Суспільство

  • Михайло АНДРУСЕНКО: «За наявності коштів очистимо Полтавщину від пестицидів за три місяці»

    У полтавських надзвичайників роботи нині вистачає. У розпалі сезон літнього відпочинку, треба тримати на контролі поведінку відпочивальників, щоб не спалили ліс і себе, і тих, хто напідпитку пливе на найглибше місце на річці, — щоб не втопилися. Але, як каже начальник управління з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Михайло Андрусенко, проблема №1 для них — очищення території області від невизначених і не придатних до використання пестицидів, які півстоліття тому застосовували в рослинництві.  

  • Володимир ЕННАНОВ

    Помічник слуги народу

    Якось на одному з центральних телеканалів демонстрували відеосюжет про помічників народних депутатів. Журналісти намагалися провести розслідування: скільки помічників у нардепа й чим вони займаються? Скільки коштів потрібно на їхнє утримання? На жаль, конкретних відповідей на поставлені запитання телеглядач так і не отримав. З вини самих депутатів, які у категоричній формі відмовлялися спілкуватися на цю тему. Дехто з них навіть образився на представників мас-медіа через «незручну» тему.
    Чим же насправді займаються помічники нардепів і хто вони? Цим питанням переймалися кілька громадських організацій. 

  • Павло КУЩ

    Остерігайся біди від такої води

    —Лізь, лізь! — саркастично припрошувала бабуся малюка, який нерішуче тупцював на березі за кілька кроків від прогрітого сонцем ставкового мілководдя. — Ступай сміло! Але як ото тільки ступиш, так воно тебе відразу й схопить. Щоб знав!
    — Ба, а якщо я однією ногою?
    — Та хоч одним пальцем! Бо воно, оте зубате і хвостате, давно чекає тебе! Сидить отамечки на дні, причаїлося і вже аж облизується! Бачиш, он навіть дорослі дяді його бояться і не купаються…

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    Тетяна РЕЗУТІНА: «Нам важливо відчувати піклування держави»

     У Полтаві після капітальної реконструкції урочисто відкрили міський Центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів. Заклад засновано у жовтні 2007-го, а функціонує з 2008 року. Тут дітям з інвалідністю створюють умови для всебічного розвитку, засвоєння знань, умінь і навичок щоденного самообслуговування та готують їх до незалежного життя в суспільстві. Допомагають їм адаптуватися в ньому, сформувати навички рухової діяльності й поліпшити психологічний стан. Окрім цього, вихованці закладу отримують можливість спілкуватися, адже багато з них живуть ізольовано. В наданні необхідних реабілітаційних послуг до кожної дитини застосовується індивідуальний підхід. Послуги центру безкоштовні. 

  • Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ

    Його Шевченко — не ікона

    Десь напередодні здобуття Україною незалежності я написав до письменницької газети невелику статтю про те, що в Австралії живе український письменник Дмитро Нитченко, він же Дмитро Чуб, і вже настав час видати в нас його твори, серед яких особливо корисна для дітей книжка «Живий Шевченко».

    По якомусь часі одержав від нього вдячного листа за увагу й прихильне слово. Вже пізніше довідався, що Нитченко усім відповідав на листи, для всіх знаходив і пораду, й просто добре слово. На цьому мені наголошував кожен, хто його знав.

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    У чиїх інтересах реформи?

    На освітянській ниві були дві новації, майже не помічені і зовсім не оцінені ні владою, ні широким загалом. А шкода, оскільки йдеться про локальні ініціативи як пошук відповіді на глобальний процес.
    Перші з них років 10-15 тому запропонували викладачі педагогічних університетів. У малокомплектних школах не вистачало навантаження педагогам. Аби зробити професію вчителя привабливішою, такою, що дає змогу заробляти і жити в селі, ініціатори пропонували інтегрувати професію вчителя і фахівця аграрного профілю. Приміром, викладач природничих наук за бажанням міг одночасно освоювати фах зоотехніка або агронома. Отже, міг би працювати і в школі, і на виробництві. 

  • Олександр БІТТНЕР

    Навіщо рекламі реклама?

    Доводиться визнавати рацію психологів і безлічі рекламних агенцій, що головний рушій багатьох процесів, не кажучи вже про торгівлю, — реклама. Гендлярство вона справді рухає, і в таких масштабах й у такому, з дозволу сказати, асортименті, що незабаром в арсеналі людства зовсім не залишиться речей, які не продаються. Як і місць, звідкіля вона «капає на мізки» затурканим багатьма реаліями «споживачам»…  

  • Тетяна БОДНЯ

    Митний кодекс знову перепишуть?

    Міністерство доходів і зборів України розробило проект поправок до Митного кодексу, яким пропонує знизити планку вартості ввезених з-за кордону без сплати мита товарів з 500 до 300 євро у всіх пунктах пропуску, крім аеропортів, де ця планка залишається на рівні 1000 євро. А доки цю законодавчу ініціативу обговорює громадськість, митники радять громадянам, які збираються у відпустку або у гості до родичів за кордон, уважно ставитися до тих правил, які існують. У тому, що можна провезти через «зелений коридор», не наживши неприємностей, розбиралася журналістка «УК». 

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    В Опішному звели керамічну вежу

    Цьогорічне свято представників однієї з найдавніших професій, які творять свої глиняні дива на гончарних кругах, було, як завжди, грандіозне і щедре на приємні несподіванки. Однією з них стало присвоєння онукові Василя Кричевського громадянинові Венесуели і США Василеві Івановичу Лінде-Кричевському звання «Почесний громадянин селища Опішне». За вагомий внесок у розбудову музею імені свого діда.
    Цю почесну місію із врученням відповідного диплома виконала в. о. Опішненського селищного голови Світлана Педченко. Новоспеченого опішненця це так розчулило, що він забув усі українські слова, які знав, і тому попросив подякувати землякам свого сина студента Полтавського національного техуніверситету Василя Лінде-Дункана. Але й він розгубився, тож довелося вдатися до послуг перекладача. 

  • Іван ШЕВЧУК

    Чому веселокутівці знову хочуть бути парижанами?

    Ювілей вітчизняної війни 1812 року у нашій країні відзначали не надто масштабно. На щастя, ця важка воєнна кампанія практично не зачепила територію України, де лише частина Волині опинилася під нетривалою окупацією французів. Утім, нагадування про ту війну, без перебільшення, всесвітнього масштабу, можна знайти на наших теренах й доволі далеко від місць, де тоді вели бойові дії.