Щоб усе добре вийшло, треба дуже хотіти. А ми так хотіли поїхати на фестиваль на Закарпаття! Хоч це таки трохи шалена ідея: їхати з прифронтового Бахмута на інший край країни. Через усю Україну! Однак мрії повинні здійснюватися, надто дитячі.

У пошуках коштів на поїздку юних талановитих школярів переконалися, що світ не без добрих людей: придбати залізничні квитки допоміг благодійний фонд «ДАР». І завдяки цьому ми, члени Бахмутського районного відділення Міжнародної академії літератури і журналістики (МАЛіЖ), поїхали на захід країни — у Міжгір’я Закарпатської області, де відбувався ХІІІ Міжнародний дитячий літературний фестиваль «Рекітське сузір’я». 

З традиційними урочистостями, розвагами і великим гала-концертом та салютом у фіналі Одеса відсвяткувала свій 222-й день народження. Як могла і як хотіла. Не так, щоб без скандалу. Бо саме у переддень свята з використанням його як мотиву одні патріоти прогнали інших, котрі під міськрадою розташували табір, вимагаючи відставки міського голови.

Втім, з цієї «йолки» особливих шишок не трапилося, і святкування відбулося без особливих ексцесів. Більше того, патріоти так були захоплені з’ясуванням стосунків між собою, що майже забули про «вату». Ту, яка не хоче святкувати 600-річчя Одеси, проклинати все її імперське та радянське минуле й помічати сепаратистські підступи нинішньої міської влади. 

Лише коли російський окупант почав вибухами нищити українську землю, збагнули: армія в нас не просто поза увагою держави, суспільства, а й розвалена-розкрадена, зазнала значної руйнації особливо в час так званого позаблокового статусу України. Наприкінці листопада 2012 року депутати міської ради висловили стурбованість на адресу тодішніх глави держави та міністра оборони через те, що артилерійська бригада, яка дислокувалася тривалий час в обласному центрі й мала почесна найменування «Тернопільська», не ввійшла до перспективного складу ЗСУ. Її вдалося, так би мовити, повернути до життя після початку воєнних дій на Донбасі. Взялися відновлювати й об’єкти інфраструктури військової частини в Теребовлі. У влади області є велике бажання докластися до подальшого розвитку таких армійських одиниць у Бережанах і Чорткові. Тож нині першочергові завдання влади й військових — популяризація служби за контрактом. 

Для успішного виконання поставленого командиром завдання у зоні АТО необхідно як мінімум дві складові: мотивація й спорядження для бійця. У той час як військовослужбовці виконують свій обов’язок із захисту територіальної цілісності, чиновники працюють над поліпшенням умов служби та соціальним захистом солдатів і членів їхніх сімей, а також над розробленням і ремонтом озброєння. Про це повідомив заступник міністра оборони України — керівник апарату генерал-лейтенант Олександр Дублян.

За його словами, для прискорення вирішення проблемних питань у соціальній сфері, які турбують учасників АТО та членів їхніх сімей, у Міноборони створено міжвідомчу робочу групу з питань сприяння учасникам та інвалідам АТО (сім’ям загиблих) в отриманні належних їм соціальних пільг і проведенні роз’яснювальної роботи з популяризації військової служби. 

Моя мама росіянка, з Красноярського краю. Коли сорок п’ять років тому вона приїхала в містечко Вільнянськ, розташоване за 20 кілометрів від Запоріжжя, то свекруха, моя баба Віра, загадала їй роботу: «Доню, візьми драбину, залізь на горище і зніми борошна».

Мама часто згадує той випадок: «Я стала посеред двору й думаю: що воно таке драбина, де те горище і яке це борошно на вигляд». 

Поважна дама в білому халаті та окулярах з екрана телевізора наголошує на потребі зволоження організму. Рекламує солодку газовану воду. Хоч пані й не має жодного стосунку до професії лікаря, магія білого халата, вислів «водний баланс» та авторитетний вигляд роблять свою справу. За висновками Всесвітньої організації охорони здоров’я, одним із основних чинників розвитку ожиріння серед дітей є реклама нездорових продуктів харчування та безалкогольних напоїв із вмістом цукру.

На ожиріння, яке ВООЗ визнала глобальною епідемією, страждають понад 40 мільйонів дітей у світі. Воно провокує багато хвороб, тож пухкенькі щічки — насправді загроза появи в майбутньому діабету, раку, серцево-судинних хвороб, підвищеного ризику переломів, психологічних проблем. 

В Україні рейдерство з’явилося ще в буремні 1990-ті. На жаль, побороти це явище не вдалось і досі. Адже завжди з’являється хтось ласий до чужого майна. У результаті реформи реєстраційної служби, яка стартувала 1 січня цього року, Міністерство юстиції передало функцію реєстрації нотаріусам, райдержадміністраціям і суб’єктам акредитації. Так, кількість державних реєстраторів збільшилася з 2 до 10 тисяч осіб. Завдяки цьому вдалося зменшити кількість рейдерських захоплень утричі. Проте щоб побороти цю проблему раз і назавжди, чиновники пропонують ввести кримінальну відповідальність для так званих чорних реєстраторів і нотаріусів. 

У складі оперативно-тактичного угруповання «Маріуполь» з липня 2015-го по січень 2016 року офіцери групи цивільно-військового співробітництва (ЦВС) налагоджували співпрацю з цивільним населенням у місцях зосередження військ, надавали посильну допомогу тим, хто її найбільше потребував, доставляли людям гуманітарні вантажі, сприяли у відновлюванні зруйнованої війною інфраструктури населених пунктів тощо.

— Я прибув у зону АТО першим зі складу своєї групи, — розповідає полковник Олексій Тарасенко. — Протягом тижня, як то кажуть, входив у курс справ, знайомився з командирами підрозділів, вивчав обстановку, яка склалася на той час, об’їхав майже всі міста та селища, розташовані поблизу лінії розмежування в зоні АТО, зустрівся з тамтешніми керівниками місцевої влади та поспілкувався з багатьма людьми. 

Минулого місяця в ТСН побачив сюжет із Миколаєва, де йшлося про те, як проворна пенсіонерка, погрожуючи скаргами до різних інстанцій, рік тримала у страху поліцейських райвідділу, шантажем вимагала 7 тисяч гривень. Навіть не звернув би на нього уваги, якби не ситуація на нашому підприємстві, колектив якого буквально затероризувала скаргами самозвана екологиня, а насправді податковець у відставці Олена Решетько. Ось у кого треба було повчитися миколаївській пенсіонерці, перш ніж братися за «заробляння» грошей шантажем. 

Українці та інші нації, які проживають на нашій благословенній і багатостраждальній землі, навіть в умовах війни та економічної кризи своєю нелегкою працею й наполегливістю виявляють здатність на справжні дива. Одним із них є «зелений» туризм. Цей цікавий напрям почав активно розвиватися останніми роками і досяг відчутних результатів, особливо на заході нашої країни.

Сьогодні «зелений» туризм поширений і в інших регіонах. Я дуже люблю подорожувати Україною. Це моя пристрасть. Коли з’являється така нагода, то й за невеликих коштів «замовляю» собі чудовий відпочинок, не виїжджаючи за кордон. Цього літа відкрив для себе неповторний куточок природи з історичною пам’яткою — це Радомишльський замок на Житомирщині. Втім замок — це умовна назва, насправді ж донедавна тут був старовинний млин.