Днями мав нагоду згадати давній анекдот. Леонідові Брежнєву (для молоді: був такий вождь у колишньому СРСР) доповідають, що народ краде. Він поцікавився: «За кордон воно йде?» — «Та ні, залишається у нашій державі», — відповіли. «То хай крадуть», — резюмував вождь.

Та за незалежності України, коли кордони відкрилися (для молоді: за часів СРСР навіть комар за кордон не міг пролетіти), ситуація стала не контрольована ніким, а саме: крадуть і виводять гроші в офшори. І чомусь чи не кожний народний депутат (принаймні попереднього скликання) мав за честь стати власником банку. Я спочатку розумів, що питання тут дотичне до терміну, який ввів в обіг Леонід Кравчук, себто в менталітеті: разом двоє українців скупі, а якщо окремо в кожного власний банк, то вони ощасливлять народ. Але вже очевидно, що навіть однієї п’ятірні забагато, щоб перелічити багатих, які люблять Україну до глибини власної кишені.

Сьогодні як ніколи гостро стоїть питання стабільності у банківській системі України. Її нинішні проблеми з обвалом гривні, неможливістю придбати валюту, зняти з рахунків депозитні кошти у всіх на вустах. Справді, як і економіка країни, вона перебуває нині у кризовому стані, чи не найтяжчому за всі роки нашої незалежності. Ліквідність банків досягла мінімуму. Цього року вже 32 банківські установи визнано неплатоспроможними. Для збереження ліквідності банки намагаються залучити на рахунки якомога більше депозитів, невпинно завищуючи процентні ставки. 

Як розповів «УК» аналітик компанії «ПроАгро» Ярослав Левицький, ще на початку листопада хлібокомбінати закуповували гречку у сільгоспвиробників по 4 тисячі гривень за тонну, а продавали готову крупу по 7,2 тисячі гривень. Тепер закупівельні ціни зросли до 8 тисяч, відпускні гуртові — до 12—14 тисяч гривень за тонну відповідно. При цьому продаж переважно тримається на рівні 13,5—14 тисяч гривень. 12 тисяч — це рідкість, яку можуть дозволити собі лише ті переробники, які виробили крупу з осінніх запасів, ще до подорожчання, уточнив він.

Довго вважали, що історія першого і тривалий час єдиного в СРСР вищого військово-навчального закладу із підготовки командирів для сил протиповітряної оборони розпочалась у 1919 році, коли створено Школу стрільби по повітряному флоту. Однак попри намагання більшовиків вести літочислення від пострілу «Аврори» і жовтневого перевороту 1917 року в Петрограді, насправді ще 8 грудня 1914-го саме в цьому місті на базі Офіцерської електротехнічної школи розпочали заняття майбутні фахівці абсолютно нових на той час підрозділів, покликаних боротися проти небезпеки з неба — аеропланів, дирижаблів, повітряних куль. Саме з цієї дати веде свою історію Житомирський військовий інститут ім. С. П. Корольова. 

Заступник начальника ГУ захисту прав і свобод громадян, інтересів держави, нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією, Генпрокуратури Володимир Орлов:
Транспортна сфера роками була справжнім фінансовим раєм для чиновників і підприємців, які постійно удосконалювали корупційні схеми, обкрадаючи державу. Але останнім часом ситуація радикально змінилася, і організаторам та виконавцям таких оборудок нарешті доведеться відповідати перед законом.

Кажуть, істина пізнається в порівнянні. Багато говорять про те, що в нас ситуація з місцевим самоврядуванням чи не найгірша, але порівняно з білоруською ми ще на певній висоті. Нещодавно білоруська делегація завітала на Черкащину, аби на місці вивчити діяльність рад, зокрема управління бюджетним процесом. Щось у нас почути, в чомусь поділитися досвідом. 

Ювілейний концерт, приурочений 25-й річниці творчої діяльності, улюблений запоріжцями народний ансамбль запорізької міліції «Пернач» присвятив захисникам України. З ініціативи корпункту «УК» (авторка цих рядків — активна учасниця ансамблю) в міському ПК «Титан» спільно з волонтерською групою Тетяни Власової та Катерини Винниченко було проведено благодійну акцію «Зігрій листом солдата». 

На останній оперативній нараді у Волинській облдержадміністрації новий робочий день тижня перші керівники області розпочали із хвилини мовчання. Так вони вшанували пам’ять земляка, який поклав свою голову за територіальну цілісність та європейське майбутнє нашої держави.
Гранатометник 93-ї окремої механізованої бригади, житель міста Устилуг Володимир-Волинського району Микола Ларін загинув смертю героя 30 листопада біля села Опитне Артемівського району на Донеччині. Під час мінометно-артилерійського обстрілу. У загиблого залишилися дружина та двійко дітей-школярів.

Цей залізничний вагон усуціль незвичний, своєрідний. Коліями Галичини він рейсував ще за Австро-Угорської імперії. Але за часів незалежності України тернопільський ресторатор Михайло Гросуляк вирішив його відреставрувати й виставити біля музейної ресторації «Старий млин». Але ж пан Михайло — людина підприємлива, тож старому вагону, крім функції експоната з наочного вивчення історії залізниці, додав ще й суттєвої бізнесової важливості. Зрештою, задум «виробничого» призначення для приміщення на колесах виник у власника закладу громадського харчування цього року, коли познайомився з родиною переселенців з Криму Світланою та Гочею Гелашвілі. І вже у жовтні над вагоном замайоріли український та грузинський прапори, а на кузові з’явився напис «Грузинська випічка». 

Представники Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ та Генеральної прокуратури увійшли в загальну слідчу групу з розслідування злочинів проти учасників мирних акцій протесту на Майдані. Як повідомив Генеральний прокурор України Віталій Ярема, рішення про її створення було прийнято у зв’язку із зауваженнями від громадськості, членів сімей та адвокатів потерпілих учасників мирних акцій протесту по взаємодії оперативних та слідчих підрозділів під час розслідування злочинів на Майдані.
Генеральний прокурор України наголосив на серйозності завдань цієї групи, оскільки злочин проти учасників Майдану є злочином номер один в історії нашої країни. За словами Віталія Яреми, в кожному з трьох відомств створено оперативно-слідчі групи, які займатимуться розшуком підозрюваних у цьому провадженні осіб, яких нині 22, накладенням арешту і поверненням в Україну арештованих коштів, взаємодією з міжнародними організаціями, зокрема з Міжнародним кримінальним судом, Міжнародною дорадчою групою тощо.