Суспільство
-
Історія однієї посилки
У тому, що Миколаїв лежить у зоні прифронтової смуги, сподіваюся, сумнівів немає. Цей статус накладає певний тип поведінки. Тож тиждень тому ми відправляли машину посилок для наших вояків. Усім містом збирали речі й продукти для хлопців, що стоять на кордоні з Кримом. Там бійці трьох миколаївських частин. Ми з ними на постійному зв’язку, знаємо про їхні потреби.
-
Сила не може замінити закон
Нестабільна ситуація, яка склалася останнім часом здебільшого у південно-східних регіонах, не просто підбурює й лякає суспільство, а й загрожує територіальній цілісності України. Провокації, пов’язані чи то із сепаратизмом, чи то з анархією і махновщиною, заважають стабілізації економічної й політичної ситуації в країні, а іноді використовуються різними силами для більш радикальних дій, як, наприклад, окупація Росією Криму. Тому дуже важливо тримати регіони ризику під жорстким контролем правоохоронних органів. У цьому сенсі показовий приклад Дніпропетровщини, де вдається не допускати провокаційних дій та ескалації громадських конфліктів.
-
Реформа місцевого самоврядування: замість держадміністрацій створять виконкоми обласних і районних рад
Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк наполягає на тому, щоб ліквідувати обласні державні адміністрації (ОДА) як органи виконавчої влади в країні, котрі вважає рудиментом. Цю його заяву на нараді з представниками органів місцевого самоврядування — членів Всеукраїнської асоціації міст України присутні зустріли оплесками. Під час зустрічі обговорили проект Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади.
Згідно з Конституцією, голів ОДА призначає президент країни. Тому місцеві виконавчі комітети в регіонах можуть з’явитися після внесення змін до Конституції. Вони мають узяти на себе всю відповідальність за стан справ у кожній області. За словами Арсенія Яценюка, проект концепції залишає за центральними органами влади лише функції загального нагляду за дотриманням законодавства в особі префектів (згідно з французькою моделлю системи влади, це регіональний представник центрального уряду на місці, який не має змоги розпоряджатися коштами, але є таким собі прокурором загального нагляду). Як він уточнив, органи прокуратури слід позбавити корупційної функції загального нагляду. -
Підозрілих людей в Україну не пускають
«Ми перебуваємо на своїй території, у своїй державі, тому наше завдання не говорити, а діяти. І діяти із залученням усіх сил і ресурсів», — на цьому наголосив під час прес-конференції голова Державної прикордонної служби Микола Литвин.
-
Усі ми різні, але жити нам разом
За результатами останнього Всеукраїнського перепису населення, на Черкащині проживають представники понад ста національностей. Українці, зрозуміло, домінуючий етнос. В області їх проживає 1 мільйон 301 тисяча (понад 90%). Далі йдуть росіяни — 75,6 тисячі осіб (5,4%). За ними за чисельністю слідують білоруси, вірмени, молдавани, євреї, цигани, поляки, азербайджанці, татари, німці, грузини, болгари та інші нечисленні народності — серби, литовці, корейці, греки, араби...
Наймонолітніший за національним складом Монастирищенський район: тут живе понад 98% українців. Природний приріст населення вносить зміни в етнічний склад регіону, зокрема через те, що в родинах з різною національністю заведено мати різну кількість дітей, бо люди намагаються зберегти свою мову і культуру. Вони почасти відкривають недільні школи, створюють громади, будують церкви, влаштовують концерти — усе це сприяє етнічному відродженню меншин. -
В своїй хаті своя й правда
Добра знайома розповіла: кілька років тому, коли відпочивала в Болгарії, вирішила відвідати музей Ванги. Екскурсовод дізналася, що жінка приїхала з України, і запропонувала ознайомитися з прогнозом провидиці. «За кілька років на півдні України розпочнеться війна. Але триватиме вона недовго. Потому все вляжеться, піде на висхідний розвиток», — приблизно так звучало пророцтво.
«Ми тоді просто посміялися: яка там, мовляв, війна, — зізналася знайома, — хто про неї міг подумати ще навіть півроку тому? Тепер ось пригадала той випадок: виявляється, ставити під сумнів пророцтва Ванги — марна справа…»
-
Біженці — це біль усієї України
Анексію Криму з одного боку сприймали як велике свято возз’єднання, а з іншого — як руйнацію усталеного способу життя. Не вдаючись у юридичні й політичні деталі, скажемо: те, що сталося, змінило життя мільйонів. Якщо навіть лише десятьом це скалічило долі й тільки сотня жінок плакала вночі, це не варте всіх примарних чи детально вималюваних преференцій, які обіцяють внаслідок того, що відбулося.
Сьогодні бачимо багато негативу: люди налякані, шукають зниклих родичів і нову роботу, лікують покалічених, змінюють місце проживання, навчання, відновлюють втрачені документи. У нас уже офіційно зареєстровано понад 3 тисячі біженців. Це катастрофа і великий біль усієї нашої країни.
-
Регіони врятує децентралізація
За чверть сторіччя існування незалежної України регіональна політика мала лише декларативно-юридичний характер. Фактично регіональний розвиток не здійснюється і після утворення у 2007 році окремого Міністерства регіонального розвитку і будівництва, в назві якого нині з’явився додаток «і житлово-комунального господарства» (Мінрегіон). Серед решти відомств це міністерство характеризується дуже широким профілем завдань. Його очолює шостий міністр, і воно основну увагу приділяло питанням будівництва і ЖКГ, але серед головних завдань цього міністерства має бути проблема регіонального розвитку країни.
-
Революційна символіка пішла в люди
Вже стало традицією, що всі значущі події, які відбуваються в країні, через певний період часу відображаються у сувенірах. Проте якщо після подій 2004 року мода на революційну символіку буквально заполонила прилавки всіх продавців «дрібничками», то цьогоріч аж такого сплеску не спостерігається. Хоч деякі специфічні сувеніри все-таки з’явились у продажу. Скільки коштують незвичні дрібнички і чим дивують українців та іноземців наші майстри, цікавився «Урядовий кур’єр».
-
Бджола розбрату
На теренах нашої держави впродовж століть успішно розвивалося бджільництво. Нині Україна входить у п’ятірку країн-експортерів меду. Але ця лідерська позиція скоро може похитнутися.
Останніми роками наш мед стає дедалі менш якісним, а українська крилата трудівниця опинилася на межі виживання. Чому гинуть бджолині сім’ї, що впливає на якість продукції бджільництва та як захистити безпосередньо галузь? Ці та інші питання є більш ніж нагальними. Їх жваво обговорювали днями на щорічному семінарі бджолярів Дніпропетровщини.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2025
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ