У кожній області є свої «болячки», які потрібно усунути, аби запобігти надзвичайним ситуаціям. Чи справляються з цим завданням відповідні служби Черкащини?  

Настя ніколи не запитувала «Навіщо ми туди пішли?», але ці слова Ніна Василівна Міхно не раз читала в її очах. Материнське серце болить ще дужче, бо тоді не застерегла, не вберегла сина і невістку, ще й дозволила взяти п’ятирічну Настю на авіашоу. Якби ж то знала… Вдячна долі, що синові друзі пішли з маленькою подивитися салон винищувача. Так і залишилась живою. Мами й тата не стало — загинули під уламками пекельної машини.  

 Незалежність України, утверджена на початку 1990-х рр., спричинила трансформацію свідомості населення, політичної та інтелектуальної еліти. Базовим елементом процесу стала ліквідація ідеологічних обмежень в історичних дослідженнях. Це відразу актуалізувало наукову проблему створення та функціонування сталінської тоталітарної системи, переслідування інакодумців в СРСР. Оприлюднення фактів реальних людських втрат за період сталінського правління серйозно політизувало наукову проблему. Саме тому вивчення політичних репресій (переслідувань) стало однією із значущих наукових тем.

На Луганщині виявлено зловмисника, який займався збутом технічних пристроїв, призначених для втручання в роботу електромереж. 

Не хочу порівнювати себе і своїх колег-журналістів з тими, що гавкають на караван, однак те, що він іде навіть попри критичні публікації в центральному органі виконавчої влади, — беззаперечний факт. Нещодавно минув рік відтоді, як в «Урядовому кур’єрі» започатковано рубрику «Прошу слова!», під якою столичні та регіональні кореспонденти, активні громадські дописувачі порушують найболючіші питання життєдіяльності нашого суспільства. Однак більшість можновладців й вухом не ведуть на цю бурю в склянці води.  

За кілька днів до цієї дати мов рідній людині зраділа слову, яке змалку здавалося мені загадковим у своєму селі, а вже кілька десятиліть, ще від студентства, не чула його більше ніде і не зустрічала нікого, хто б знав, що це означає. І от з’ясувалося: воно з дитинства знайоме й нинішньому ювіляру, хоч його батьківщина на Донеччині й далекувата від моєї на Київщині, що неподалік столиці. 

Уперше побачив Діда Панаса на телеекрані вже майже дорослим. Але й досі пам’ятаю, як ще у п’ятирічному віці з нетерпінням чекав його чергової казки, яку іноді випадало почути по радіо. Через багато років мої діти, як і багато їхніх ровесників, також були у захваті від цього телеведучого, від його казок, приказок та примовок. Коли лунали магічні слова: «Вмощуйтеся зручненько та слухайте уважненько», навіть невиправні бешкетники затихали й ловили кожне слово цього вусатого, на вигляд суворого, але насправді доброго і щедрого дідуся. Щедрого на українське народне слово, на отой неповторний сільський колорит, якого нині дуже бракує, зокрема й на телеекрані. 

 Під знаком чорної і червоної ікри пройшли кілька останніх днів для прикордонників, митників і працівників міліції Сумської області. Спершу наряд правоохоронців затримав серед ночі в місті Буринь автівку «шевроле», водій якої, громадянин України, транспортував не багато і не мало — аж 120 кілограмів контрабандного чорного делікатесу на загальну суму майже мільйон гривень.

 Хто з нас не любить провести літню відпустку чи вихідні дні біля природного водоймища. Тільки-но пригріє сонечко, як береги заповнюються сотнями бажаючих позасмагати і покупатися. Але чи розуміємо ми, яка небезпека очікує на нас під час такого відпочинку?

 Сім’я херсонців Гречаних — Ніна Іванівна і Володимир Леонідович — передала свій триповерховий будинок площею 380 кв. м для розміщення у ньому соціального готелю для дітей-сиріт, випускників інтернатів. Щоправда, до новосілля ще не дійшло — потрібно зробити ремонт. Очікується, що перші мешканці заселяться сюди до 1 вересня.