Слід зазначити, що як і в кожній давній автохтонній нації, у складі української є етнографічні групи, які мають локальні культурні особливості, що виникли завдяки природним чинникам, напрямкам господарства й перебування у складі різних держав. Проте навіть у таких умовах українці зберігали свою мову, культуру і відчували свою єдність з усім народом. 

Ось-ось мине 2,5 року з часу ухвалення у Верховній Раді України Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Звичайно його називають законом про декомунізацію. 

«Випив — за кермо не сідай», — цей слоган, який навіть за простою житейською логікою мав би стати безперечним гаслом усіх водіїв, на практиці вони нерідко забувають. Ось кілька рядків лише з одного з повідомлень Нацполіції: «На Закарпатті за добу трапилося аж три аварії за участі п’яних водіїв, всі вони втекли з місця пригоди. Також зафіксовано, що закарпатець віз дітей з 3,2 проміле алкоголю в крові».

Як зупинити хвилю п’яних аварій? Можливо, найкраще покарання — гривнею? Нещодавно група народних обранців зареєструвала у Верховній Раді законопроект № 6679, яким пропонується дещо змінити принципи стягнень за водіння у нетверезому стані й посилити контроль на дорогах. 

Їздив нещодавно у відрядження в місто Калуш Івано-Франківської області. На одній зі станцій у купе підсіла літня жінка. У двох валізах везла продукти онуці, що вчиться в медичному коледжі Івано-Франківська. «Дитина, — сказала бабуся, — не приїхала на вихідні в село, тож вирішила її провідати сама». 

Перманентне реформування лісового господарства країни за роки незалежності позитивних зрушень не спричинило. Істотний стримувальний чинник прогресу в цьому питанні — недосконалість вітчизняного земельного, податкового і лісового законодавства.

Проголошуване реформування відбувається під гаслом «Державне управління лісами», що стартувало ще 1918 року, а за часів незалежності модифікувалось у вираз «Державне регулювання та управління у сфері лісових відносин». Зміст його полягає у тому, що «основним завданням державного регулювання та управління у сфері лісових відносин є забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів». 

Верховна Рада ухвалила Закон «Про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей». За документ віддали голоси 229 із 337 народних депутатів, зареєстрованих у сесійній залі Верховної Ради. За проголосували 122 депутати із фракції БПП, 69 — з «Народного фронту», 9 — з «Опозиційного блоку», по одному із фракції «Самопоміч» та Радикальної партії, 19 із групи «Відродження», 8 із групи «Воля народу». Цей закон повністю проігнорувала лише «Батьківщина». Він на рік продовжує чинність Закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей».

I Харківський міжнародний юридичний форум  «Право і проблеми сталого розвитку в глобалізованому світі» зібрав політиків, чиновників і відомих науковців з Білорусі, Данії, Канади, Литви, Нідерландів, Німеччини, Сингапуру, США, Швейцарії, України, співробітників міжнародних організацій, структурних підрозділів ЄС, відомих правозахисників. Його організатори — Харківська обл­держадміністрація, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого та Національна академія правових наук України за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку USAID «Нове правосуддя» і ОБСЄ. Основна ідея конгресу — висвітлення та обговорення нагальних глобальних проблем сучасного світу й пошук шляхів розвитку і вдосконалення Україною власних економічних, соціальних та правових інститутів. На форумі обговорювали питання боротьби з корупцією, тероризмом, реформування Конституції, судової влади, місцевого самоврядування. 

 «100 років Жовтня зустрічатимемо вже за радянської влади», — категорично запевнив мене на Арсенальній площі один із прихильників комуністів під час демонстрації на честь 90-річчя більшовицького перевороту, раніше іменованого Великою жовтневою соціалістичною революцією. Тоді, майже 10 років тому, я готував телевізійний сюжет у новини з урочистого мітингу представників лівих сил у центрі Києва.

П’ятеро дітей з ранцями за плечима впевнено підіймаються звивистою гірською стежкою, розмитою дощем. Учнів, які саме повертаються зі школи, зустрічаю на крутому схилі у присілку Ставник неподалік села Космач на Івано-Франківщині. Першокласниця Оля Вагалюк, її сестричка третьокласниця Марійка і братик четвертокласник Іван у компанії однокласників Миколи Кищука й Ореста Гаврищука залюбки розповідають про життя у мальовничому краю. Щодня юні горяни мужньо долають небезпечний шлях до знань — за будь-якої погоди йдуть пішки три кілометри до школи. Адже стрімкою ґрунтовою й водночас слизькою дорогою не проїде жоден шкільний автобус. 

Улітку на прямій лінії з лідером самопроголошеної невизнаної «ДНР» Олександром Захарченком люди спробували озвучити свої нагальні проблеми. Приміром, коли нарешті скасують принизливу комендантську годину? Той почав розказувати, що цю тимчасову міру введено для безпеки самих жителів та їхніх дітей, а потім дав категоричну відповідь: «Через три дні після перемоги скасуємо». Усі, хто це почув, відразу ж помітно засумували: отже, ніколи.