Минулого тижня відбулися пам’ятні заходи із вшанування майже мільйона депортованих у ХХ столітті етнічних українців із Холмщини, Підляшшя, Надсяння, Лемківщини і Західної Бойківщини. Ці великі депортації стали трагічними наслідками Першої й Другої світових війн, зламали тисячі людських доль, зруйнували традиційні українські поселення, лягли важким тягарем на душі.

У період Першої світової війни уряд царської Росії силоміць вивіз із Холмщини і Підляшшя вглиб Росії понад 300 тисяч українців. Під час Другої світової Польський комітет національного визволення разом з урядом Української РСР депортував із Холмщини, Підляшшя, Надсяння, Лемківщини в УРСР майже 500 тисяч українців.

Кредитування сільськогосподарського виробника за всі роки незалежності завжди було в Україні дуже болючою проблемою. Що вже й казати про наше важке сьогодення — аграрії потерпають від нестачі оборотних коштів та не мають змоги отримати дешеві та довгі позики.

За словами президента «Української аграрної конфедерації» Леоніда Козаченка, у нас існують недолугі, порівняно з розвиненими країнами, умови кредитування. «Для прикладу, у США середня кредитна ставка  становить 3,25%, у Франції — 3,43%, у Німеччині — 3,94%, у Канаді — 3%, тоді як в Україні ця цифра сягає від 17 до 36% у нацвалюті та від 10 до 19% — в іноземній. Окрім здорожчання банківських кредитів, більш жорсткими стали умови до кредитоспроможності позичальників, до застави, а також зменшилися пропозиції кредитних продуктів через проблеми з ліквідністю в банківській системі України», — зазначає він.

Уже не перший рік за ним справедливо закріпився статус традиційного.

Проте VІІ зібрання, що відбулося у Харкові, не зовсім вкладається в ці усталені рамки. Передовсім рекордною кількістю іноземних делегацій, до яких входили представники дипломатичного корпусу кількох десятків держав, у тому числі Надзвичайні і Повноважні посли США, Канади та Королівства Нідерланди, представники бізнес-кіл і міжнародні експерти, а ще — практичними результатами роботи, зафіксованими в домовленостях та укладених контрактах. Вирізняла його з поміж проведених останніми роками й атмосфера по-справжньому партнерського взаєморозуміння, прозорості намірів та ухвалених документів, а також конкретика дій, спрямованих на перезапуск провідних галузей економіки, чітке бачення стратегічних напрямів розвитку.

Відомо: що менше світла, то краще почувається корупційна гідра. Особливо розрослася вона в галузі державних закупівель. Один з добре відомих рецептів боротьби з корупцією — прозорість і мінімальне спілкування пересічних громадян із чиновниками. Тому на впровадження в нашій країні системи електронних закупівель, яка мала б запрацювати ще «вчора», покладають певні сподівання.

Такою електронною системою із красномовною назвою ProZorro вже користуються Міністерство оборони і майже 700 держустанов України. Це істотно спрощує доступ підприємців до державних торгів і дає змогу долати корупційні схеми. На сьогодні проведені через електронну систему закупівлі зекономили державі 10—20% бюджетних коштів.

Набула чинності постанова Кабінету Міністрів №491, яка визначає нові спрощені процедури оформлення флоту і вантажів в українських морських портах. Журналістам випала нагода разом із представниками Мінінфраструктури в Миколаївському морському порту піднятися на борт панамського судна Skippers Y, щоб почути відгук капітана про дотримання в українських портах нових правил з дерегуляції. На борту чиновники поспілкувалися з паном Радваном Абдуджали, капітаном судна, що прибуло цього дня для завантаження 24 тисяч тонн металопродукції та подальшого її транспортування в Туреччину.

Під час розмови з’ясувалося, що процедура оформлення тривала не більш як 40 хвилин. Капітан каже, що це свідчить про істотні зміни, адже раніше аналогічний процес тривав значно довше — понад три години.

Нині економіка  нашої держави переживає надзвичайно важкий період. Промисловість  України  не  повною мірою  забезпечує виробництво конкурентоспроможної продукції, яка  відповідає європейським  вимогам. Не завжди раціонально використовуємо енергоресурси. Не досконалі прогнози, плани та організаційно-економічні механізми реалізації практичних заходів уряду.

Нещодавно до Тернополя з’їхалися науковці, економісти, щоб обговорити проблеми і тенденції в економіці нашої країни, спричинені воєнним російсько-українським конфліктом. На базі Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя відбувся круглий стіл «Методологія розробки пост?конфліктної багатовекторної моделі економіки України: стратегії та прогнози розвитку». 

Коли на Донбасі почалося лиходійство, тамтешні жителі масово вирушили в мирні краї нашої держави, щоб зберегти добре майбутнє для своїх дітей. Є різниця в поведінці донеччан — українських професійних військових і цивільних: у військових зовсім інший рівень відповідальності за Вітчизну. Про непрості події розмовляємо із заступником командира військової частини А1402 по роботі з особовим складом Миколою БАУТІНИМ, який торік у квітні-жовтні керував одним із підрозділів, що виконував бойові завдання з охорони та оборони військових містечок частини поблизу донецького аеропорту.

Донецький «Шахтар» прибув до Тернополя без семи основних виконавців: шанс продемонструвати свої найкращі здібності отримали як найближчі дублери, так і резервісти. На поле з перших хвилин вийшли Сарнавський, Матвієнко, Малишев, Коваленко та Зубков, на яких покладають великі сподівання у наших національних збірних. Приємно, що саме завдяки цим виконавцям гірники вже в  першому поєдинку фактично вирішили долю двоматчевого протистояння, повідомляє офіційний сайт ФФУ.

Господарі трималися першу півгодини, та пропустили м’яч у власні ворота. Малишев завдав результативного удару з далекої дистанції. Після відпочинку бразильський півзахисник донецької команди Бернард оформив гольовий дубль. На довершенні розгрому відзначилися Коваленко та Борячук, який з’явився на полі замість Едуардо.

Нещодавно мій товариш, ветеран військової служби, чи  не вперше мав неприємну можливість дізнатися, що таке цивільна медицина. Сталося це за таких обставин. Його дружина зламала ногу. Перед проведенням операції лікар-травматолог  однієї з лікарень запропонував  придбати імплантат за 12 тисяч. Потім написав перелік потрібних медикаментів і матеріалів на  суму понад чотири тисячі. Багато запитань у пацієнтки виникло вже під час ознайомлення з переліком усього того, що потрібно для операції. Приміром, навіщо купувати два медичні халати, 30 метрів марлі, 300 грамів спирту. Здивувало також і те, що годували після операції лише раз гороховим супом та ще  й  без хліба. І це ще не все.   

Я теж добре обізнаний із багатьма проблемами. На моє переконання, стан медицини викликає стурбованість не лише у пересічних громадян, а й керівництва держави. Її очільники за роки незалежності намагалися провести реформування цієї галузі. Так, у 2011 році було ухвалено закон щодо проведення медичного експерименту в Києві й ще у трьох областях. 

Станом на 20 вересня цього року до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ДАБІ, Держархбудінспекція) надійшов 21 лист-звернення щодо ініціативи утворення місцевих органів держархбудконтролю. Цей процес відбувається через набуття чинності з 1 вересня цього року закону щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства (№1546). Тепер сільська, селищна, міська ради можуть створити в своєму складі виконавчі органи архітектурно-будівельного контролю (в народі їх називають інспекції).