Наша сім’я взяла кредит на квартиру, спочатку сумлінно платили, але потім чоловік залишився без роботи, і ми не змогли сплачувати. Просили про відстрочку, і банк погодився, але чоловік не зміг швидко знайти роботу, і терміни минули. А потім нами зайнялася колекторська фірма. Нам телефонують, погрожують, та найстрашніше, що й 10-річній дочці дзвонять, лякають. Продати квартиру, на яку брали кредит, неможливо, тому що тоді нам з дитиною нікуди буде подітися. Та й виручених грошей не вистачить на погашення боргу, бо нині ціни на квартири набагато менші, ніж коли ми її купували. Розкажіть, будь ласка, чи можна знайти управу на тих колекторів? Ми ж не відмовляємося платити. Лише просимо ще почекати. 

Шановна редакціє, нещодавно на сторінці «Запитайте у юриста» ви розповіли, якими кредитними пільгами можуть скористатися люди, що переїхали на підконтрольну Україні територію з населених пунктів Донецької і Луганської областей, де нині відбувається АТО. А на які кредитні пільги можемо розраховувати ми, переселенці з Криму, і чи є для нас якісь пільги? 

Подарували мені на день народження цукерки. Роздивлятися в присутності гостей «солодку» пачку, звісно, було незручно, тож відклала цю поважну справу на потім. Але яким було моє здивування, коли згодом прочитала назву гостинця «Государев фундук». Звичайно, подумала, що привезли його з Росії. Та цікавість взяла гору, і я почала шукати виробника. Якби ж то так: текст, як насінинки маку. Прочитати неможливо. Добре, що маю знайомого «дядька Гугла». Він мені й підказав адресу: м. Харків, корпорація «Бисквит-шоколад». 

 Президент України призначив:

Листопад 2016 року приніс Міністерству юстиції впевненість у правильності обраного курсу боротьби з таким ганебним явищем, як рейдерство. На одній з нещодавніх зустрічей представників влади й бізнесу заступник міністра юстиції Павло Мороз запевнив, що рейдери принишкли. Причина — 2 листопада набув чинності закон, який став ефективним превентивним заходом — запровадив кримінальну відповідальність для всіх, причетних до посягання на право власності. Йдеться про терміни аж до десяти років ув’язнення.

То, можливо, загроза потрапити за ∂рати відбила б бажання наживатися й на іншому — несплаті податків (приховують реальний оборот коштів, зарплата кочує конвертами), продажу фальсифікату тощо? 

Президент Петро Порошенко присвятив вівторок трьом подіям. Опівдні він вручив державні нагороди з нагоди 25-ї річниці Дня Збройних сил, по обіді — відвідав військовослужбовців, які перебувають на лікуванні в Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь». Увечері глава держави вже був у Бердичеві, де вручав бойовий прапор 142-му навчально-тренувальному центру новостворених Сил спеціальних операцій. 

У сучасному відкритому світі кожній державі важливо не допустити втрат людського капіталу, до яких може призвести неконтрольована міграція. Стоїть цей виклик і перед Україною. Допомогти впоратися з ним може сусідня Польща, Союз підприємців та роботодавців якої спільно із Всеукраїнською асоціацією компаній з міжнародного працевлаштування працює над концепцією змін до законодавства, необхідних для врегулювання міграційних процесів. Уже незабаром вони мають намір подати цю концепцію на розгляд українському урядові. Про те, як Україні взяти краще з польського досвіду й уникнути сусідських помилок, «Урядовому кур’єрові» розповів президент Союзу підприємців та роботодавців Польщі Цезари КАЗЬМЄРЧАК. 

Коли я вперше відвідала Центр кобзарського мистецтва у Підгородньому (Дніпропетровська область) й ознайомилася з тамтешнім музеєм, мене вразили долі кобзарів, які жили і творили у цьому козацькому краї. Попри життєві негаразди, репресії та переслідування радянської влади, і на війні, й у в’язниці вони залишалися українцями, не зраджували народному мистецтву. Це кобзар і художник, майстер з виготовлення бандур Іван Бут — репресований і реабілітований вже посмертно, це його учень Олекса Коваль, який під час Другої світової війни у брянських лісах власноруч зробив бандуру і грав на ній. 

Парафіївка свого часу була знана як один з «найсолодших» населених пунктів Чернігівщини: побудований у 1886 році відомою родиною Тарновських цукровий завод був найбільшим і найпотужнішим у губернії. Нині підприємство не працює і, найімовірніше, буде перепрофільоване, а парафіївці прославилися на всю Україну іншими справами: активними діями, котрі виводять їх життя на якісно новий рівень. Адже саме тут першими в області ще в 2014 році зголосилися на пілотний проект у межах реформи децентралізації. Навколо Парафіївки об’єдналися у територіальну громаду 17 населених пунктів. А головою було обрано колишню вчительку математики, голову селищної ради чотирьох скликань Валентину Карпенко, з якою наша сьогоднішня розмова.

Тон співрозмовника завжди свідчить про те, наскільки добре у нього йдуть справи. Валентина Федорівна усміхалася, настрій у неї був піднесений. Значить, усе зроблене радує. 

Хоч надворі вже справжня зима, із морозом і снігом, не можу змовчати про, так би мовити, суто осінню проблему, яка дошкуляє вже не один рік поспіль. Йдеться про звичайне осіннє листя, яке цього року спричинило на Рівненщині справжню екологічну катастрофу. Вірніше, не так саме листя, як поводження з ним людей. За якоюсь незрозумілою, вочевидь, іще радянською традицією, вони його спалюють. Смог, що надовго зависає над містами та селами, не лише заважає дихати й викликає алергію. Він, б’ють на сполох екологи, утворює сполуки небезпечного метану, котрий, своєю чергою, спричиняє зловісний парниковий ефект. Той, проти якого Україна теж долучилася до кліматичної декларації в Парижі: вона, до речі, набула чинності від початку листопада.