Перед- та післяноворічні дні щонайкраще підходять для того, щоб позбутися всякого непотребу. Відомо, що в деяких країнах  на вулиці викидають стару або поламану побутову техніку, виносять чи віддають непотрібні речі, одне слово, очищають домівку, щоб придбати або підготуватися до придбання нового. Вирішила наслідувати європейський приклад, почала з шафи для одягу. Одразу згадала суто жіноче: дверцята шафи зачинити складно, а вдягти нічого. Зробила ревізію, але рука піднялася вилучити лише кілька речей. І справді, навіщо віддавати сестрі улюблену сукню, яку років п’ять не вдягала? Вона ж мене мотивує на схуднення. 

У Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна тиша. Йде урок. Поки черговий з’ясовує, хто ми й куди, лунає дзвінок. І не звичайний електричний, а такий, яким зустрічають учнів першого вересня на урочистих лінійках. Так лунко теленькає у чиїхось умілих руках. Перерва. Широкими коридорами, у яких є велетенські дзеркала,  неквапом, бігцем, групами й по одному йдуть у справах ліцеїсти. Різні за зростом, віком, характером, долею. Кожен з них — наше майбутнє. Від уміння керівника закладу та педагогів донести знання залежить, якими вийдуть у світ ліцеїсти після кількох років навчання. 

Остання у 2016-му році зустріч міністрів розпочалася нестандартно. Уявіть ситуацію: відчиняються двері Малої зали засідань уряду, і до Прем’єр-міністра наближаються 11 скаутів «Пласту» з Вифлеємським вогнем миру. Ще мить, і учасники заходу здіймаються з місць та замикають коло біля трибуни. З неї глава уряду презентуватиме проект Середньострокового плану пріоритетних дій до 2020 року. Це станеться за кілька хвилин після того, як молоді активісти заспівають «Пісню Вифлеємського вогню миру». Цього разу захід розпочинався і завершувався оптимістичними нотами. Володимир Гройсман не приховував радощів, коли казав про дотримання урядом своєї обіцянки — вона стосувалася підготовки стратегічного документа КМУ до кінця нинішнього року. 

Із перших днів воєнного конфлікту на сході України Дніпропетровщина допомагає всім, хто найбільше від нього потерпає: надає притулок вимушеним переселенцям, лікує поранених військових, проводжає в останню путь та ідентифікує невідомих загиблих солдатів, відправляє на відпочинок дітей учасників АТО тощо. У Дніпрі волонтери та органи влади створили різнопланові осередки допомоги військовим та переселенцям, де вони можуть отримати юридичні консультації, пройти медичну й психологічну реабілітацію. Усе це розташоване в різних районах міста. 

Якось восени в місті зустрів одного зі своїх колег і помітив, що він засмучений, стурбований і навіть дещо знервований. Той розповів не вельми привабливу історію, що трапилася з його сином. Я намагався заспокоїти співрозмовника, хоча розказане ним дійсно не вкладалося в норми культури поведінки і спілкування. 

Ви досі не здогадувалися, що головний герой казки Єршова «Горбоконик» (українською чудово переклав Максим Рильський) має прототип у реальному житті? Авжеж, це наш лісовий красень лось не раз рятував Івана від лютої смерті. Де роги? Та ще молодий той лосик був. Вже з характерним горбом, але без галузистої зброї на потилиці.

Хочу сказати кілька слів про те, як шоколадний скандал на Балканах розсварив Хорватію із Сербією. Отже, нещодавно під час візиту до славетного міста Дубровник президент Хорватії Колінда Грабар Кітарович зустрічалася з дітьми й роздавала передріздвяні солодкі подарунки. Малеча була в захваті, але несподівано серед солодощів потрапили… шоколадки із Сербії. Родичі одного з малюків розмістили фото цукерки з президентського подарунка у Фейсбук і розпочався шоколадний скандал. 

«Ігри Героїв» — це всеукраїнський проект, який об’єднав  поранених бійців — учасників АТО та цивільних осіб з інвалідністю в різних куточках країни. Минулої суботи в Києві відбувся  фінал турніру,  мета якого, зокрема,  — вшанування героїв боротьби українського народу за незалежність і територіальну цілісність держави. 

Подейкують, що навіть під час випікання хліба з найдобірнішого борошна, джерельної води і апробованих рецептів все може звести нанівець щіпка старих дріжджів. Замість пухкої сонячної паляниці з печі виходить крива, кострубата буханка: ні на стіл її, ні людям. 

Для чинного уряду це остання в 2016  році «Година запитань» у Верховній Раді. Попри низьку явку народних обранців, у сесійній залі парламенту все-таки відбулася плідна дискусія. З урядової ложі принаймні лунали об∂рунтовані, оптимістичні й чіткі відповіді.