Те, що Миколаїв давно не півмільйонне місто, відомо багатьом. Бум народжуваності минув. Бум смертності триває. У цій ситуації міська влада мала б підтримувати молоді родини, допомагати їм, сприяти у поліпшенні житлових умов. Проте відмовок, щоб нічого не робити, не бракує. Мовляв, «обстановка в країні складна, увійдіть в нашу ситуацію, потерпіть». 

Кияни посіли у своїй групі друге місце, отже в плей-оф зіграють з однією з команд, які фінішували першими. Виняток становлять «Челсі» (команда із групи «Динамо») і «Зеніт» (УЄФА розводить в єврокубках українські та  російські клуби). Тож суперниками «Динамо» в 1/8 фіналу можуть стати «Реал», «Атлетико», «Барселона», «Вольфсбург», «Баварія» і «Манчестер Сіті». Другі місця у групах, окрім «Динамо», посіли ПСЖ, ПСВ, «Бенфіка», «Ювентус», «Рома», «Арсенал» і «Гент». Жеребкування відбудеться 14 грудня. 

Жителі великих міст, напевне, вже звикли до того, що з усіх боків на нас повсякчас семимильними кроками нещадно наступає «цивілізація» у вигляді асфальту, бетону, скла та заліза, з яких чомусь нині будують усе навкруги. Найсумніша тенденція нового часу — знищення останніх зелених насаджень (дерев, невеличких газонів і сквериків), яким просто дивом ще вдавалося вціліти в цих кам’яних джунглях. 

Міністерство фінансів України ініціює легалізацію казино, букмекерів і лотерей в Україні. Про це йдеться в розробленому Мінфіном проекті закону «Про азартні ігри». Для забезпечення доступу до інформації про гральний бізнес передбачається функціонування спеціальних реєстрів.

Законом передбачено створити Національну службу у сфері азартних ігор, яку координуватиме Кабмін через Мінфін. Організатором азартних ігор може бути юридична особа, розмір статутного капіталу якої становить не менш ніж 2 мільйони євро і яка має депозит не менш як 500 тисяч євро. 

Малий і середній бізнес (МСБ) для країни загалом та для багатьох людей, які шукають роботу, можуть стати, без перебільшення, рятівним кругом. Адже саме такі підприємства дають хліб та до хліба чималій кількості українців. Так, за інформацією голови правління банку «Михайлівський» Ігоря Дорошенка, один наданий підприємцеві мікрокредит (на невелику суму) дає змогу йому утворити одне робоче місце.

Саме ці види бізнесу, які в будь-якій цивілізованій країні становлять основу її валового виробництва (від 40 до 70% ВВП), в Україні почуваються не дуже добре, і не лише протягом останніх двох воєнних років. Таке було фактично завжди. 

Категоричний виступ у Верховній Раді віце-президента США Джозефа Байдена та особисті зустрічі з ним, зокрема Президента й Прем’єр-міністра, змусили їх по-новому подивитися на зміни в суспільстві, можливо, навіть глибоко переосмислити ці процеси. Особливо в частині реалізації проголошених владою перетворень.

Тези американця були влучними й чіткими. Здавалося, вони витали в повітрі й під час чергового засідання Національної ради реформ, переважно присвяченого нагальній темі податкової реформи. Всі усвідомлюють, що наші іноземні партнери очікують не розмов про реформи, а конкретних результатів. І боротьбу з корупцією, Конституційні зміни в напрямах судової реформи, децентралізації, дерегуляції, поліпшення інвестиційного клімату, системи охорони здоров’я, лібералізацію візового режиму також не можна відкладати на післязавтра. 

Віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко взявся першим підбивати підсумки річної роботи. Загалом економічний блок представляли в Клубі Кабміну міністр фінансів Наталія Яресько, міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавичус, міністр інфраструктури Андрій Пивоварський, міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко, міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин і т. в. о. міністра екології та природних ресурсів Сергій Курикін.

Геннадій Зубко запевнив, що бюджетна децентралізація дала змогу зібрати 24 мільярди гривень для кошторисів місцевих громад. «Нині місцеве самоврядування має самостійний бюджет розвитку. Громади чітко планують своє життя», — заявив урядовець.

У грудні виповнюється рік перебування на посаді голови Полтавської ОДА Валерія Головка. Незважаючи на непросту економічну і політичну ситуацію у країні, його команда вже багато зробила за цей період, щоб Полтавщина мала позитивний імідж і перспективу. Зокрема їй вдалося знайти спільну мову із громадськістю, істотно зменшити заборгованість із виплати заробітних плат на підприємствах, реалізувати унікальні напрацювання у соціальній сфері. В її активі є й інші досягнення, що також ефективно працюють на благо полтавців і України. Так, область активно реформується, зміцнює обороноздатність країни. Це й стало приводом для зустрічі кореспондента «УК» з Валерієм ГОЛОВКОМ. 

Цей рейтинг рейтингове агентство «Стандарт-Рейтинг» опублікувало 7 грудня цього року. Воно аналізувало понад 20 чинників, зокрема показники квартальної фінансової звітності банків і динаміку їхніх нормативів, що підлягають публікації, і враховувало факт відкритості кінцевих власників банку перед НБУ. У рейтингу за підсумками 9 місяців цього року взяли участь 65 банків з 123 платоспроможних.

Серед банків, які увійшли до рейтингового дослідження, депозити 18 банків отримали найвищий рівень оцінки. У групу банків з найвищою оцінкою традиційно увійшли: українські держбанки, банки за участю іноземного капіталу і кілька банків із приватним українським капіталом, у двох із яких структуру власності НБУ нещодавно визнав прозорою (див. таблицю). 

Про це під час брифінгу в Мінрегіонбуді повідомив голова Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ДАБІ) Олексій Кудрявцев. Він уточнив, що найбільше порушень зафіксовано в Одеській, Київській, Львівській і Рівненській областях. Найпоширеніші з них — недотримання поверховості будівель, заявленої у дозвільній документації. «Приміром, люди беруть дозвіл на будівництво триповерхового будинку, а будують п’ятиповерховий», — зауважив він.

На запитання журналістів щодо планів відомства з ліквідації частих порушень забудовниками поверховості будівель, особливо у центрі Києва, Олексій Кудрявцев відповів, що цим питанням скоро займеться нова структура з контролю за будівництвом. Її створюють при КМДА у межах реформи з децентралізації.