Минулого тижня «Урядовий кур’єр» писав про те, що у столичних маршрутках подорожчав проїзд. У низці регіонів відбуваються такі ж самі процеси, що викликає тривогу пасажирів цього транспорту. Втім, київська влада «відповіла» приватним перевізникам своїми заходами — збільшила кількість муніципальних автобусів та подовжила деякі маршрути. А яка ситуація в інших містах? Це з’ясовували журналісти «Урядового кур’єра».  

Одеський ринок «Южний» став відомим широкому загалу після того, як у грудні 2004 року його працівники перекрили одну з головних магістралей міста. Так вони висловили свій протест проти рішення Верховного суду щодо президентських виборів. Пізніше  здійснювали ще чимало акцій на підтримку тодішньої опозиції та її лідера. Але минуло порівняно небагато часу, й підприємці вже запротестували проти свавілля представників нової влади. 14 січня цього року вони пікетували біля офісу Державної податкової інспекції у Київському районі Одеси. Натомість податківці звернулися в правоохоронні органи з проханням покарати учасників несанкціонованої акції. На чиєму боці в цій історії правда і закон, спробуємо розібратися спільно. 

У  січні підрозділами гірської пошуково-рятувальної частини було здійснено понад 80 виїздів і виходів у гори, врятовано майже таку саму кількість людей, які опинилися в небезпеці. Ще понад 70 особам надано невідкладну долікарську допомогу.  
…Двоє сноубордистів із Києва і Полтави, незважаючи на сильний туман і знехтувавши попередженнями, подалися на гору Гемба Боржавського хребта. І потрапили під лавину. Одному вдалося надіслати SМS: повідомляв, що у нього зламані ноги, перебуває в лісі. Більше нічого про зниклих невідомо.

У новому Музеї історії міста Києва експонується виставка творів  переможців найпрестижнішого у світі конкурсу світлин для преси World Press Photo. Представлено частину результатів 55-го щорічного творчого змагання. Журі довелося робити вибір серед 101 254 робіт. Переможцями у дев’яти номінаціях за серії та одиночні світлини бажали стати  5247 фотографів із 124 країн.
Серед переможців, на  жаль, нема жодного вітчизняного майстра, але журі відзначило дві роботи української тематики. Ці фото — не просто фіксація зображеного. Вони певною мірою віддзеркалюють і уявлення, яке склалося в останні роки у світі про нашу з вами Батьківщину. 

Майже тиждень у прокуратурі міста Києва працює телефон «гарячої лінії» 527-71-37, куди громадяни можуть повідомити про факти порушення законодавства у сфері захисту прав дітей, зокрема на усиновлення, освіту, охорону здоров’я, працю, порушення їхніх житлових, майнових і соціальних прав. А також звернутися з питань бездіяльності органів влади та місцевого самоврядування, зокрема під час прийняття рішень щодо матеріально-технічного забезпечення закладів, у яких утримуються та перебувають неповнолітні. І хоча минуло небагато часу, кількість звернень постійно збільшується.  

Якось по телевізору показали сюжет, як в Альпах фермер, утримуючи кілька десятків корів, має добрий прибуток із продажу молочної продукції, яку виготовляє за давніми рецептами. Знайшли чим здивувати: та кожне українське село смачними «секретами» повне! Домашнє молоко, масло, м’який сир, сметана, бринза мають попит у споживачів. На ринку, дивлячись на молочні ряди, бачиш потужний домашній молокозавод, який, виготовляючи натуральну продукцію, ефективно працює на продовольчу безпеку держави. 

Прокуратурі Шевченківського району столиці відомо про десять таких  епізодів, під вартою — п’ять підозрюваних. Не останню роль у новітніх квартирних аферах зіграли й судді кількох провінційних судів, які вирішували долю столичної нерухомості. 

Одні співці мають славу після смерті, інші — за життя. Та увінчана вона не пелюстками троянд, а колючим терном. Зоря Лариси Косач  була яскравою, а тьмяніла лише від недуги.

Ще малою нарекла мати доню УКРАЇНКОЮ, бо серцем і душею переймалася долею рідної землі. Бог дав українцям пісню, а цю дівчину щедро наділив піснею-словом. І понесла вона те слово то з ніжністю, то грізно, то лагідно, то з болем і сльозою. 

Це свято особливе з багатьох причин, і не лише тому, що дісталося, так би мовити, нам у спадок з колишніх часів, які нині прийнято гудити. Вся річ у закладеній у нього суті, бо якщо не зважати на певні історико-політичні нюанси епохи, захищати рідну землю у всі часи було святим обов’язком кожного громадянина, справою честі і гідності мужніх людей, справжніх патріотів своєї країни. А якщо так — воно було, є і буде символічним зв’язком між багатьма поколіннями захисників Батьківщини.

Дивлячись на людей, що досягли у своєму житті значних висот, багато хто гадає, що це дар небес. І лише одиниці розуміють: будь-який успіх — передусім результат щоденної наполегливої праці. Наш сьогоднішній співрозмовник з юних літ чітко визначився зі своєю метою і прямував до неї нелегким шляхом, на якому було все: випробування, розчарування, злети. Мова — про відомого державного, політичного і громадського діяча, що обіймав найвищі державні посади в Україні, а нині — радника МВС України Василя ДУРДИНЦЯ.