За минулі майже три десятиріччя про трагедію Чорнобиля та наслідки, зумовлені нею, написано цілу бібліотеку статей, різноманітних наукових досліджень, актуальної документалістики, спогадів учасників тої вікопомної епопеї. Основний лейтмотив усіх публікацій, в тому числі авторів шкільних підручників: тодішня тоталітарна влада буцімто запізнилася з інформацією про аварію. Та є достатньо аргументованих тверд жень зокрема закордонних фахівців, що такий висновок упереджений і загалом неточний.  
«Період з 26 квітня до 6 травня був найскладнішим і найвідповідальнішим, — згадував академік Валерій Лєгасов. — Найперше завдання було приборкати зруйнований реактор. Це робили в надзвичайних умовах. Відповідальність лягала на плечі людей, які туди приїхали, особливо на плечі голови урядової комісії, заступника голови Ради міністрів СРСР Бориса Щербини».

З часів Великої Вітчизняної війни на території України залишилося понад 25 тисяч братських могил та інших місць поховань воїнів Червоної Армії. Чи замислюємося ми, проходячи поблизу них і кинувши погляд на обеліск, хто вони, ці солдати і офіцери, ким були до війни і на війні, де їхня мала батьківщина?
Якось мені спало на думку провести з допомогою веб-сайту «Меморіал» архіву Міністерства оборони Росії історичне дослідження братської могили в моєму рідному селі Пристанційному (в роки війни — станція Чоповичі) на Житомирщині. Хотілося більше дізнатися про воїнів, які полягли в боях за село. 

Перегляд фільмів фривольного характеру, надмірне захоплення читанням новин та таблоїдів, Інтернет-шопінг і онлайн-ігри, спілкування з родичами та друзями — ось основні причини, через які роботодавці найчастіше звільняють працівників. І якщо ще кілька років тому на таку поведінку талановитих чи перспективних працівників могли «закрити очі», то чимдалі послаблень не варто чекати навіть профі.  

Гори знарядь сучасного браконьєрства — сітки, капкани, петлі, пастки, отрути, «електровудки» (вбивають рибу потужним електричним розрядом) – нещодавно «прикрасили» один із залів Верховної Ради. Так автори щойно схваленого профільним комітетом Верховної Ради екологічного законопроекту №2503 показали, з чим збираються боротися.
Шестеро народних депутатів, які представляють усі фракції парламенту, пропонують надати громадським екологічним інспекторам (працюють при Держекоінспекції) право складати протоколи щодо виготовлення та збуту показаних на виставці браконьєрських знарядь. 

Три дні поспіль на Прикарпатті сильно дощило. Ріки вийшли у заплави, і без того переповнені від різкого танення снігів, а потім, перетнувши критичний рівень, затопили все навкруги — будинки, дороги, поля і городи. У воді опинився 31 населений пункт області, включаючи Калуш, Болехів, частково Івано-Франківськ. У цих містах, а також у Тлумацькому, Рогатинському, Тисменицькому, Надвірнянському районах підтопило 561 житлову та адміністративно-господарську будівлю, 530 присадибних ділянок, 601 криницю та 68 гектарів сільгоспугідь.  

 Згадую давнішній випадок із журналістської практики. Із столиці зателефонувала колега і стурбовано попрохала терміново зробити інформацію в номер. Привід? У Донецькій області горять більш як 300 териконів — ця «новина» з’явилася того ранку на стрічці повідомлень одного інформаційного агентства…
Певна річ, жителям шахтарського краю не потрібно зайвий раз пояснювати, що шахтний терикон горить зовсім інакше, ніж скирта соломи, купа сміття або свічка, і до подібного явища тут здавна ставляться з олімпійським спокоєм. Хоча той процес горіння, який відбувається всередині ще не згаслих породних відвалів, таки можна вважати аномальним явищем, бо за температури понад 1000 градусів навіть утворюються не відомі науці сполуки й мінерали. Деякі фахівці запевняють, що подібні новоутворення характерні для… метеоритів. 

Березневого ранку на автошляху Харків—Сімферополь неподалік від села Калина у Синельниківському районі Дніпропетровської області стояла машина, схожа на автівку Державної автоінспекції (з приклеєними номерами та стрічкою синього кольору у вигляді спеціальних знаків ОВС). Пост ДАІ на трасі — звична картина, а тому не викликав жодних підозр. Та ніхто й не здогадувався, що «даішники» чекали лише на один певний автомобіль. Вони не розмінювалися на дрібниці, бо той інкасаторський легковик, який з нетерпінням вичікували, віз великий куш — майже півмільйона «зеленими». І таки дочекалися. Сцена, коли з автівки під дулами двох автоматів і карабіна виводили інкасаторів, не здивувала тих, хто проїжджав трасою, адже це було схоже на затримання працівниками Державтоінспекції злочинців.  

  Треба було бачити, з яким завзяттям ганяли футбольний м’яч вихованці Острозької спеціалізованої школи-інтернату для дітей з вадами слуху. Ще б пак: майстер-клас для них влаштував чемпіон світу, учасник ХІХ Дефлімпійських ігор Василь Ажнюк. А в іншій острозькій школі багаторазовий чемпіон України та світу Роман Кроль учив дітей головних прийомів кікбоксингу.  І це лише початок масштабного спортивно-масового проекту «Розминка від чемпіона», що стартував на Рівненщині.

Останні 20 років у житті держави — період запозичення і перенесення на український ∂рунт чужих цінностей, досягнень і товарів, а в підсумку — ментальності й поведінки. На цьому шляху багато чого вдалося методом руйнації всього вітчизняного. Ні, йдеться не лише про засилля іноземної продукції, поклоніння чужим ідеалам, намагання копіювати не притаманні нам звички. Доходить до того, що старшому поколінню стає дедалі важче розуміти юну зміну. Бо життєві орієнтири і вподобання значно різняться. Одні стверджують, що це благо. Інші вважають такий шлях дорогою в нікуди. Найобережніші кажуть, що час розсудить. А чи не пізно буде?  

У рамках цьогорічного весняного призову на строкову військову службу, який розпочався 1 квітня, в армію наберуть удвічі менше молодих людей — 7,5 тисячі (тоді як 2012-го було 15 тисяч, а 2011-го — 20 тисяч). Про це  нещодавно повідомив міністр оборони Павло Лебедєв. За його словами, цієї весни призовників уже не набиратимуть у аеромобільні (десантні) частини і Військово-морські сили України, оскільки вони  майже повністю перейшли на контракт.