Інформація про отруєння річок — наче перекличка мертвих. Тясмин, Случ, Хомора, Коник, Сула, Остер… Часом отрута виявляється такої сили, що гинуть не тільки риба, жаби, раки, а й качки, навіть бобри. Саме так сталося в Житомирській області на річках Случ та Хомора. 

Збірник «Слов’янськ у війні 2014 року» автор концепції видання та його упорядник, ветеран журналістики Віктор Скрипник, називає не зовсім звичайною книжкою, а своєрідним дайджестом. Наш колега пережив трагічний період у житті міста разом із його жителями, але на відміну від багатьох робив усе можливе, аби пришвидшити вигнання проросійських окупантів. Він тієї тривожної весни навіть відкритого листа президентові сусідньої держави зрозумілою йому мовою написав на першій сторінці обласної газети «Донеччина» (того часу видання ще виходило друком і якимось дивом його доставляли поштою в заблоковане терористами місто). 

І досі не можу зрозуміти, чому такий лемент спричинила лекція свободи, що її на IV Львівському медіа-форумі прочитав співак лідер гурту «Океан Ельзи» і ще й кандидат фізико-математичних наук та нардеп якогось там зі скликань Святослав Вакарчук. Суто інтелігентська рефлексія на те, що й після чергового Майдану в нас щось чомусь знову пішло трішки не так. Ні тобі «слава», ні тобі «ганьба» навіть у фіналі. Конституційний патріотизм, що грунтується на спільних для всіх громадян цінностях, традиції, які не повинні ставати гальмом для суспільного поступу, і така люба нашим інтелектуалам згадка про євреїв, що 40 років блукали пустелею. Ніщо загалом не мало б викликати сверблячки у мейнстримівської публіки. 

Цій темі був присвячений брифінг, який відбувся в Міністерстві оборони за участі директора департаменту воєнної політики, стратегічного планування та міжнародного співробітництва генерал-майора Анатолія ПЕТРЕНКА. 

Національний природний парк «Бузький Гард», що розкинувся у басейні річки Південний Буг, за красу та незайманість називають українською Швейцарією. Цей мальовничий глибокий каньйон із крутими скелястими берегами та чудовими краєвидами на кілометри навкруги заворожує і надихає. А ще це історичне місце, де свого часу був центр Буго-Гардівської паланки Війська Запорозького. 2009 року для збереження, відтворення і раціонального використання унікальних природних та історико-культурних комплексів тут було створено національний природний парк «Бузький Гард». Нині частину території парку можуть затопити через наміри атомників підвищити рівень Олександрівського водосховища до 20,7 метра. Внаслідок цього острови, де стояли козаки, можемо втратити назавжди. Під воду піде не міфічний острів-держава Атлантида, описаний Платоном, а українська історія часів козацької доби.

Так наввипередки вихвалялися дітлахи з «Корчагінця», що на Рівненщині, батькам, які навідалися до них у неділю. 

Автори сепаратистського проекту колись твердили місцевому населенню, що вугільна Луганщина має особливу економічну цінність, що такий скарб Росія обов’язково «забере». Тепер зрозуміло, що плани РФ були зовсім іншими. Бойові дії на Донбасі призвели до того, що вугільна промисловість окупованої частини області працює дедалі гірше. Колись потужні підприємства тепер ледве зводять кінці з кінцями. 

Коли дурниці робить міський чи сільський голова, то це проблема насамперед тих, хто проголосував за цього недолугого очільника. Тут, як стверджує українська народна мудрість, бачили очі, що купували, то тепер хоч повилазьте. 

Масове отруєння людей в Ізмаїлі змушує пильніше ставитися до систем водопостачання й водовідведення в інших містах і селах. Черкащина в цьому сенсі — регіон не з найкращих. Недавно Катеринопільський район сколихнула справжня екологічна катастрофа. Тонни води із несправних очисних споруд потекли сільськими городами і потрапили у річку Гнилий Тікич. Якість води тут і раніше була невисокою, а тепер ситуація стала критичною. 

Після львівської трагедії, що призвела до загибелі людей на сміттєзвалищі, «УК» з’ясовує проблеми зберігання й утилізації твердих побутових відходів. Сьогодні розповідаємо про ситуацію на Черкащині й Слобожанщині.