Те, що відбувається на кількох донедавна заморожених будмайданчиках Одеси, цілком можна зарахувати до категорії очевидного неймовірного. Неймовірного, бо навіть у спокійніші часи питання довгобудів у місті вирішували вкрай мляво (мирного 2013-го жодну з таких будівель не виведено на фініш). Очевидного, бо добудова проблемних житлових об’єктів торік перейшла із площини обіцянок, зустрічей і пікетувань у русло підведення комунікацій, оздоблювальних робіт та благоустрою територій. 

Наріжні камені цього важливого документа — конституційна реформа та функціонування демократичних інституцій у нашій країні; реформа вітчизняної судової системи та демократичне управління; боротьба з корупцією і економічними злочинами та права людини. Йдеться про спільну ініціативу Ради Європи й української влади, що має на меті підтримати нашу державу у виконанні її законодавчих та конкретних зобов’язань як країни-члена РЄ. 

Крига скресла, і шлях до кардинальних структурних реформ в економіці й водночас усвідомленню їх суспільством нарешті відкрито. Про це багато говорять нині, а в майбутньому говоритимуть і писатимуть іще більше. Уже доконаним фактом є схвалення Міжнародним валютним фондом програми кредитування нашої економіки за допомогою механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility), загальний обсяг якої становить 17,5 мільярда доларів терміном на чотири роки. 

Відтепер керівники та менеджери, а також інші особи, які мають стосунок до фінансових установ, будуть вкрай обережними і добре подумають перед тим, як скоювати злочин. 6 березня Президент України Петро Порошенко підписав Закон №218-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності пов’язаних із банком осіб». Він передбачає вже не лише адміністративну, а й кримінальну відповідальність. 

Про це під час агрофоруму Agri&Food Export Forum повідомив профільний міністр Олександр Павленко. Він не уточнив, на яку саме продукцію буде збільшено квоти і на скільки — це предмет перемовин сторін. Але цілком зрозуміло, що це буде та продукція, квоту на яку було вибрано. За словами міністра, в ЄС підтримують цю ініціативу. Питання лише в тому, на скільки можна буде підняти квоти (аби це не надто суперечило інтересам європейських аграріїв), і коли це станеться, бо перемовини можуть тривати і кілька тижнів, і рік.

У Верховній Раді зареєстровано два законопроекти нової редакції Закону «Про страхування». Перший №1797 — від члена депутатської групи «Економічний розвиток» депутата Антона Яценка. Другий №1797-1 — від групи депутатів парламенту з восьми осіб. Від чинного однойменного закону, ухваленого  у 1996 році, його нові редакції різняться не лише удвічі більшою кількістю розділів та статей. Головна відмінність — зміна підходів до регулювання страхового сектору, яких вимагає сучасний стан економіки країни.  

Із цього приводу екологи вже не сигналізують, а б’ють на сполох, бо 97%  ТПВ просто вивозять на сміттєзвалища та полігони, яких санкціонованих та стихійних налічується відповідно вже понад 4,5 та близько 35 тисяч. Уся ця антисанітарна зона займає понад 150 тисяч гектарів українських чорноземів, лісів, ярів та іншої місцини, через що Україна (за рівнем шкідливого впливу на довкілля) навіть вийшла на перше місце в Європі. 

Україна цього року збере 21—22 мільйони тонн озимих зернових, що на 2—3,3 мільйона тонн менше, ніж торік. Про це на прес-конференції в столиці заявив директор Українського гідрометеорологічного центру Микола Куйбіда. 
За його словами, урожайність зернових культур цього року, очевидно, також буде меншою  — 33 центнери з гектара проти 40 у 2014-му.

Одразу після переговорів з Головою Ради міністрів Італії Маттео Ренці Президент Петро Порошенко провів засідання Національної ради реформ.

«Сподіваюся, ми з вами вже переходимо від розмов, агітації за реформи, від презентації до практичного і конкретного здійснення законодавчих змін та імплементації реформ, яких чекає все суспільство і світ, що здатний реально підтримувати нас», — у цих словах глави держави прозвучала серйозна налаштованість вищого керівництва країни до рішучих дій.

О сьомій сорок п’ять біля готелю зупинився позашляховик. «Доброго ранку», — вітаюся з водієм. «Для мене, — усміхнувся той, — це вже не ранок, а день. Бо о пів на п’яту роблю зарядку. А в цей час заїжджаю на елеватор». 
Так і познайомився з головою правління ПАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла» Віктором Кияновським. Разом здійснили звичний для керівника ранковий об’їзд: елеватор, котельня, виробництво. Після цього в директорському кабінеті увімкнув диктофон.