Самоврядування

  • Микола ШОТ

    Нарешті знайшли раду на облраду

    Розмаїта політична метушня, непорозуміння та партійні колотнечі працювати продуктивно та спокійно Тернопільській обласній раді не дають щонайменше сім років. За цей час вона навіть дочасні вибори витримала. А за останні три роки наткнулася на велику перешкоду — територіальний виборчком ніяк не міг внести на місце вибулих депутатів наступних за списком кандидатів. Тим часом за цей період голова облради, представник Всеукраїнського об’єднання «Свобода» Олексій Кайда зумів здобути в обласному центрі на виборах до Верховної Ради впевнену перемогу. Тож з’явився ще один камінь спотикання в роботі народних слуг. На посаду очільника представницького органу краю свободівці, оскільки мали чисельну депутатську більшість, висунули знову свого кандидата, але підтримки від своїх колег не отримали. І заручником такої незрозумілої та дивної для мешканців Тернопільщини ситуації став бюджет області. 

  • Олег ЧЕБАН

    А я їду в Липчани!

    Здавна українське село допомагає іншим і вперто бореться за своє виживання. Усі проблеми, які за десятиліття накопичилися в ньому, напевне, можна звести до одного: виростити дітей і відправити їх у місто шукати кращої долі. Але ж так розмивається основа: немає жителів — не стає села. Щороку з мапи України зникає їх  кілька  — гарних, самобутніх, де кожна хата була наповнена життям і традиціями нашого народу. Негативна тенденція проявилася і у Липчанах, що в Могилів-Подільському районі на Вінниччині. Та місцева громада не стала чекати, що хтось за них розв’яже проблему, а згуртувалася — і кинула виклик часові. А саме: навесні цього року через центральні ЗМІ запросила до себе на постійне проживання молоді родини з дітьми. Життєво мудра ідея виявилася вдалою.  

  • Владислав КИРЕЙ

    Не для влади, а для громади

    На Черкащині, як і в інших областях, триває обговорення проекту Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні серед територіальних громад. Основне завдання реформи — дати можливість громадам на своїй території розпоряджатися коштами, проводити референдуми з актуальних питань життєзабезпечення. 

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    А ми в Європу — на волах?

    Як кажуть наші сусіди-поляки (а саме польська адміністративно-територіальна реформа, спрямована на розвиток самоврядування, визнана кращою в Європі), на кожній території є рівно стільки самоврядування, скільки є в бюджеті грошей для здійснення його повноважень. Тобто поряд з активністю та колективною мудрістю самої громади головний чинник її поступального розвитку  все ж таки фінансовий.
    І на Рівненщині є громади, котрі вже навчилися гроші заробляти.  

  • Мирослав ПІТЦИК: «Укрупнення територіальних громад має відбуватися не механічно, а навколо економічних центрів»

    Один з  головних критеріїв  оцінки  зрілості та демократичності суспільства — показник рівня розвитку в ньому місцевого самоврядування.  Адже саме   активність громад,  їхня спроможність виконувати окреслені законами   функції  й завдання сприяє  підвищенню та покращенню соціальних стандартів життя громадян, розв’язанню проблем місцевого значення.  І водночас надає можливість загальнодержавним органам управління зосереджуватися на вирішенні глобальних питань.  Коли ж  врахувати весь комплекс повноважень і функцій органів місцевого самоврядування та екстраполювати їх на українське сьогодення,  то виникає запитання стосовно того, чи в нашій країні самоврядування відповідає своїй назві.  Саме з цього і розпочалась наша розмова з виконавчим директором  Асоціації міст України Мирославом ПІТЦИКОМ.  

  • Сергій ЧЕРНОВ: «Території вже не хочуть кланятися центру за розв’язання місцевих проблем»

    Віддавна нашу націю небезпідставно критикують за те, що, образно кажучи, ми «повільно запрягаємо». Тобто довго роздумуємо, відкладаємо і вагаємося, розпочинаючи ту чи ту важливу справу. Не виняток і реформа місцевого самоврядування, очікування якої майже на два десятиліття безнадійно затягнулося в часі й чимось нагадує зал великого аеропорту в негоду: всі вдягнені, з валізами в руках, а до літака ніхто не запрошує.
    Після оприлюднення цьогорічного Національного плану дій щодо реформування найважливіших сфер нашого суспільства знову зажевріла надія, що зміни не за горами: уряд уже підготував проект указу щодо концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади і подав його на підпис  Президентові нашої держави. 

  • Ірина НАГРЕБЕЦЬКА

    Час діяти рішуче

    Ця тема знову вийшла на перші шпальти вітчизняних газет, зазвучала в теле- і радіоефірі, про неї говорять на різноманітних зібраннях. А все тому, що й чинна влада, і широка громадськість дедалі більше розуміють: добробут всієї держави складається з десятків тисяч добробутів кожної її території. З огляду на це в жодній країні світу управління неможливо здійснювати з центру. За словами відомого французького науковця Токвіля, «центральна влада, якою б освіченою та вправною вона не була, не в змозі самотужки охопити всі питання життя великого народу. Коли така влада намагається тільки своїми силами створити та привести в дію безкінечну множину різних суспільних механізмів, вона змушена буде або задовольнитися далеко неповними результатами, або її зусилля будуть просто марні».

  • Ірина НАГРЕБЕЦЬКА

    Публічність для службового користування

    Серед реальних, а не міфічних здобутків вітчизняної демократії справді гідне місце посідає ухвалений на початку 2011-го Закон «Про доступ до публічної інформації». Цьогоріч у травні ми відзначатимемо другу річницю з часу набуття ним чинності, а отже, маємо хорошу нагоду перевірити, як втілюється в життя цей  законодавчий акт, що по праву ввійшов до світової десятки зразків прозорості і відкритості діяльності владних структур.

  • Ірина НАГРЕБЕЦЬКА

    Чи буде Київ з головою?

    Гамлетівське «бути чи не бути» доволі складно проектувати на ситуацію, що склалася в столиці нашої держави довкола виборів Київського міського голови та Київради: надто вже вона неоднозначна.

    «Якщо бути — то коли і в який законодавчо прийнятний спосіб?», «Якщо не бути, то як це пояснити громадянам, не порушивши при цьому Конституції та уникнувши міжнародного розголосу?» — краються сумнівами ті, хто мав би за статусом чи посадою достеменно знати відповідь на це, здавалося б, просте запитання, — народні депутати України, обрані киянами «слуги громади» та посадовці  чинної міської ради,  правники центральних структур виконавчої влади, дотичних до проблем дотримання чинного законодавства  у сфері державного управління і місцевого самоврядування.

  • Володимир НУДЕЛЬМАН

    Як не спізнитися ще на одне десятиріччя

    На відміну від Європейської хартії місцевого самоврядування,  яка закріпила право і можливість громад на управління місцевими справами, профільний вітчизняний закон стверджує, що держава гарантує здійснення цього права і реальну можливість його реалізації. На жаль, практика останніх 20 років свідчить, що це лише декларації. І даремно кивати лише на брак політичної волі наших очільників — виконавча влада, вочевидь, не хоче поступатися своїми повноваженнями.