Театр починається з вішалки, а «Урядовий кур’єр» з… підворіття: десяток років тому парламентська новобудова на вулиці Садовій не залишила нам вибору, перекривши парадний вхід, і тепер потрапити до редакції можна лише пірнувши у тунель, як поміж собою називаємо прохід попід сусіднім будинком, через який можна зайти у внутрішній двір, щоправда, з «козирної» вулиці Грушевського. Досвідчені колеги знають: проскакувати підворіття потрібно на одному диханні, аби не почути позаду чергове: «Ви не підкажете?» Однак найдосвідченіші не раз переконувалися: саме там, а не на навколишніх печерських пагорбах можна іноді «спіймати» класну тему.

Влітку 1990 року Рада Міністрів УРСР зважилась на незвичайний крок: вийти із співзасновників газет «Радянська Україна» й «Правда Украины» і заснувати своє видання. Ясна річ, цей крок не міг бути не погодженим із ЦК Компартії України, адже вся періодика в Україні, як і в усьому СРСР, тоді ще перебувала під пильним і невсипущим партійним контролем. Але в життя «нерушимого Союзу» ввірвалися нові часи, почалися незворотні процеси його розпаду. Тож на видання радмінівської газети із скромними обсягами і тиражем у ЦК КПУ подивились поблажливо, як на урядовий бюлетень.  

Упродовж року представники майже 40 громадських організацій, які долучилися до загальнонаціональної моніторингової кампанії, триматимуть під прицілом чиновників на місцях, – щоб з’ясувати, чи відповідає їхній стиль життя тим доходам, які вони офіційно декларують. 

Торік 17 листопада в «Урядовому кур’єрі» було опубліковано статтю «Честь мундира дорожча від істини?» В ній ішлося про те, що ТОВ «Селком» не погодилося з рішенням Антимонопольного комітету, який визнав його порушником антиконкурентного законодавства і наклав штраф розміром 3,87 мільйона гривень плюс стільки ж пені. Керівник підприємства Василь Омельченко, який все життя пропрацював в енергетичній сфері, зокрема 11 років заступником генерального директора Чорнобильської АЕС після аварії на ній, оскаржив дії АМКУ в суді. Оскільки вважає, що шляхом накладання непомірних санкцій «Селком» намагаються не лише усунути з ринку послуг, які він надає українським й закордонним енергопідприємствам, а й остаточно знищити на догоду конкурентам.
 

Щоразу, читаючи повідомлення про чергове ДТП за участю пішохода, мимоволі здригаюся від трагічної невідворотності, яка стала сумною ознакою нашого часу. Ось людина вийшла з дому по хліб, переходила дорогу і несподівано потрапила під колеса. Або стояла на зупинці громадського транспорту, чекала на свій автобус, і раптом її збив автомобіль, водій якого не впорався з керуванням…  
 Повідомлення про такі пригоди, особливо якщо вони супроводжуються репортажами з місця події або записами відеореєстраторів, безперечно, шокують, але вже майже нікого дивують. Бо, здається, останнім часом наше суспільство звиклося з думкою, що численні дорожньо-транспортні пригоди, які нерідко закінчуються летальним кінцем, є невідворотною платою за технічний прогрес та автомобілізацію, і тут нічого не можна вдіяти.

Бібліографа, архіваріуса від Бога Людмилу Саприкіну можна назвати людиною-інститутом. Вона знаходила і виправляла помилки навіть у словнику Брокгауза і Ефрона. Її квартира — справжнє сховище книг, бібліографічних карток, сегрегаторів, файлів, касет, папок, ящиків з газетами і журналами. Її послугами, консультаціями послуговуються найсолідніші наукові установи, редакції і музеї.  

Нинішнього року Василю Дзюбі з Тарнави, що на Черкащині, виповнилося б 114 років. При його богатирському здоров’ї, розповідають у селі, він міг би дожити  до цієї дати. Та  травма вкоротила віку. Біда сталася влітку 1938 року під час виконання коронного номера циркової програми. 

Крим — це особливий регіон, оскільки його дороговартісні землі притягують до себе бажаючих заробити на ній. На жаль, такі прагнення нерідко пов’язані з  порушенням законів.  Оскільки людська жадібність не гребує будь-якою можливістю позбавити державні  оздоровниці пляжів, заповідники — земель, а відпочивальників доступів до моря. Тому розв’язання цих проблем є чи не найголовнішим завданням для кримської прокуратури. 

Перший місяць літа пронісся над Україною, як і всією Європою, нищівними буревіями і зливами. За прогнозами синоптиків, літо буде екстремально спекотним. Пік високої температури припаде на липень — першу половину серпня. Оскільки червень добре зволожив землю, липневий сінокіс обіцяє бути щедрим на різнотрав’я. За давньою народною традицією, починати його слід у перший вівторок Петрового посту.
Цього року погодні умови склалися так, що на Півдні уже жнивують. Прогнози на цьогорічний урожай хороші, аби лишень ниву не спіткали стихійні негаразди. 

У найтяжчі часи, коли на нашу землю приходили окупанти, їм протистояв партизанський рух. Найактивнішими його учасниками були люди, які не клялись у патріотизмі, а любов і вірність Вітчизні стверджували щоденною працею. Своє право на незалежність, а також майбутнє дітей вони відстоювали як могли. Така історія. Її не переписати. Тим, хто любить цим займатись для задоволення власних інтересів.