Нещодавно поховав дядину в Чигирині. Важку скорботну поїздку підсилила бідність населення цього історичного знакового для українців міста на Черкащині. На поминальному обіді (на такі трапези ходять люди, які хоч раз на день хочуть ситно попоїсти) почув від сусідів покійниці, що працювати вдома їм фактично ніде. Тож засоби до існування мають лише ті, в чиїх сім’ях хтось із дорослих працює в Києві.

Дочка дядини, залишившись уже одна в осиротілій батьківській хаті із сином-дошкільнятком, теж відправила чоловіка на заробітки до столиці. Приїжджає додому, розповіла, не щовихідних, бо заощаджує гроші на... дрова! «Машина їх, — плакала за мамою та від злиденного життя молода жінка, — коштує 3000 гривень! Її спалюємо ще до настання справжніх холодів. Тож потрібно купити як мінімум ще дві, щоб не замерзнути в морози.

Київ відстає від східноєвропейських столиць на 10—15 років. Тим часом у портфелі містобудівників багато пропозицій щодо розвитку столиці, однак це нікому не цікаво. Головна мета забудовників — швидко побудувати і продати.

Парламентська Асамблея Ради Європи під час чергової сесії у Страсбурзі ухвалила резолюцію «Виконання рішень Європейського суду з прав людини». Наразі значні проблеми у виконанні рішень ЄСПЛ спостерігаються у дев’яти країнах-членах Ради Європи, зокрема в Італії, Туреччині, РФ, Україні, Румунії, Польщі. Автором резолюції є депутат від Нідерландів Клаас де Вріз. 

Близько 11 тисяч вироків, винесених ЄСПЛ, залишаються без виконання. Як зазначено у доповіді, покладеній в основу резолюції, «структурні проблеми юридичних систем у певних країнах стають причиною великої кількості подібних позовів, які подаються до ЄСПЛ». За даними Комітету міністрів Ради Європи, лише Росія не виконала 1474 вироки суду.

Раніше закритий для іноземців Дніпропетровськ нині відвідує дедалі більше гостей. Їх дивують розвалені будівлі навіть у центрі міста, серед яких архітектурні й історичні пам’ятки. Приїжджі часто цікавляться у місцевих: «Чому з цим нічого не роблять?» Ставили такі запитання і Юліанні Пахній та Юлії Кошмар. Тож дівчата вирішили організувати фотовиставку, щоб привернути увагу до цієї проблеми якомога більше містян. А присвятили її спадщині видатного дніпропетровського зодчого Олександра Красносельського.

Активістки розгорнули експозицію на Європейській площі у День міста, який недавно відзначив Дніпропетровськ. Дівчата вважають, що навіть у складні часи слід діяти, щоб урятувати те, що ще залишилося.

Стартувала основна стадія реалізації спільного з ЄС проекту «Урбаністична стратегія в історичних містах» (COMUS). Це спільний проект Ради Європи та Європейської комісії, включений у план дій ЄС для України. Його  мета — сприяння національним і місцевим органам влади у здійсненні стратегічного оновлення й забезпечення сталого соціально-економічного розвитку малих і середніх історичних міст і околиць. Пілотними населеними пунктами цього  проекту стали Луцьк Волинської області й Жовква  Львівської. Про те, що там планують зробити, розповідають власкори «УК». 

Черепин на перший погляд нічим не відрізняється від сусідніх сіл району. Кількасот його жителів, як і їхні прадіди, з раннього ранку працюють на землі, порають худобу, виховують дітей.   Історія села сягає глибин XV століття, а його традиції складалися ще в епоху трипільської та черняхівської культур.

Щоправда, ближче ознайомившись, обов’язково звернеш увагу на впевненість та цілеспрямованість цих завжди зайнятих невідкладними справами селян. Вони знають, що їм треба, і не відволікаються на зайві розмови. Саме на таких, загартованих сільськими трудовими буднями, майстровитих і відповідальних односельців і робив ставку сільський голова Анатолій Пархоменко, коли висував ідею створення на території трьох сіл — Черепина, Вільхівчика та Карашина — багатопрофільного  сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Обрій». Разом із його майбутнім головою Анатолієм Стрикалем, досвідченим організатором і майстром на всі руки, вони не раз обговорювали цей проект, який, як кажуть, уже витав у повітрі.

Завжди щиросердно радію вітчизняним досягненням, хоч би в якій галузі. Скільки їх залишилося? Морегосподарство, торгівля, АПК. Раділа цифрам про врожай, кількості зібраних центнерів з гектара. Згодом виявилося, що і овочі вродили, і фрукти. Переконалась сама, бо виноград, за яким ніхто особливо не доглядав, вродив на славу на власній дачі. Чекаємо на вино.

Але, безумовно, найкраще вродив соняшник. Для наших ланів найшкідливіша культура, що забирає із грунту поживні речовини, але дуже прибуткова. Користуються прибутком обрані, страждають інші. Дідусі з бабусями, що сидять на лавочках у моєму дворі, чітко визначають врожайність соняшнику. «Насіння пішло!» — каже дідусь. «Може, нам за це пенсію збільшать?» — питає наївна бабуся. «Навряд, — відповідає дідусь. — Мабуть, собі до мільярдів трохи додадуть. Хай їм грець!»

За останніми даними Міністерства соціальної політики, кількість вимушених переселенців невідворотно наближається до цифри півтора мільйона осіб. Виїжджали вони в різний час, з різних причин і розселилися, хоч і нерівномірно, майже на всій території України. Із перших днів у переїзді та адаптації на новому місці їм чим можуть допомагають держава, громадські організації, волонтери та місцеві жителі. Адже новоприбулі потребують інформаційної, консультаційної, юридичної, психологічної, соціальної та іншої допомоги. І за півтора року, на жаль, проблем у них не поменшало.

Щоб допомагати внутрішньо переміщеним особам більш якісно та вчасно, їхні потреби вже давно слід ретельно проаналізувати й вивчити. Проте з’ясувалося, що за весь цей час не було проведено жодного ∂рунтовного наукового соціологічного дослідження на регіональному чи місцевому рівнях щодо захисту прав та задоволення невідкладних потреб переселенців. 

Це вже друга спроба старателів зібратися тисячним натовпом і демонстративно, ігноруючи законні вимоги представників виконавчої влади та силових відомств регіону, добувати сонячний камінь на території державного підприємства «Маневицьке лісове господарство». Першу вони здійснили не так давно. Тоді тисяча копачів глибокими ямами та вивернутим з них піском спотворили п’ять гектарів лісу. Силовики затримали за порушення порядку, хуліганські дії, непідкорення законним вимогам працівників міліції півсотні чоловіків, частина з яких перебувала у нетверезому стані.

Ще не встигли волинські лісівники на чолі з директором лісгоспу Віктором Радіоном загорнути ті ями, як майже на те саме місце висадився новий десант копачів із жителів Рівненської області. І люди, більшість з яких кричать, що не мають роботи, а повинні годувати сім’ї, знову пішли на порушення. 

Виборча кампанія основних політичних сил беззмістовна, ставку на майбутніх місцевих виборах роблять на загальнонаціональні гасла і технології підкупу, заявлять експерти. При цьому вкотре кандидати вдалися до «добрих справ», які примудряються реалізовувати коштом платників податків.

«На превеликий жаль, у своїй виборчій кампанії суб’єкти виборчого процесу не пропонують стратегій і програм, механізмів розв’язання місцевих проблем, а акцентують або на загальнонаціональних гаслах, які не належать до компетенції місцевої вла?ди, або на беззмістовних нейтральних гаслах», — розповів генеральний директор Комітету виборців України Олексій Кошель. За його словами, основні акценти роблять на зниженні комунальних тарифів, створенні контрактної армії, на питаннях встановлення миру на Донбасі та проведенні реформ.