Економіка

  • Оксана МАЛОЛЄТКОВА

    Бізнес мріє про дешеві кредити

    Ставка кредитних ресурсів у комерційній банківській системі не повинна перевищувати 15%, вважає президент Українського союзу промисловців та підприємців (УСПП) Анатолій Кінах. Аргументує думку тим, що нинішня облікова ставка Нацбанку становить 7,5%, а дефляція за підсумками минулого року — 0,2%. Тож навіть за умови інфляції на рівні 8% це цілком прийнятна вартість кредитів. Натомість наприкінці минулого року вона сягала рекордних 30%. Це занадто дорого для промисловців і підприємців, кредити треба здешевити, констатував  Анатолій Кінах. Тоді пожвавиться й бізнес-діяльність, що позитивно позначиться на розбудові внутрішнього ринку та розширенні експорту, як це передбачено проектом державної програми активізації економіки на 2013—2014 роки.  

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Кооперативи потіснили перекупників

    Проблему створення закупівельних і обслуговуючих кооперативів давно віднесено до задавнених, хоча вона не настільки вкрита «мохом», аби вважатися безнадійною. Принаймні у сільських населених пунктах області ведеться планомірна робота з їх створення.
    Як наголошує начальник департаменту агропромислового розвитку Сумської облдержадміністрації Володимир Івченко, іншого виходу немає — залишається переймати досвід цивілізованих країн світу і пробувати ставати поряд з ними. Тим більше, що позиції приватного сектору зміцнюються. Сьогодні в області налічується майже 145 тисяч особистих господарств, де виробляється до 40% валової сільгосппродукції. З них третина — рослинницька, дві третини — тваринницька. 

  • Вікторія КОВАЛЬОВА

    Його звати Бонд

    На початку лютого Україна додатково розмістила єврооблігації на $1 мільярд (випущені у листопаді 2012-го). Організаторами розміщення виступили JP Morgan і VTB Capital. Термін погашення паперів — листопад 2022 року. Дохідність нового траншу становить 7,625%, хоч раніше вона передбачалася  на рівні  7,75% річних. Цей випуск євробондів став першим вдалим кроком Мінфіну в цьогорічному залученні зовнішнього фінансування бюджету.
    «Глобально макроекономіка трохи поліпшилась, тож можна очікувати нових спроб Мінфіну вийти на ринок найближчими місяцями», — прогнозує  директор департаменту інвестиційно-банківських послуг ІК «Альтана Капітал» Павло Мишустін. 

  • Вікторія КОВАЛЬОВА

    Перерваний політ

    Київський апеляційний господарський суд зупинив процедуру банкрутства ПрАТ «АероСвіт», скасувавши ухвалу Господарського суду Київської області. Так, апеляційну скаргу Бориспільської об’єднаної державної податкової інспекції (ОДПІ) щодо упередження безпідставної ліквідації платника податків частково задоволено. Фахівці Міндоходів запевняють, що діють виключно в рамках чинного законодавства і всі заходи спрямовані насамперед на захист економічних інтересів держави. Надалі з’ясовуватиметься наявність кредиторських вимог держави до компанії для забезпечення своєчасної та повної сплати податків до державного і місцевого бюджетів.

  • Віталій ЧЕПІЖКО

    Час роздумів минув

    Нещодавно Україна підписала  угоду між компаніями Shell і «Надра Юзівська» про розподіл продукції від можливого  видобутку сланцевого газу на Юзівській площі в Харківській і Донецькій областях.  Прогнозні ресурси  родовища оцінюються в 2—4 трлн куб. м газу. Проте до видобутку ще не приступали, а вже   виникло багато питань як політичного, так і  екологічного характеру. Розібратися, де золота середина, під час засідання «круглого столу» намагалися експерти енергетичного ринку. 

  • Оксана МАЛОЛЄТКОВА

    Аграріям компенсуватимуть збитки

    Чотири роки знадобилося Україні, щоб відновити аграрне страхування з державною підтримкою, яке практикувалося в 2005—2008 роках. Торік з такою підтримкою пропонувався лише один страховий продукт — від перезимівлі (для озимої пшениці). Нині Мінагропрод розробляє ще чотири. 
    Як зазначено в аналітичному дослідженні проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC, група Світового банку) «Розвиток агрострахування в Україні», у світі програми мультиризикового агрострахування зазвичай не розвиваються без допомоги держави.

  • Юрій ВАСИЛЕНКО

    Кому кермо, а кому й дірка від бублика

    Якщо в Україні за роки її незалежності і було щось постійним, то це передусім прагнення окремих її громадян збагатитися за чужий рахунок.  А коли ласий шматок вже перебуває, приміром,  у власності колективу підприємства, то для досягнення мети в хід піде весь арсенал рейдерських прийомів та впливові корупційні зв’язки.  Як це сталося, приміром, з «Херсонавтотрансом» — головним підприємством Херсонської області в системі автобусного сполучення та транспортних перевезень.  

  • Євдокія ТЮТЮННИК

    Тінь від паю

    «Якщо знаєш, чого ти не знаєш, — то знаєш значно більше, ніж думаєш» — цей дещо каламбурний вислів — ніби про сучасних сільгоспвиробників. І вони прекрасно обізнані з тим, дефіцит якої інформації робить їхню працю не настільки ефективною, як хотілося б. Це дані про агрохімічний стан земельних угідь. Адже нині в області спостерігається зменшення якісної оцінки грунтів на 50% площ.

    Поряд із цим є ще одна непроста ситуація, яку слід розглядати на рівні держави: стан використання земель, приведення його у правове поле. Фахівці Державної інспекції сільського господарства (ДІСГ) в Чернігівській області об’єднали обидві проблеми в одну картину, себто картограму. 

  • Олег ГРОМОВ

    Кадастр у дії: чекайте накладок

    Безперечно, нові правила реєстрації прав на земельні ділянки та на акти, пов’язані з їх купівлею-продажем, які набули чинності в Україні з нового року, — революційні. І як вважає президент Земельного союзу України Андрій Кошиль, найголовнішим у цій царині стало створення публічної кадастрової карти. «Відтепер кожен громадянин може знайти в цьому кадастрі і свій земельний «шматок». Проте запитань і проблем щодо нових правил реєстрації прав на земельні ділянки дуже багато. Найперше, через те, що процес формування земельного кадастру триватиме в нашій країні 5—7 років. Це і створюватиме непорозуміння», — зазначив він на нещодавній конференції, присвяченій цій темі. 

  • Галина ІЩЕНКО

    Після зими дороги слід «підлікувати»

    Про це повідомив заступник міністра інфраструктури — керівник апарату Володимир Корнієнко у рамках відеоконференції у Кабміні за участі представників Дніпропетровської, Львівської, Одеської і Харківської областей. Питання неналежного стану дорожнього покриття автошляхів, у тому числі й тих, що будувались і «латались» до Євро-2012, їх ремонту та добудови були центральними під час відеомосту. За словами Володимира Корнієнка, наразі дорожні організації вже розпочали аварійну ліквідацію ямковості на автошляхах. При  цьому зауваживши, що роботи проводяться там, де належні погодні умови. До роботи підготовлено 94 заводи з виробництва гарячих асфальтобетонних сумішей, їх запустять, коли зійде сніг і дозволятиме погода. Як зауважив заступник міністра інфраструктури — керівник апарату, «після критики Прем`єр-міністром розвитку галузі розгорнена серйозна робота з ремонту доріг».