Відповідно до статті 26 Закону України «Про державну службу»:

Днями у чергову частину Маневицького районного відділу  управління МВС України у Волинській області надійшла інформація, що у лісовому масиві на території державного підприємства «Маневицьке лісове господарство» група приблизно з трьохсот чоловіків демонстративно розпочала незаконний видобуток бурштину-сирцю. Незабаром кількість невідомих осіб,  що видобували сонячний камінь, збільшилася приблизно до тисячі людей.

На заклики лісівників і правоохоронців припинити незаконний промисел вони не реагували. За деякими попередніми оцінками, самодіяльні старателі встигли перекопати глибокими ямами до півтора десятка гектарів лісових земель. 

Нашим політикам корисно прочитати теми електронних петицій, з якими можна ознайомитися на сайті Адміністрації Президента, щоб зрозуміти, що зачіпає за живе пересічних громадян. Адже, як стверджують експерти, електронні петиції у цивілізованому світі — дієвий канал комунікації між суспільством і владою. 

Практика електронних петицій прийшла в Україну із Заходу. Наприклад, у США, де система електронних петицій діє вже чотири роки, на сайті Білого дому відкрито спеціальну приймальню з назвою «Ми, народ». Там кожен громадянин, старший за 13 років, може створити і підписати петицію до американської влади із проханням вжити конкретних дій із певного питання. Практика прямих електронних звернень до влади існує і в деяких європейських країнах, наприклад у Великій Британії та Німеччині.  Нещодавно її запровадив і Європарламент.  Віднедавна громадяни України також мають змогу реалізувати своє право на звернення до глави держави з електронними петиціями. 

Не вперше відвідує Україну голова комітету з питань Збройних сил Сенату США сенатор Джон МакКейн. Із часів Революції гідності він став справжнім другом нашої країни і народу, про що неодноразово запевняв на всіх рівнях. Підтвердив свою позицію, зустрівшись із Президентом Петром Порошенком і Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком.

Поважний гість висловився на підтримку підходів української сторони до подальшого врегулювання східного конфлікту, зокрема засудив плани російських бойовиків провести фейкові вибори на Донбасі.

Минулого тижня відбулися пам’ятні заходи із вшанування майже мільйона депортованих у ХХ столітті етнічних українців із Холмщини, Підляшшя, Надсяння, Лемківщини і Західної Бойківщини. Ці великі депортації стали трагічними наслідками Першої й Другої світових війн, зламали тисячі людських доль, зруйнували традиційні українські поселення, лягли важким тягарем на душі.

У період Першої світової війни уряд царської Росії силоміць вивіз із Холмщини і Підляшшя вглиб Росії понад 300 тисяч українців. Під час Другої світової Польський комітет національного визволення разом з урядом Української РСР депортував із Холмщини, Підляшшя, Надсяння, Лемківщини в УРСР майже 500 тисяч українців.

Кредитування сільськогосподарського виробника за всі роки незалежності завжди було в Україні дуже болючою проблемою. Що вже й казати про наше важке сьогодення — аграрії потерпають від нестачі оборотних коштів та не мають змоги отримати дешеві та довгі позики.

За словами президента «Української аграрної конфедерації» Леоніда Козаченка, у нас існують недолугі, порівняно з розвиненими країнами, умови кредитування. «Для прикладу, у США середня кредитна ставка  становить 3,25%, у Франції — 3,43%, у Німеччині — 3,94%, у Канаді — 3%, тоді як в Україні ця цифра сягає від 17 до 36% у нацвалюті та від 10 до 19% — в іноземній. Окрім здорожчання банківських кредитів, більш жорсткими стали умови до кредитоспроможності позичальників, до застави, а також зменшилися пропозиції кредитних продуктів через проблеми з ліквідністю в банківській системі України», — зазначає він.

Уже не перший рік за ним справедливо закріпився статус традиційного.

Проте VІІ зібрання, що відбулося у Харкові, не зовсім вкладається в ці усталені рамки. Передовсім рекордною кількістю іноземних делегацій, до яких входили представники дипломатичного корпусу кількох десятків держав, у тому числі Надзвичайні і Повноважні посли США, Канади та Королівства Нідерланди, представники бізнес-кіл і міжнародні експерти, а ще — практичними результатами роботи, зафіксованими в домовленостях та укладених контрактах. Вирізняла його з поміж проведених останніми роками й атмосфера по-справжньому партнерського взаєморозуміння, прозорості намірів та ухвалених документів, а також конкретика дій, спрямованих на перезапуск провідних галузей економіки, чітке бачення стратегічних напрямів розвитку.

Відомо: що менше світла, то краще почувається корупційна гідра. Особливо розрослася вона в галузі державних закупівель. Один з добре відомих рецептів боротьби з корупцією — прозорість і мінімальне спілкування пересічних громадян із чиновниками. Тому на впровадження в нашій країні системи електронних закупівель, яка мала б запрацювати ще «вчора», покладають певні сподівання.

Такою електронною системою із красномовною назвою ProZorro вже користуються Міністерство оборони і майже 700 держустанов України. Це істотно спрощує доступ підприємців до державних торгів і дає змогу долати корупційні схеми. На сьогодні проведені через електронну систему закупівлі зекономили державі 10—20% бюджетних коштів.

Набула чинності постанова Кабінету Міністрів №491, яка визначає нові спрощені процедури оформлення флоту і вантажів в українських морських портах. Журналістам випала нагода разом із представниками Мінінфраструктури в Миколаївському морському порту піднятися на борт панамського судна Skippers Y, щоб почути відгук капітана про дотримання в українських портах нових правил з дерегуляції. На борту чиновники поспілкувалися з паном Радваном Абдуджали, капітаном судна, що прибуло цього дня для завантаження 24 тисяч тонн металопродукції та подальшого її транспортування в Туреччину.

Під час розмови з’ясувалося, що процедура оформлення тривала не більш як 40 хвилин. Капітан каже, що це свідчить про істотні зміни, адже раніше аналогічний процес тривав значно довше — понад три години.

Нині економіка  нашої держави переживає надзвичайно важкий період. Промисловість  України  не  повною мірою  забезпечує виробництво конкурентоспроможної продукції, яка  відповідає європейським  вимогам. Не завжди раціонально використовуємо енергоресурси. Не досконалі прогнози, плани та організаційно-економічні механізми реалізації практичних заходів уряду.

Нещодавно до Тернополя з’їхалися науковці, економісти, щоб обговорити проблеми і тенденції в економіці нашої країни, спричинені воєнним російсько-українським конфліктом. На базі Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя відбувся круглий стіл «Методологія розробки пост?конфліктної багатовекторної моделі економіки України: стратегії та прогнози розвитку».