Українці налаштовані на те, що наступна зима буде непростою: через агресора ми вже навчилися жити в умовах відімкнення електроенергії, тепла, зв’язку, інтернету, без звичного комфортного побуту. Найбільше занепокоєння у споживачів послуг і комунальників викликають не технічні чи організаційні питання, а можливі плани ворога. Передбачити їх складно, ми не можемо знати його тактики, але врахувати досвід попередніх холодних сезонів нам цілком до снаги.

 Із перших днів повномасштабного вторгнення росіян до захисту України долучилися й освітяни Полтавщини. Про те, який внесок в оборону зробили учні й педколектив Кременчуцького ВПУ №7, «Урядовому кур’єру» розповідає директор цього закладу Микола НЕСЕН.

 У закладах Сумської публічної бібліотеки авторові цих нотаток випадає бувати доволі часто. Воєнної пори бібліотекарям, як і працівникам інших  культурно-мистецьких закладів, доводиться докорінно змінювати формати роботи. Однак як наголошує директор Сумської публічної бібліотеки Юлія Заговора, колектив уже напрацював щоденний алгоритм, завдяки якому  заклади стали надійним культурно-духовним щитом громади, де користувачі-відвідувачі не тільки почуваються зручно і комфортно у світі книжок, а й займаються корисними та потрібними справами в цей складний воєнний час. 

 Як по закінченні війни, впроваджуючи інноваційні підходи, зробити Україну успішною, процвітаючою європейською країною, йшлося під час презентації нової книжки Ярослава Романчука в Ужгородському пресклубі.
Ярослав Романчук має польське походження, але народився і ще донедавна жив у білорусі.  2010 року навіть балотувався на виборах президента цієї країни і, за офіційними даними, зайняв третє місце. 2021-го через політичні переслідування, який розгорнув авторитарний режим лукашенка, змушений був виїхати із країни. Нині мешкає в Києві.

 Україна робить усе, щоб після російської агресії ніхто у світі не наважився напасти на жодну країну, а перетворення на зброю (вепонізація) необхідно стримувати. На цьому зокрема наголошував Президент України Володимир Зеленський, виступаючи під час загальних дебатів Генеральної Асамблеї ООН у Нью-­Йорку.
«Історія демонструє, що саме росія найбільше заслуговувала на ядерне роззброєння ще в 1990­х роках. І росія заслуговує на це зараз — терористи не мають права володіти ядерною зброєю», — наголосив глава держави.

 На авіабазі «Рамштайн» у Німеччині відбулося 15­те засідання Контактної групи з питань оборони України. Це була перша зустріч у форматі «Рамштайн», у якій взяв участь новопризначений міністр оборони України Рустем Умєров. Підбиваючи підсумки зустрічі, міністр повідомив, що українська сторона разом з партнерами започаткувала ініціативу створення Capabilities Coalition — коаліції спроможностей. «Головна мета — підготовка Сил оборони України майбутнього. 

 Пам’ятаю, як колишня керівниця комунікаційного відділу в Державному концерні  «Укроборонпром» Наталія Сад писала, що в перші найважчі місяці широкомасштабної війни наші воїни вистояли на фронті завдяки самовідданій роботі підприємств української оборонної промисловості: «Лютий, березень, квітень і травень Сили безпеки та оборони України вибивали ворога тільки українськими озброєнням та військовою технікою. 

 Останніми тижнями дедалі частіше чуємо про високий цьогорічний урожай зернових в Україні й те, що його дедалі важче експортувати. До того ж, господарства, які вирощують пшеницю, ячмінь та інші культури, стали фактично заручниками економічної кризи: собівартість цих рослин нижча, ніж ціни, які сформувалися цього року.

 На Закарпатті відбулася виставка мистецької династії Федора, Івана та Вікторії Манайлів. Твори дідуся, сина й онуки об’єднали у вернісаж із символічною назвою «У трьох вимірах», продемонструвавши вагомий сукупний внесок цієї родини в українське мистецтво.

 «Ціною неймовірного професіоналізму та хоробрості наших воїнів Україна завоювала стратегічну ініціативу у війні проти російського агресора. Ворог все ще має ресурси, все ще сильний. Для перемоги у війні Україна змінюється», — так розпочав чергове засідання уряду Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.