Нещодавно непомітно для загалу, але цілком знаково відбулася подія — Верховний суд України (ВСУ) звернув свою увагу на пересічну людину.

Так, розглядаючи звичайну справу одного з українських банків (рішення ВСУ у справі №6-160цс13) щодо спірних питань припинення  поруки кредитоотримувача фінустанови (у кожного позичальника є його поручитель), суд дав таке тлумачення: «Згідно із частиною першою статті 559 Цивільного кодексу (ЦК) України підставою для припинення поруки є сукупність двох умов, а саме: внесення без згоди поручителя змін до основного зобов’язання та збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок таких змін». 

В Україні державним контролерам завжди роботи не бракувало, а нині, коли бюджет ущент розграбовано, й поготів. За таких умов новий уряд вимушений був ухвалити постанову №65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету». Документ стосується всіх державних структур, вимагаючи від них ощадливості. Є чим зайнятися й працівникам Держфінінспекції, 90% яких нині задіяні у перевірках щодо достовірності кредиторської заборгованості з оплати товарів, робіт і послуг у розпорядників та одержувачів коштів державного та місцевих бюджетів.  

В  Україні діє обов’язковий пенсійний збір під час операцій з купівлі валюти у безготівковій та в готівковій формах за ставкою 0,5 відсотка від об’єкта оподаткування. Про це йдеться в Законі «Про запобігання фінансової катастрофи і створення передумов для подальшого економічного зростання України», який набув чинності 1 квітня цього року. 

Нещодавно низка банкірів та експертів звернулися із закликом обмежити дохідність валютних та гривневих депозитів. Звісно, що він скеровувався до керівництва Нацбанку, який може вирішувати це як головний фінансовий регулятор або принаймні впливати на такий процес. Але, як повідомили «УК» у прес-службі регулятора, жодних заяв щодо цього від НБУ поки що не надходило.

А з банкірами і справді можна цілком погодитися, адже  різке підвищення відсотків за вкладами, приміром аж до 28% річних у гривнях та 12% у доларах, є ненормальним процесом, який руйнує фінансово-банківську систему країни. 

Коли йдеться про суперечку між органами державного контролю щодо створення нової структури, громада навряд чи може бути арбітром, адже завжди має претензії до роботи правоохоронців та фіскалів. У когось вони правомірні, у когось несправедливі. Однак, виходячи з того, що від дій цих органів залежить багато що як у суспільному, так і в особистому житті громадян, бути осторонь ніхто не може.  

Заявлений, але не визнаний усім цивілізованим світом перехід Автономної Республіки Крим до складу Росії ставить жорстке та болюче запитання: що буде з банківською системою півострова? Як відбуватимуться платежі всередині АРК та з материковою Україною? Чи не загарбають росіяни і маріонетковий уряд півострова (які вже заявляли про це) всі філії українських банків?

Останнє питання фактично найболючіше. Так, у відповіді «УК» прес-служба Нацбанку повідомила, що на території АРК та міста Севастополь функціонує лише два банки — юридичні особи — «Морський» та Чорноморський банк реконструкції та розвитку. Всі інші, а це 11 філій та 1087 відділень, належать українським материнським фінансовим установам, керівництво яких перебуває не на території півострова (у Києві, Дніпропетровську, Донецьку тощо). 

Інтереси бізнесу і території, де він вкладає кошти, зазвичай збігаються. Бо обоє зацікавлені розвиватися. Водночас приватний капітал, і передусім іноземного походження, надто чутливий до виникнення непередбачуваних обставин. Як зміни, що відбуваються в нашій державі, позначаються на залученні інвестицій, зокрема в економіку Вінниччини? Про це «УК» розповів директор департаменту економічного розвитку  облдержадміністрації Андрій ГИЖКО. 

Фондова біржа — один з головних інструментів інвестиційного ринку та руху капіталів в економіці. На ній продають і купують цінні папери. При цьому одні заробляють величезні гроші, інші їх втрачають. Для більшості пересічних українців біржа — місце зустрічі продавців і покупців, де удар молотка символізує момент переходу права власності від продавця до покупця. Але потрапивши на Українську біржу (УБ), не побачите продавців, покупців і молотка. УБ — це кілька кімнат з комп’ютерами та технікою. Тут працюють усього 26 співробітників. А торги на біржі відбуваються в Інтернеті.  

Непроста економічна ситуація, що склалася в країні, не може стати стимулом для розвитку банківського кредитування. Проте такі програми фінансові установи у 2014 році не лише підтримуватимуть, а й активно розвиватимуть. Які ж саме? На що чекати клієнтам банків і на що не сподіватися на ринку позик?

Як зазначила «УК» директор з корпоративного бізнесу банку «Надра» Тетяна Кононова, динаміка банківського кредитування в 2013 році була кращою, ніж рік тому: загальний кредитний портфель зріс на 12%, зокрема кредитування підприємств — на 90 мільярдів гривень (+15%).

Водночас цей рік несе українським банкам нові виклики, пов’язані з негативними процесами у світовій економіці, з політичною кризою та рецесією всередині країни. 

Україна відмовилася від випуску євробондів на $2 мільярди, які раніше планувала розмістити на Ірландській фондовій біржі у рамках залучення чергового траншу російського кредиту. 

Після загострення політичної ситуації в країні цей випуск був виключений з офіційного лістингу даної  біржі, хоча раніше передбачалося, що його до кінця минулого тижня могла викупити Росія. Проте 19 лютого прес-секретар Президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що питання викупу українських паперів залишається відкритим у зв’язку зі зростанням насильства в Україні. Того самого дня Ірландська фондова біржа скасувала лістинг і допуск до торгів за євробондами.