЗ І—ІІ рівнів акредитації. У вересні 2011-го знову подала заяву на атестаційну комісію про присвоєння мені в квітні 2012-го кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії». Але й досі маю сумніви…

Тому хочу запитати у фахівців, чи маю я право атестуватися в 2012 році на «спеціаліста вищої категорії» без надрукованої статті чи іншої наукової роботи? Які взагалі вимоги до присвоєння цієї кваліфікації?

О. МАТІЄНКО,
м. Білгород-Дністровський, Одеська обл.

Я інвалід війни ІІ групи. Останнім часом з усіх ЗМІ дізнаюсь, що інвалідам Чорнобиля планують підвищити пенсію. Але чомусь нічого не кажуть про те, чи добавлять її іншим інвалідам, наприклад, інвалідам війни. 

Раніше чув про те, що саме таким як я інвалідам війни І-ІІ груп ще на початку 2012 року пенсійну виплату планували збільшити на 25%. А нині — тиша, ніхто цю інформацію не спростовує, але й не підтверджує. Тож хотів би дізнатися достеменно, збільшать мені пенсію найближчим часом чи ні?

В. СИЧ,
Харківський район, Харківська обл.

Нещодавно в інтерв’ю Першому національному  Голова Верховної Ради Володимир Литвин зазначив, що якби не було мовного питання, яке розводить, поляризує і  розколює суспільство, то перед виборами депутати придумали б інше…
Те, що спікер має рацію, як і те, що депутати, мабуть, не дуже переймаються інтересами своїх виборців, якнайкраще підтверджує  соціологічне опитування, проведене Центром Разумкова та фондом «Демократичні ініціативи».