Сьогодні десятий день безстрокового голодування Олега Сенцова, єдина вимога якого — звільнення всіх політичних бранців Кремля. Свою акцію український політв’язень, якого імперські посіпаки запроторили у далеке заполярне Лабитнангі, оголосив 14 травня.  Він закликає дати волю 64 бранцям. При цьому про власне звільнення не просить. До голодування Олег ретельно готувався і розпочав так, аби його фатальна розв’язка, якщо це трапиться, припала на проведення в Росії фінальної частини чемпіонату світу з футболу

Висновку, з якого розпочав розмову, мимоволі дійшов, проїхавши після Великодніх свят майже півтори тисячі кілометрів територією п’яти областей: Київ — Миронівка — Олександрія — Божедарівка — Нікополь

Навчальний тиждень у Миколаївській загальноосвітній школі №6 розпочався з жахливої пригоди. Близько 11:00 учні почали скаржитися на погане самопочуття, про що вчителі повідомили центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф

9 травня в селі Горенка Києво-Святошинського району Київської області відбувся жалобний мітинг, присвячений доту 485 Київського укріпрайону, збудованому в 1932 році. Точніше, тому, що від нього залишилося. Коли ми приїжджали сюди 15 лютого, дот іще стояв. Купивши землю, один з нових українців вирішив, що спорудить на цьому місці будинок, і відмовився зберегти пам’ятку

На сьогодні одним із головних питань поштового зв’язку області стало залучення до роботи операторів і листонош у сільській місцевості та віддалених населених пунктах. У зв’язку з браком кадрів ускладнюється своєчасна доставка пенсії, кореспонденції та періодичних видань жителям області. Попри те що листоноша традиційно друга людина після сільського голови, тут не можуть знайти працівників на цю посаду

У 1986 році свою радійну навчально-виробничу практику я проходив на Буковині. І там побачив, як деякі представники місцевого населення по-варварськи ставляться до річок, а саме до Пруту

18 травня 1944 року — трагічний день в історії кримських татар. Пам'ять про нього завжди буде болючою, а душевні рани навряд чи загояться. Як стала можливою депортація корінного народу Криму, чому вона, через 74 роки, консолідує людей і наскільки вигнання кримських татар з рідної землі пов'язане із сьогоднішньою ситуацією на півострові, кореспонденту Укрінформу розповіла історик, кандидат політичних наук, член українського ПЕН-клубу Гульнара Бекірова

Днями у театрі імені Івана Франка відбулось нагородження школярів, студентів та вчителів — преміантів ХVІІІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика.
Цей конкурс проводиться щороку та  існує виключно завдяки українцям-меценатам з України та з-за кордону. Підтримав цей конкурс цього року й Президент України та чимало політиків. Адже він популяризує українську мову, робить її модною, і сприяє тому, аби мову вчили, любили та шанували

До мене звернулися молоді  активісти однієї з об’єднаних територіальних громад із проханням допомогти сформувати програму  на чергові  вибори до Верховної та  місцевих рад. Дивно, минуло понад чверть віку, вони вже народилися в незалежній демократичній соціальній Україні, а не розуміють, що бажані для нас зміни можуть відбутися лише з нашої ж волі. Якби була державна ідеологія, всі знали б, що бути обраним і не піклуватися про народ можна трактувати як злочин, державний паразитизм. Нам нав’язали думку, що в цій справі перемагає сильніший, хитріший, підступніший. Принцип, що переможців не судять, відсуває на другий план гуманізм, порядність, послідовність,  відповідальність

Днями минув  рік чинності указу Президента України №133/2017, яким введено в дію  рішення Ради національної безпеки і оборони  «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» щодо компаній із російською пропискою, що надавали послуги з упровадження та супроводу програмного забезпечення українським державним установам