Минулої середи бійці Національної гвардії  на Харківщині на військовому полігоні під Чугуєвом  ознайомилися з новою спеціальною військовою технікою. Йдеться зокрема про бронетранспортер «Дозор-Б», що входить до сімейства багатоцільових колісних транспортних засобів подвійного застосування. Його розробили спеціалісти Державного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О. О. Морозова». 

— Оце повертаюся додому, у Крим, а серце слізьми омивається, — після знайомства в купе майже порожнього залізничного вагона у поїзді, що прямував на південь, поділилася наболілим огрядна Олена Петрівна, жінка з передмістя Сімферополя. Як розповіла моя попутниця, вона гостювала у дітей: допомагала дочці поратися із довгоочікуваним первістком — нарешті стала бабусею. Але радість від цієї визначної події затьмарилася. 

«Цю каску ми самі зрешетили. Хотіли переконатися, чи зможе захистити, — показують хлопці наскрізь прошитий кулями тонкий метал. — Переконалися: захистить, але бійця, що поруч, аби його не заляпали розтрощені під каскою мізки товариша. Ось в такому дранті нас кинули проти до зубів озброєних бойовиків»…  
Із Чернівців частину особового складу в/ч 1241 відправили до Луганська охороняти державні об’єкти під час масових заворушень. Уже у відірваному від України Криму нахабно господарювали російські війська, вже гриміли бої у Слов’янську, в наповненому бойовими загонами Луганську сепаратисти захопили СБУ, виставивши усім «для науки» тіла закатованих українських «альфівців» з виколотими очима і розпоротими животами.

 Про це міністр економічного розвитку і торгівлі Павло Шеремета заявив під час зустрічі з представниками Коаліції «За вільну від тютюнового диму Україну» — Центру громадянського представництва «Життя» та Інституту Медіа Права.

Вінницька область звернулася до глави уряду України з проханням ініціювати питання про відміну реформи в спиртовій галузі, яка розпочалася у 2010 році і призвела до втрати юридичного статусу її підприємств та негативних наслідків. Це, зокрема, брак належної організації отримання спиртовими підприємствами стабільних нарядів на випуск та реалізацію продукції, зношення основних засобів виробництва, дефіцит обігових коштів, вимушені простої виробництва та систематичне перебування працівників у відпустці без збереження заробітної плати, повідомляють на офіційному сайті облдержадміністрації. 

Трагедія, що сталася неподалік одного із найбільших залізничних вузлів Донецької області, не лише відкрила в регіоні лік першим жертвам поліщуків за незалежність і територіальну недоторканність України, а й стала своєрідним Рубіконом. Бо забрані терористами життя 17  волинян, десятки поранених у тому бою продемонстрували: міст українсько-російського «братства», про яке сусідня держава так любить говорити у потрібні їй моменти, спалено. 

Час від часу в суспільстві спалахують скандали, які стосуються роботи пенітенціарної системи. Навіть попри оприлюднення деяких ганебних фактів система залишалася глухою до всіх цих проблем. Останні законодавчі зміни спрямовані на те, щоб після відбування покарання ті, хто спіткнувся в житті, отримали шанс повернутися до нормального існування. 

Про Романа Петровича Карпюка, знаного в Луцьку (та й на Волині загалом) представника вищої школи, а віднедавна й депутата обласної ради, люди кажуть різне. Одностайності в судженнях громадян немає: або вкрай негативне, або позитивне аж до єлейності. Отже, вміє людина «регулювати» громадську думку. 

Юрій Маркович Нагибін — видатний російський письменник і кіносценарист. Уже один із перших його фільмів — «Голова» (1964 р.) за однойменним соціальним романом, де провідні ролі виконують Михайло Ульянов та Нонна Мордюкова, приніс Нагибіну популярність серед глядачів та прихильність влади. Лише у зрілому віці йому стало відоме справжнє ім’я його батька. Кирило Олександрович Нагибін був дворянином, його розстріляли у 1920 р. як учасника білогвардійського повстання у Курській губернії. Свою вагітну жінку Ксенію він залишив під опіку друга — адвоката Марка Левенталя, який усиновив Юрія. 

Будівництво малих ГЕС на гірських річках потребує додаткового фінансово-економічного аналізу, оскільки економічний ефект від розвитку рекреаційного потенціалу Карпатського регіону, зокрема розвитку санаторно-лікувального, етнографічного та зеленого туризму, які не потребують значних капіталовкладень, може виявитись значно більшим, ніж реалізація електроенергії. Таку думку на прес-конференції у Кабінеті Міністрів висловив  міністр екології та природних ресурсів Андрій Мохник.