На Сумщині Володимир Зеленський зустрівся з воїнами 225 окремого штурмового полку в пункті управління підрозділу. Військовослужбовці цього полку були першими, хто зайшов на територію Курщини торік. Глава держави подякував захисникам, їхнім побратимам і командирам за службу та результати, які завдяки їм дала Курська операція.
«Дякую вам за те, що перенесли війну з нашої землі на їхню Курщину. Завдяки тому що ви взяли в полон більш ніж тисячу «рускіх», ми змогли повернути додому більш ніж тисячу українських бійців.

Восени 2022­го 42­річний старший сержант внутрішньої служби мобілізувався до війська — кулеметником у 25 окрему повітрянодесантну Січе славську бригаду, а у грудні того самого року загинув у запеклому бою за Україну, стримуючи ворога на Луганщині.
Хлопчик рано подорослішав, адже його батька не стало, коли йому ледь виповнилося вісім.
«Мій Дмитрик змалку був непосидючим і допитливим. У школі вчився добре, займався спортом, зокрема веслуванням, адже мешкали неподалік Дніпра. Звісно, все бувало. Десь шкодив, у щоденнику писали зауваження, та хлопець — це хлопець. Але він робив правильні висновки й поступово дійшов до мрії бути військовим.

 На командно-спостережному пункті 17 окремого мотопіхотного батальйону 57 окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка та в пункті управління 57 ОМПБр Президент зустрівся з воїнами, які захищають Україну на вовчанському напрямку, і заслухав доповіді командирів.

 На нараді глава держави призначив командувачем Повітряних сил генерал-лейтенанта Анатолія Кривоножка і, звичайно, привітав присутніх зі святом та подякував за щоденний захист українського неба.
«Сьогодні наші люди мають можливість жити. Створюються сім’ї, народжуються малята. Діти мають можливість навчатися. Усе це — завдяки захисту неба попри постійні удари дронами, ракетами, авіацією», — підкреслив Володимир Зеленський.

Після підриву на міні та важкого поранення захисникові України ампутували стопу. Ось-ось він має отримати протез. Спершу Олександр мріє сходити в Карпати, а потім хоче знову повернутися на службу, і обов’язково до саперного підрозділу.
«По-перше, саперна справа — це єдина любов, а по-друге, я ще не все доробив», — каже він і ділиться спогадами про свій бойовий шлях.

Це один із завершальних етапів будівництва, який передує пусконалагоджувальним роботам і відновленню водопостачання в місті. Проєкт реалізує Державне агентство відновлення в координації з Мінрозвитку.
Магістральний водогін — це понад 130 км нової інфраструктури. Щоб система працювала стабільно, воду подають поступово. Кожен клапан, кожне з’єднання проходить перевірку в режимі реального часу. Уся система перебуває під постійним моніторингом тиску та роботи обладнання.

Уряд анонсував зміни підходу до системи протезування та створення нових можливостей для розвитку в Україні ринку виробництва сучасних біонічних протезів.
«Протезування — сьогодні одне з головних завдань у соціальній політиці. Ми маємо зробити так, щоб кожен, хто цього потребує, і військовий, і цивільний, отримав якісний протез вчасно. Ми хочемо, щоб цей ринок розвивався, з’являлося більше українських виробників», — зазначила Прем’єр-міністр Юлія Свириденко.

Назви цих елітних частин небагато скажуть широкому загалу, і мало хто впізнає серед перехожих грізних бійців ЗСУ. Отже, хто ці люди і як потрапити до лав підрозділу активних дій ГУР, розповів начальник рекрутингового центру тактичної групи «Реванш» з позивним «Сібер».

Старший солдат Денис Ванда, учасник бойових дій, із червня 2018 року в складі сил та засобів ООС брав участь у здійсненні заходів з гарантування національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії рф проти України. У подальшому виконував бойові завдання у складі ОТУ «Донецьк», МП «Катран», виконував бойові завдання за призначенням у підпорядкуванні ОСУВ «Хортиця». Протягом 2023—2024 років у складі ремонтної групи за його участю було відремонтовано більш як 130 одиниць ракетно-артилерійського озброєння, мінометів, гаубиць і танків, зокрема в зоні бойових дій. 23 жовтня 2023 року нагороджений відзнакою головнокомандувача Збройних сил України «Золотий Хрест».

«Чому в мене такий позивний? Бо цікавлюсь астрономією. Коли прийшов у батальйон «Азов», там було багато псевдо на кшталт «Одін», «Перун», «Вікінг», «Тор». На цьому тлі хотів виокремитися: сказав, що буду «Кометою». Хоча надалі як мене тільки не називали: і «Астероїдом», і «Метеоритом».

Про шлях до знакового підрозділу, цінності, мотивацію, а ще про свій другий день народження розповідає 31-річний старший лейтенант, заступник начальника штабу бригадної артилерійської групи 12 бригади спеціального призначення Національної гвардії України «Азов».