Перший тур президентських виборів відбувся прозоро й без системних порушень. Це дало громадянам змогу вільно зробити свій вибір. Так оцінив підсумки волевиявлення українців міністр юстиції Павло Петренко в ефірі одного з телеканалів. «Українці зробили свій вибір вільно і без тиску. Важливо, що ми уникли провокацій чи масових порушень під час голосування. Тому маємо зафіксований прозорий результат», — заявив очільник Мін’юсту

Перший тур президентських виборів викликав не лише всередині країни, а й у світі доволі жваву реакцію. Адже такий серйозний відрив одного кандидата від іншого наштовхує на глибокі роздуми. Втім, з іншого боку, це свідчить про справжню демократію, якої ми досягли впродовж п’яти попередніх років

Днями пригадався випадок із далекого шкільного дитинства: не те щоб курйозний, бо з елементами дитячого екстремізму, але й не настільки важкий, аби ототожнювати з чимось складним та драматичним. Одного дня в нашій школі з’явився новенький учень Павлик, батьки якого переїхали до селища, купивши хату. Як водиться, прибулий відразу опинився в центрі уваги ровесників. Начебто хлопець як хлопець — щоправда, сягнистий, довготелесий, рудий аж до вогненності. І неймовірно спокійний та незворушний

Учора у селі Гоголевому Шишацького району Полтавської області відкрився чудовий центр дозвілля на місці будинку культури, будівлю якого реконструювали. Завершили підготовчі роботи й на території садиби Гоголя — батьківського маєтку, в якому минули дитячі та юнацькі роки видатного ювіляра. Цю садибу (в ній нині музей) подарували бабусі Миколи Гоголя Тетяні Лизогуб, правнучці гетьмана Війська Запорозького Івана Скоропадського. Вона всупереч батькам вийшла заміж за сина священика Афанасія Гоголя-Яновського. Батьки змилосердилися й подарували їй садибу на хуторі і 260 кріпаків. Пізніше хутір пере­йшов до батька письменника Василя, який назвав його Василівкою. 

Нині тут на чотирьох гектарах мешкають 126 видів тварин та птахів загальною кількістю понад півтисячі особин. Щороку Луцький зоопарк приймає тисячі відвідувачів, відзначає традиційні тематичні свята, а затишна територія стала місцем найкомфортнішого відпочинку на природі в межах міста. Хоча ще з десяток років тому підприємство занепадало, а новини про нього стосувалися переважно втрат у колекції. «Якщо вірити, що результату буде досягнуто, і працювати з любов’ю, то все можливо», — усміхається у відповідь на запитання, як вдалося здійснити такі разючі зміни за неповних сім років, директор КП «Луцький зоопарк» Людмила Денисенко. 

Коли наша сім’я бралася навесні садити картоплю, за день перед тим у прохолодні сіни мати ставила кількавідерну емальовану каструлю, повну березового соку, до якого додавала трохи сирівцю і пересмаженого ячмінного зерна, зав’язаного у вузлик. Попрацюєш на сонці, натомишся, а тоді мерщій поспішаєш у сіни, до каструлі. І хоч мати й застерігала, щоб не пив одразу багато, бо можна й ангіну схопити, запах напою був таким принадним, що без передиху випивав глиняну кварту, а за нею й другу. Бо то не сік пив, а саме здоров’я. 

Цими днями минає 75 років із дня мученицької смерті в концтаборі Майданек священика, громадського діяча й патріота Омеляна Ковча, який життя присвятив допомозі ближньому. Він відомий здебільшого як праведник-українець, який рятував євреїв у роки Голокосту. Однак 100 років тому отець Омелян  розпочав капеланство в Українській Галицькій Армії. Тож цьогоріч, обираючи лауреатів увосьме, Комітет із вшанування пам’яті Блаженного Священномученика Омеляна Ковча одностайно ухвалив рішення про відзначення чотирьох достойників: отця-капелана Івана Ісайовича (Мукачівсько-Ужгородська єпархія Української греко-католицької церкви), отця-капелана Юрія Казміренка (Православна церква України), отця-капелана Павла Гончарука (Кам’янець-Подільська дієцезія, Римо-католицька церква в Україні) та голови  ГО «Об’єднання християн-військовослужбовців України» пастора-капелана Василя Хіміча (Всеукраїнський союз церков євангельських християн-баптистів)

На Полтавщині успішно здійснюють адміністративно-територіальну реформу. Вже сформовано 46 об’єднаних територіальних громад із 72 запланованих. Одними з перших в області плюси децентралізації оцінили в курортному Миргороді. Як розповів Миргородський міський голова Сергій Соломаха, від початку реформування до міста стало надходити більше коштів. Місту передали податки, які до цього надходили у державний бюджет. Ці кошти витрачають не тільки на латання дірок, а й на вирішення важливих для громади питань. Люди відчули, що їхній вплив на розвиток громади і держави набагато більший, ніж до децентралізації

Розвиток сучасного туризму багато в чому залежить від упровадження нововведень,  спрямованих на вдосконалення обслуговування клієнтів і розширення туристичних можливостей. Саме для цього в селі Мельники Чигиринського району на Черкащині вирішили створити живий музей ремесел Холодного Яру. За задумом, музей має бути не такий, до якого більшість із нас звикла, де об’єкти статичні і їх можна тільки розглядати. Навіки завмерлий верстат у новому музеї обов’язково працюватиме, біля нього, крім екскурсовода, буде майстер, який виготовлятиме вироби. А гончарний круг має крутитися, переконані ентузіасти створення музею, і глина на ньому оживатиме. І тоді пересічна людина справді доторкнеться до витоків ремесла, побачить, як було колись і як тепер, відчує цю трансформацію. Нині глечик можна надрукувати на 3D-принтері, але стародавні інструменти забезпечують зв’язок поколінь

За підтримки департаменту туризму та курортів Міністерства економічного розвитку і торгівлі України редакція газети «Урядовий кур’єр» започатковує серію публікацій про туристичні можливості України, зокрема унікальні ресурси та цікаві маршрути, якими багата наша країна. Поряд із широко розрекламованими вони не втрачають привабливості, а навіть навпаки — для багатьох стануть відкриттям. Починаємо з Полтавщини. Що тут можна побачити?