Суспільство

  • Актриса Наталя СУМСЬКА: «Якщо мене люблять, можу творити дива»

    Народна артистка України Наталя Сумська з тих актрис, які не втомлюються дивувати своєю творчою енергією і акторськими сюрпризами. Її вистачає і на академічний театр, і на серйозну антрепризу. Вона завжди готова на кінозйомки, телевізійні цикли, запис радіопрограм і озвучування закордонних фільмів. А ще на велику дружну сім’ю, берегинею якої є. Як і янголом-охоронцем свого знаменитого чоловіка — актора Анатолія Хостікоєва. Із Наталею В’ячеславівною ми зустрілися одразу після недавньої церемонії нагородження театральною премією «Київська пектораль», де вона вручала її колегам.  

  • Любомира КОВАЛЬ

    Як отримати право власності на свій же будинок?

    У 1989 році я придбала стару хату з присадибною ділянкою у Чернігівській області. А в 1990-му отримала дозвіл від районного архітектора знести стару будівлю та побудувати новий дім. У 2002-му, коли будівництво закінчилося, я належним чином оформила всю необхідну технічну документацію. Про те, що мала ще оформити право власності на будинок, я тоді не знала. Ніхто на той час від мене такого документа не вимагав.
    У 2010-му, після перейменування вулиці, на якій стоїть будинок, для реєстрації у новій домовій книзі, в мене цей документ попросили уперше. Для його оформлення я отримала декларацію про те, що будинок зданий в експлуатацію. А ось земельне питання затяглося… 

  • Любомира КОВАЛЬ

    Чому не реєструють єдиний майновий комплекс?

    Прошу, аби фахівці пояснили мені, чому Новоград-Волинська реєстраційна служба відмовляється від реєстрації єдиного майнового комплексу, який я збудував для ведення підприємницької діяльності?
    Збудував я його на підставі технічної документації та дозвільних документів. Входять туди:
    Земельна ділянка площею 0,0032 га, яка має кадастровий номер та державну реєстрацію;
    Тимчасовий торговельний павільйон, збудований за проектом та прийнятий в експлуатацію та затверджений рішенням місцевої сільради. 

  • Любомира КОВАЛЬ

    Хто допоможе з довідкою?

    Я — інвалід ІІ групи, ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС. І нині мені дуже потрібна довідка з Управління будівництва Чорнобильської АЕС, де я працював з 1984 по 1998 роки. Працівники цієї установи мають надати мені документ-підтвердження про те, що на день аварії на станції я там працював, які були мої умови праці та зарплата. Для мене це дуже важливо, адже саме від цього документа залежить, отримаю я доплату до пенсії чи ні. Але…
    Запити до управління надсилав уже багато разів, але жодного разу не отримав навіть формальної відписки. Чому так? 

  • Людмила ЩЕКУН

    Із Криму в Османську імперію тюльпани вивозили тисячами

    Від краси перехоплює подих, очі розбігаються, бо просто неможливо зосередитися на якійсь окремій квітці. Такі перші враження від тюльпанів, представлених на виставці.
    Ці квіти завдяки наполегливій праці селекціонерів стають дедалі фантастичнішими. Вражають неймовірні форми пелюсток: хвилясті, гостроконечні, махрові з бахромою. Іноді здогадатися, що перед тобою тюльпан, можна лише за стеблом та листям. Не менш приголомшує і розмаїтість кольорів: від біло-зеленого до помаранчево-червоного, від чорно-фіолетового до ніжно-рожевого. Тут є навіть тюльпани-хамелеони, які з непримітних та блідих поступово перетворюються на яскраві. 

  • Інна КОСЯНЧУК

    Кількість парковок збільшиться удвічі

    Їх водії у свою чергу нарікають, що постійно треба думати — куди приткнути свій «табун кінських сил». Парковок у столиці нині трохи більше ніж на 24 тисячі машиномісць, і цієї кількості катастрофічно мало. Це з’ясував «Урядовий кур’єр», досліджуючи тему у номері від 17 квітня. Фахівці зауважують: щоб досягти рівня європейських міст у забезпеченні паркомісцями, їх потрібно не менш ніж на 500 тисяч машиномісць. У європейських столицях забезпечення машино-місцями становить у середньому 16–17% від кількості жителів міста, у нас же — удвічі менше.

  • Іван ШЕВЧУК

    Щоб українську мову любили, а не боялися

    Закон про мови і його подальша регіональна імплементація виразно продемонстрували, що й через понад 20 років незалежної держави у мовному питанні всі крапки над «і» та «ї» ще не розставлено. Одесити — люди переважно прагматичні, заклопотаності мовними питаннями особливо не виказували, проте новими можливостями для російськомовних скористатися не відмовилися.  
    Річ у тім, що свої заходи, спрямовані на підтримку російської мови, тутешня міська влада вжила ще до відповідних рішень на загальнодержавному рівні.

  • Віктор БЕСЧАСТНИЙ

    Сучасний правоохоронець: здатність до діалогу з населенням

    Модернізація правоохоронних органів України, спрямована на досягнення європейських стандартів, передбачає зміну пріоритетів роботи з державно орієнтованих на суспільно орієнтовані. Каральні стратегії діяльності міліції не можуть задовольняти суспільство, що розвивається в демократичному напрямі. Міліція як сервісна служба існує для громадян і надає правозахисні послуги населенню на окремій території — саме такою повинна стати вітчизняна правоохоронна інституція. Міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко, зустрічаючись із журналістами, сказав: «Пріоритетним напрямком роботи МВС є відповідність відомства потребам людей». І на продовження думки додав: «Звертаючись до нас, людина повинна мати впевненість, що її вислухають і нададуть допомогу. Міліція має залишатися відкритою для діалогу та співпраці із суспільством».

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Інтоксикація мови

    Упорядковуючи архів, натрапив на тугеньку пачку перемотаних карточок, що залишилися ще з років студентського навчання. На них — зразки мовних помилок і відвертих ляпів із газет різних рівнів, починаючи з районного.
    Колекціонував їх не заради якоїсь допитливості, а виключно з навчальною метою. Тодішня завідувач кафедри стилістики факультету журналістики КДУ імені Т. Шевченка (а це було наприкінці 70-х років) славнозвісна Алла Петрівна Коваль (світлої пам’яті!) і сама володіла масштабною колекцією подібних перлів, з яких доволі відверто глузувала і якими застерігала — соромила нас, майбутніх акул пера. 

  • Світлана ІСАЧЕНКО

    Реверс над Дністром

    Нещодавно серед білого дня (дякувати долі, ніхто не постраждав) з лівого боку проїзної частини мосту через Дністер, що з’єднує Чернівецьку та Хмельницьку області, впала залізобетонна плита, утворивши провалля розміром 1,2x1,5 метра. Рух транспорту мостом спершу обмежили, а потім взагалі заборонили, коли через день, уже безпосередньо на русловому перегоні, обвалилося ще одне перекриття, а спеціалісти облавтодору, оглянувши міст, виявили як мінімум шість потенційно небезпечних руйнувань бетонного захисного шару з оголенням арматури.
    Автобуси довозили пасажирів до мосту, ті долали його пішки і, щоб їхати далі, сідали у маршрутки, що вишикувалися по обидва береги Дністра. Дальні рейси пустили в об’їзд через Новодністровськ, що забирало зайвих 150 кілометрів.