— Усе, більше ніколи не піду на Башмета! — обурено випалила фанатично закохана у музичне мистецтво пані Ірина. — Ну свій же хлопець, у Львові ріс, як же він міг поставити свій підпис під таким відвертим наклепом, яким намагаються виправдати загарбницьку політику Путіна у Криму? Замість заступитися за краян, як це роблять видатні особистості світу, підтримав агресію. 

Твердження про те, що українці рішуче засуджують окупацію Криму, агресію північно-східного сусіда, його зазіхання на інші наші території — правильне, але неповно відтворює реальну картину сьогодення. Бо ж ворог — не лише «зелені чоловічки» на півострові та завезені на схід України російські провокатори. І не тільки «штатні» українофоби з мандатами народних депутатів і журналістськими посвідченнями, які десятиліттями жеруть наш хліб і відверто паплюжать наші цінності, миттєво реагуючи на кремлівське «Фас!» та принагідно волаючи «Гвалт!». Ця нечисть є ворогом видимим. 

Учорашнє засідання Верховної Ради  стало знаковим у контексті останніх зовнішніх і внутрішніх подій. Народні депутати ухвалили закон про затвердження Указу в.о. Президента України «Про часткову мобілізацію». За це рішення проголосували 275 народних депутатів із 308 зареєстрованих у сесійній залі.

Екстреним засідання уряду можна вважати, зважаючи на те, що було воно проведене по обіді у неділю. Головний меседж Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка вплинув на ухвалення рішення щодо формування резервного фонду для здійснення запитів з оборони обсягом 6,88 мільярда гривень (це тримісячний показник запитів силових відомств). Глава уряду пояснив, що кошти потрібно надати терміново, аби провести мобілізацію і привести Збройні cили, внутрішні війська та Державну прикордонну службу у відповідний ефективний стан.
«Нам необхідно в десять разів збільшити суму коштів на оборону, яка була передбачена в поточному законі про Державний бюджет, — резюмував він. — У зв’язку із загрозливою ситуацією, яка склалася на українських кордонах, і військовою агресією з боку Росії, нам необхідно прийняти рішення про термінове формування резервного фонду і направлення коштів цього резервного фонду на мобілізацію, модернізацію і підвищення боєготовності внутрішніх військ Міністерства оборони та Державної прикордонної служби».

Верховна Рада АРК 17 березня 2014 року за підсумками так званого «референдуму» ухвалила постанову «Про незалежність Криму». За це проголосували 85 депутатів. Документ проголошує Крим незалежною суверенною державою — Республікою Крим, у якій місто Севастополь має особливий статус. А також просить Росію прийняти Крим до свого складу як нового суб’єкта Російської Федерації. При цьому «Республіка Крим» вирішила звернутися до Організації Об’єднаних Націй, до всіх держав світу із закликом визнати незалежну державу, створену народами Криму. «З дня набрання чинності цією постановою на території Республіки Крим не застосовується законодавство України, не виконуються рішення Верховної Ради й інших держорганів України, прийняті після 21 лютого 2014 року», — сказано в постанові.  

«Немає долі без солі, а без хліба життя», каже народна мудрість. І це справді так. У нашій торговельній мережі зазвичай продають хліб, виготовлений за традиційними технологіями та державними стандартами України, міжнародними , галузевими стандартами  та за прискореними технологіями. Нині виробники, постачальники і продавці продуктів, зокрема хліба, працюють в умовах жорсткої конкуренції. Однак не всі дотримуються принципів добросовісності.  

Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства Ігор Швайка під час зустрічі з членами Українсько-Американської ділової ради (USUBC). На ній представники великого бізнесу мали нагоду поділитися своїми думками щодо подальшого розвитку вітчизняного агросектору, а також поставити незручні запитання керівнику галузевого відомства стосовно нових правил гри на ринку. Розмова видалася досить відвертою та жвавою, а подекуди навіть принциповою.
«Ми переводитимемо увагу з великих агрохолдингів, які самі собі можуть дати раду, зокрема й із залученням іноземних капіталів, на підтримку малого і середнього агробізнесу. Бо це основа для збереження і розвитку сільських територій», — розповів про плани на найближче майбутнє Ігор Швайка, додавши, що «діяльність агрохолдингів при цьому буде поза драконівським впливом державних органів». 

Виконуючий обов’язки Президента України
Призначив:
Звільнив

Кабінет Міністрів України
Звільнив

План російських спецслужб із просування на Київ через південь і схід України за прикладом Автономної Республіки Крим провалено. Про це з трибуни Верховної Ради заявив секретар Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) Андрій Парубій. «На півдні та сході робляться спроби провокацій за участю елітних спецпідрозділів Російської Федерації», — заявив він і додав, що російські сили вже через тиждень планували так звану хресну ходу на Київ. «Попри те, що стан міліції після відомих подій досить складний, наші сили мобілізовані в цих областях, цей план провалено. У нас достатньо сил, щоб не допустити повторення сценарію, схожого до вторгнення до Криму, в цих областях», — повідомив Парубій.

Зовнішня агресія, чи то пак весняне загострення, найближчого сусіда таки об’єднало нашу країну краще за будь-які потуги політиків. Той,  у кого на тлі розпочатого в  Криму  «примусу до миру» власний рейтинг зріс на  п’ять відсотків, уже допоміг українцям  отримати  результат, на досягнення якого новій  вітчизняній  владі за менш екстремальних умов могло знадобитися значно більше часу. Соціологія  після вільнюського кульбіту Януковича переконливо свідчила: українці стали більш зацікавлені в євроінтеграції і менш орієнтовані на Росію. Однак свіже опитування, проведене 9 березня одним з українських телеканалів, перевершило сподівання: вступ України до ЄС підтримало 77%, вступ до НАТО — 70%. Схоже, ми отримали черговий шанс позбутися радянського минулого, і  є надія, що цього разу остаточно.