Яка зима, така й телепрограма. На жаль, наприкінці минулого, та і в цьому році, у нас не склалося ні з морозом та снігом, ні з гарними передачами й кінофільмами. Ще напередодні свят синоптики обіцяли, мовляв, у новорічну ніч нас порадує сніг, а температура знизиться до мінус 100С, проте ці обіцянки так і залишились обіцянками. Так само, як і пафосні анонси новорічних та різдвяних телепередач і фільмів.

Складні україно-російські переговори щодо зменшення ціни на газ для нашої держави, форсоване будівництво обхідних для України газогонів північним сусідом із своїми партнерами — усе це наштовхує на серйозні роздуми щодо подальшого існування та управління вітчизняною газотранспортною системою (ГТС) та долі вкрай неефективної НАК «Нафтогаз України».  

Як повідомив голова Державної ветеринарної і фітосанітарної служби Іван Бісюк, останнім часом значно збільшилась кількість випадків отруєння і виявлення неякісної продукції харчування. Саме тому й виникло питання посилення системного контролю продуктів харчування від виробництва до реалізації. У зв`язку з цим Кабінет Міністрів ухвалив рішення щодо створення моделі продовольчого контролю за прикладом Європейського Союзу. 

Така вже особливість свят і багатьох вихідних: у ці дні міліція відзначає трохи менше злочинних проявів та інших правопорушень, ніж у будні. Не стали винятком і цьогорічні Новий рік та Різдво: загалом у державі зафіксовано на 20—30% злочинів менше, ніж зазвичай. Навіть кількість дорожньо-транспортних пригод зменшилася в середньому на 15-20%. Про якийсь феномен говорити не доводиться — можливо, так званих «схильних до правопорушень осіб» обсідають інші клопоти чи загальний новорічно-різдвяний настрій спрацьовує… Але очевидно, що увага і зусилля міліції в плані охорони громадського спокою цими днями, можна сказати, подвоюється, а це не може не даватися взнаки.  

Час від часу в парламенті спалахують скандали. Мова, звичайно, не про блокування трибуни чи «дискусії», які завершуються рукоприкладством, ламанням стільців та мікрофонів. А про випадки, коли через закамуфльовані дії деяких депутатських «гуртків за інтересами» потерпають десятки й сотні тисяч працівників підприємств різної форми власності.  

Найбільше мистецтво управління полягає в тому, щоб зробити свою владу непомітною, говорив французький філософ Жан Жак Руссо. Вочевидь він мав на увазі передусім мобільну, ефективну державну машину, незаплямовану корупційними та іншими негідними діяннями, корисну людям і  відкриту до них. Аксіоматичним в теорії та практиці держуправління є й твердження про те, що чим рідше громадяни звертаються до чиновників, тим краще останні виконують свої функціональні обов’язки.  

Якось Олена, моя знайома, розповіла, що на вулиці від «роздавача» друкованої реклами отримала папірець, у якому юридична фірма пропонувала безкоштовні послуги адвокатів. Її сусідці така допомога була якраз доречна: жінка судилася з роботодавцем, бо вважала, що її несправедливо звільнили. У роботодавця були адвокати-профі, а жінка захищала себе сама — послуги правників були їй не по кишені. Отже, Олена віддала їй рекламку, але наступного дня сусідка розповіла: дзвонила в ту фірму, але там про «безплатно» навіть не йшлося. Грошей же за послуги запросили набагато більше, ніж в інших фірмах, куди вона зверталася!  

З Різдвом Христовим!

Вони не були знайомі особисто, хоч велику дещицю свого життя віддали землі великого Тараса — Черкащині. І, напевне, обов’язково зустрілися б і  здружилися. Тільки ось жорсткі життєві реалії, за яких так рано не стало Василя, змусили їх на кілька років розминутися в часі.
1965 року на запрошення керівника Черкаського державного народного хору Анатолія Авдієвського Пашкевич приїхав працювати хормейстером цього колективу. Йому було 27 років. А Василь Симоненко майже в такому самому віці, тільки на два роки раніше, відійшов у інші світи.

Торік під цією рубрикою виступив старший науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка О. Боронь із дописом «Помилка невиправна?» щодо назви малюнка Т. Шевченка «Казашка Катя» (1856-1857 рр.), відтвореного на поштовій марці серії «200-річчя від дня народження Тараса Шевченка». Автор наполягає на іншій версії назви малюнка — «Молитва за небіжчиків».