Економіка

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    Підніжки для фермера

    Фермерам і сільгоспвиробникам тепер не до розмов: весна — і цим усе сказано! Втім, вони змушені не говорити, а кричати так, щоб їх почули в столиці. Бо з такими проблемами, як цієї весни, ще не стикались. 

  • Апокаліптичні очікування щодо весняно-польових робіт перебільшені

    Про це заявив заступник міністра агарної політики Володимир Лапа. «Ми не очікуємо недосіву, який перевищував би 3—5%. Та й то це через анексію Криму і окупацію територій у Донецькій і Луганській областях», — спрогнозував він. І додав, що цього року комплекс весняно-польових робіт подорожчав до 66,5 мільярда гривень, або на 65% проти минулого року. При цьому дефіцит ресурсів на посівну оцінено у 12 мільярдів, проти шести торік. 

  • Олена ІВАШКО

    Коли порти приваблюватимуть приватного інвестора?

    Одне із стратегічних завдань соціально-економічного розвитку Миколаївщини — розвиток транспортного потенціалу. Географічне розташування на вході до внутрішніх водних шляхів, розгалужена потужна транспортна система, до складу якої входять усі види транспорту, наявність судноплавних водних артерій — все це відіграє провідну роль у виконанні й нарощуванні вантажоперевезень та розвитку Миколаївського транспортного вузла. 

  • Вікторія КОВАЛЬОВА

    Громади вчаться заощаджувати

    Адже всі місцеві бюджети тепер можна затверджувати самостійно, не чекаючи затвердження бюджетів районних чи міст обласного значення. Місцеві фінансові документи затверджено попри прогнози скептиків щодо того, що зміна всієї системи бюджетних відносин між центром і містами та селами може призвести до колапсу місцевих рад. 

  • Василь БЕДЗІР

    Нова cтратегія чи старі граблі?

    Чи можуть нині жителі одного з найстаріших обласних центрів України — Ужгорода впливати на розвиток свого міста і почуватися господарями у спільному домі? Відкидаючи різновекторні суспільно-політичні вітри, що проносилися містом за останні два десятиліття, люди змушені констатувати: місцева влада ніколи не горіла бажанням створювати таке середовище для 125 тисяч ужгородців, тисяч гостей.  

  • Олександр КРЮЧКОВ

    Флагман проектної науки

    Наприкінці минулого року в пресі було опубліковано повідомлення, що Державне підприємство «Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості» (ДП «ГИПРОКОКС») працює над проектом заводу, на якому з кам’яного вугілля зможуть виготовляти синтетичне паливо. Вартість останнього, стверджували фахівці, буде на 15—20% нижчою, ніж палива з нафти. Новий завод зможе випускати мільйон тонн світлого палива на рік, що дасть змогу Україні на 15% скоротити імпорт бензину та дизельного палива. 

  • На Черкащині добрі преспективи врожаю

    Весняні польові роботи на Черкащині стартували з підживлення озимини. Готують площі й під посів ярих культур. 
    На жаль, не всі рослини вийшли з зими в доброму стані, суха осінь внесла корективи, а тому подекуди сходи слабкі й зріджені. Тож весняні дощі — ніби бальзам на душу хлібороба. Після них озимина яскраво зазеленіла на 227 тисячах гектарів.

     

  • Іван ШЕВЧУК

    Весна для замороженого житла

    Те, що відбувається на кількох донедавна заморожених будмайданчиках Одеси, цілком можна зарахувати до категорії очевидного неймовірного. Неймовірного, бо навіть у спокійніші часи питання довгобудів у місті вирішували вкрай мляво (мирного 2013-го жодну з таких будівель не виведено на фініш). Очевидного, бо добудова проблемних житлових об’єктів торік перейшла із площини обіцянок, зустрічей і пікетувань у русло підведення комунікацій, оздоблювальних робіт та благоустрою територій. 

  • Оксана ГОЛОВКО

    Стратегія оновлення на майбутнє

    Наріжні камені цього важливого документа — конституційна реформа та функціонування демократичних інституцій у нашій країні; реформа вітчизняної судової системи та демократичне управління; боротьба з корупцією і економічними злочинами та права людини. Йдеться про спільну ініціативу Ради Європи й української влади, що має на меті підтримати нашу державу у виконанні її законодавчих та конкретних зобов’язань як країни-члена РЄ. 

  • Юрій МЕДУНИЦЯ

    МВФ проголосував за наше майбутнє

    Крига скресла, і шлях до кардинальних структурних реформ в економіці й водночас усвідомленню їх суспільством нарешті відкрито. Про це багато говорять нині, а в майбутньому говоритимуть і писатимуть іще більше. Уже доконаним фактом є схвалення Міжнародним валютним фондом програми кредитування нашої економіки за допомогою механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility), загальний обсяг якої становить 17,5 мільярда доларів терміном на чотири роки.