Українським військоим надійшло розпорядження від керівництва штабу не відкривати вогонь у відповідь на обстріл і бойову активність російсько-терористичних військ у районі Мар’їнки Донецької області. Про це УНН повідомив командир батальйону «Київ-1» нардеп Євген Дейдей. У мене навіть мову відібрало тоді, коли прочитав це в інтернеті. За словами Євгена Дейдея, 24 серпня ввечері сили АТО потрапили під мінометний обстріл терористів. «Бійці змушені просто стояти на своїх позиціях без можливості захистити себе, інфраструктури й території, — розповів Дейдей. — Згодом вони знову звернулися до керівництва штабу АТО з уточненням про можливість застосування зброї, не забороненої мінськими домовленостями, щоб мати змогу захищатися. В штабі відповіли, що попереднє рішення залишилося без змін». 

Нещодавно міністр економіки Айварас Абромавичус через соціальні мережі зробив гучну заяву, написавши: «Вислав на узгодження в інші органи пакет законів зі скасування трудової книжки. Чекаємо реакцію». Що дасть запровадження новації та який зиск матимуть від скасування, як дехто вважає, пережитку радянського минулого, кореспондент «УК» розпитав у експертів. 

Нині в Запорізькій області — 64 787 внутрішньо переміщених осіб із Донеччини, Луганщини й окупованої території АР Крим. Це офіційна цифра. За неофіційними даними, у регіоні 100 000 переселенців. У кожного з них непроста доля. Насамперед потрібно знайти роботу замість втраченої вдома. Директор обласного центру зайнятості Ірина Дудник та заступник голови обласного Товариства Червоного Хреста Надія Божок розповіли, що не всі переселенці активно шукають роботу. Одна з причин — низька зарплата. У центрі зайнятості представлено вакансії з мінімальною зарплатою, тож переселенці, які отримували в Донецьку понад 3500 гривень за місяць, просто не хочуть працювати за менші гроші. Втім, немало з них змогли достойно облаштуватися на новому місці. «Урядовий кур’єр» знайшов приклади витривалості й стійкості до життєвих негараздів. Сподіваємось, вони надихнуть інших і додадуть їм віри, що власне щастя кожний тримає у своїх руках. 

Прощавай, літо! Запам’яталося воно нам небувалою спекою (така була 1921 року), зливами і пожежами. Але порадувало щедрим урожаєм хлібної ниви, садовини і городини. У засіки держави уже засипано близько 40 мільйонів тонн добірного збіжжя, а полиці на ринках і в супермаркетах вгинаються від багатющого вибору овочів і фруктів. 

На підконтрольній Україні території Луганщини залишилося всього 6% шахт із тих вугільних підприємств, якими славився край. І кращі антрацити — по той бік лінії розмежування. Але навіть газове вугілля, яке нині видобувають гірники об’єднань «Лисичанськвугілля» та «Первомайськвугілля», конче потрібне людям: пригорща такого твердого палива здатна взимку обігріти цілу хату. Щоправда, своє професійне свято видобувачі чорного золота зустрічають не надто радісно — загроза консервації нависла над половиною рудників, що залишилися в українській Луганщині. Про це розповів «Урядовому кур’єру» начальник департаменту промисловості та інфраструктури обласної військово-цивільної адміністрації Олександр ІСАЧЕНКО.

Після жовтневого перевороту 1917 року більшовики скасували всі царські закони й масово перейменували населені пункти і вулиці на честь своїх вождів. Мали намір на тисячоліття помітити свою територію, як роблять це звірі. Більшовиків не зупинило навіть те, що більшість географічних назв — історичний спадок давніх часів, за яких не лише російських царів, а навіть Московії ще не існувало. 

«Диявол ховається в деталях» — не пам’ятаю, хто це сказав, але ця фраза вже давно стала крилатою. Де ключове слово — «ховається».

День Незалежності, День Державного прапора України… Ці свята для нас останнім часом наповнені особливим змістом, осягнуті душею, означені багатьма зовнішніми атрибутами. І це не лише вишиванки, які ми вдягаємо, щоб підкреслити свою належність до українського народу. У свої національні убори вбираються і представники інших національностей, що проживають в Україні, люблять свою країну й пишаються нею. 

Українська освіта роками потерпає від російської інформаційної війни. А в сучасних умовах — і поготів. Адже галузь освіти передовсім охоплює молодь, а отже, майбутнє будь-якої нації.

Тож у Міністерстві освіти і науки запроваджують почергові кроки боротьби проти такої агресії. У відомстві викривають діяльність проросійських організацій і так званих науковців, забороняють відповідні шкільні підручники. А головне — всіляко підтримують десятки тисяч школярів і студентів у тимчасово окупованих Криму й Донбасі, даючи їм змогу отримати українську освіту і почуватися українцями. 

В Україні бум реклами ринку Форекс. Це міжнародний валютний ринок, учасники якого заробляють на різниці курсів світових валют. Потенційних клієнтів заманюють безкоштовним навчанням та легким збагаченням. Безкоштовний сир з мишоловки —  це кілька сотень гривень на рахунок клієнта, нібито подарунок від компанії. І не всі, хто ловиться на такі оголошення, підозрюють про ризики й те, що можна не лише заробити, а й втратити гроші. 

У дні святкування 24-ї річниці Незалежності наш Державний гімн лунав і на площах, і в квартирах, і в місцях відпочинку. Але мене вразило його виконання в російському Ростові-на-Дону.