Щоб наша держава правильно та ефективно розвивалася у напрямі європейської політики і мала перспективи тісної співпраці з Європейським Союзом на підставі угоди про Асоціацію, вона повинна вдосконалювати законодавчу систему, поступово впроваджуючи міжнародні та європейські стандарти у різні сфери життя українського суспільства (права людини, соціальні права, боротьба з корупцією, конституційне та виборче право, сільське господарство, промисловість, банківська система тощо). Для стабільного процвітання суспільства один із найпріоритетніших принципів діяльності ЄС та його країн-членів — забезпечення права й свободи людини та стабільна, конкурентоспроможна економіка.

Кожний будній ранок на київській вулиці Бажова починається з ажіотажу. Тут розташована одна із двадцяти міських державних нотаріальних контор. У холод і в спеку ще до світанку тут вишиковуються довгі черги по засвідчення підпису, оформлення довідки, заповіту або договору, наприклад,  про оренду приміщення.

Приймають громадян до обіду. Хто не встиг, той спізнився. Номер черги на наступний день не переходить. Треба знову вставати вдосвіта і робити все наново. Можна ще домовитися з місцевими «підприємцями», які, зайнявши чергу з ночі, продадуть місце у ній за «прийнятну» ціну. За 1—5 місця плата доходить до 200 гривень. Хтось пристає на ці умови, а інші знову приходять  у напівтемний коридор державної контори, де навіть туалети для відвідувачів не передбачені, і терпляче чекають. 

Марш-парад військових оркестрів  вулицями міста, шоу сурмачів і барабанщиків на набережних та площах, концерти класичної і джазової музики просто неба, гранд-дефіле на мисі Кришталевий — усе це IV Міжнародний фестиваль військових оркестрів Sevastopol Military Tattoo 2013. Цей захід зібрав сотні музикантів із шести  країн світу: Франції, Німеччини, Греції, Туреччини, Росії та України. Місто на три дні занурилося у звуки музики.
Старт фестивалю дали на Графській пристані, де під гімни країн-учасниць у небі замайоріли національні прапори. Після цього розпочалося найцікавіше дійство — марш-парад центральними вулицями міста, побачити який глядачі зібралися задовго до початку, аби зайняти найліпші місця. 

Страшна аварія, що сталася вночі 16 червня на Рівненщині поблизу відомої на весь світ Пересопниці, як мовиться, червоним рядком пройшла у всіх телевізійних випусках новин. Мікроавтобус, за кермом якого був п’яний 32-річний рівнянин, збив п’ятьох людей. Троє, 17-річна випускниця Рівненської ЗОШ № 12 та двоє хлопців із Пересопниці – 19 та 24 років, загинули на місці пригоди. Ще двох дівчат, 16 та 24 років, госпіталізували – їх стан стабільно тяжкий. Підозрюваний нині в ізоляторі тимчасового тримання, йому загрожує до 12 років позбавлення волі. 

Ні для кого не секрет, що в нашій країні до дітей та підлітків, які порушили закон або яких тільки підозрюють у його порушенні, застосовують насильство. Або, простіше кажучи, їх банально б’ють, використовуючи засоби, що не лишають явних слідів на тілі, а то й катують, надіваючи на голову поліетиленові пакети, протигази, від чого дитина елементарно починає задихатися.

Проте наскільки це ганебне явище вкоренилося у вітчизняній пенітенціарній системі, достеменно не скаже ніхто, тож правозахисники — за підтримки Представництва ЮНІСЕФ в Україні, — аби з’ясувати, як усе є насправді, вирішили провести цілеспрямовані дослідження «Катування та жорстоке поводження з дітьми в Україні» і «Права дітей, які перебувають у закладах соціальної реабілітації». 

Мій син ще з народження отримав посвідчення постраждалого від аварії на ЧАЕС четвертої категорії. Цього року він вступатиме до технікуму. Діти моїх знайомих, які вчилися у вишах і коледжах у попередні роки, отримували підвищену стипендію за «чорнобильським» посвідченням до 18 років. Але нам у технікумі сказали, що ця норма вже не діє. Чи справді мій син уже не має права на підвищену стипендію? І які пільги в навчальних закладах для «чорнобильських» дітей ще залишилися?  

Марина ЛІЩЕНКО,
Вишгородський район, Київська область

Принцип «якби чогось не сталося», звичайно, допомагає уникнути відповідальності або неприємностей тим, хто приймає ті чи інші рішення. Але часто такий підхід гальмує або шкодить розвитку окремих галузей економіки. І це переконливо демонструє, приміром,  стан  коноплярства, яке в Україні існувало століттями, але не витримало анафеми під час боротьби з наркоманією.  При цьому далеко не всі, від кого  залежить розвиток цієї галузі, знають, що її продукцію  можна успішно використовувати як у харчовій, так і в будівельній, текстильній, енергетичній і целюлозно-паперовій промисловості. Заповнити цю білу пляму ми попросили відомих учених — директора Дослідної станції луб’яних культур ІСГПС НААН доктора технічних наук Рубіля ГІЛЯЗЕТДІНОВА,  доктора біологічних наук, професора Миколу МИГАЛЯ і  доктора сільськогосподарських наук Ірину ЛАЙКО. 

Я живу на другому поверсі багатоповерхівки у квартирі без балкона. Разом із сусідкою, яка мешкає під нами, хочемо добудувати балкони. Однак мені сказали, що їх можна прибудовувати на першому поверсі, а на другому — ні. Чи правильно це?

Марина ВАСЬКІВСЬКА,
м. Київ 

Вибір завжди є. Навіть коли здається, що його немає. Адже простіше скласти руки і звинувачувати всіх, окрім себе, в тому, що життя не склалося: не в тій країні народилися, не в той час, не ті люди навколо…
Складніше почати щось робити, аби змінити ситуацію. Шукати альтернативу,  об’єднуватися задля досягнення мети.  А починається все з уміння  поглянути на проблему збоку й усміхнутися.
Днями організатори Всеукраїнського конкурсу карикатур «Право на вибір» оголосили імена переможців. Першу премію отримав Сергій Вельможко із Запоріжжя, другу — Віктор Голуб (Здолбунів на Рівненщині), третю — киянин Сергій Рябоконь. 

З початком курортного сезону знову стає актуальним питання про дотримання права громадян на вільний доступ до пляжів та користування ними. Прокуратура Миколаївської області здійснює перевірки додержання органами виконавчої влади та місцевого самоврядування вимог закону при наданні у власність і користування, продажу, зміні цільового призначення земель прибережних захисних смуг уздовж Чорного моря, використанні і забудові прибережних територій. Перевірки здійснюють на виконання доручення Генерального прокурора України. Звісно, такі заходи назріли давно. Громадяни справедливо нарікають на те, що не скрізь можуть безперешкодно дістатися берега моря чи річки, а пляжі в рекреаційних зонах часто-густо захаращені якимись незрозумілими спорудами, за якими й моря не видно.