Того дня в Сумській обласній універсальній науковій бібліотеці було людно. На регіональний форум «Любов до книги нас єднає» зібралися численні шанувальники друкованого слова не лише Сум, а й майже десятка об’єднаних територіальних громад краю: Садівської, Степанівської, Миколаївської, Бездрицької, Ворожбянської, Буринської та інших. Адже читання — улюблене заняття тисяч, з-поміж яких студенти й учні, освітяни і представники творчої інтелігенції, селяни і городяни, не кажу про бібліотекарів, які завжди були і залишаються єднальною ланкою між письменниками й читачами. 

 Україна, яка з червня минулого року у статусі кандидата у члени Євросоюзу, вперше відзначила День Європи разом із країнами континенту — 9 травня. Досі в Україні це свято припадало на третю суботу травня згідно із президентським указом від 2003 року. Тодішнє керівництво держави не наважилося дратувати росію рішенням відзначати це свято синхронно з Європою. Президент Володимир Зеленський 8 травня цього року підписав указ, згідно з яким Україна відзначатиме День Європи разом із країнами ЄС.

 Спочатку зацікавив сам факт: на честь льотчика з Черкащини в Африці випустили поштову марку. Про це повідомляли різні видання. Із дописів стало відомо, що йдеться про уродженця села Ротмістрівки колишнього Смілянського, а нині Черкаського району пілота винищувача МіГ-29 майора Лисенка, який 9 березня 2022 року вступив у нерівний повітряний бій проти російських літаків. Один з них Євген встиг збити, проте потім від ворожих снарядів загорілася і його машина. Пілот, однак, не залишив кабіну винищувача, відтягуючи в останньому польоті палаючий літак у поле, якнайдалі від сіл Окілок і Новопіль на Житомирщині.

 Нещодавно Національний банк України провів опитування у банківському середовищі про зростання ставок за депозитами. Більшість фінустанов висловилася за підвищення. На скільки і як швидко банки готові робити це надалі, з’ясовував «Урядовий кур’єр».

 В умовах російської агресії значно збільшилося навантаження на медичні заклади і виникла необхідність поліпшити забезпечення. Це чудово розуміють наші іноземні партнери й не втомлюються підтримувати нашу систему охорони здоров’я. Із початку війни в Україну надійшло понад 12 тисяч тонн медичної гуманітарної допомоги на суму приблизно 14 мільярдів гривень. Згідно з повідомленням МОЗ, вона надходить від 35 країн. Тільки за минулий тиждень отримано 77 генераторів, 43 палети лікарських засобів, палету медичних виробів, 16 палет антисептиків.

 Усі шляхи ведуть до Кракова. Так можна перефразувати відомий вислів, щоб означити настрій, який запанує невдовзі у столиці Малопольщі. Із 21 червня по 2 липня 2023 року Краків прийматиме сім тисяч спортсменів із 50 країн, які змагатимуться за першість у 28 видах спорту. «Європейські ігри» — найбільший за останні три роки міжнародний спортивний захід в Європі, тож місто живе в передчутті цікавих подій і готується до зустрічі сотень тисяч візитерів із різних куточків світу.

 Розпорядження від 02 травня 2023 р. № 402-р

Учора Україна та світ у День пам’яті та примирення вшанували невинних жертв Другої світової війни, жертв жахливих воєнних злочинів нацистів. 8 травня 1945 року було підписано акт про капітуляцію тодішнього агресора — Німеччини. І саме цей день став Днем пам’яті, щоб не забувати мільйони смертей, і Днем примирення — щоб усі країни, які брали участь у війні, примирилися і ніколи не починали воєн. Але, на превеликий жаль, українці у ХХІ столітті знову змушені обстоювати право нації на життя, яке заперечують теперішні агресори.

 За коронацією нового британського монарха Чарльза ІІІ, яка відбулася у Вестмінстерському абатстві, спостерігали 2300 високих гостей, серед яких були представники монарших родин, політичні лідери, відомі особистості. А ще мільйони телеглядачів у всьому світі. Оксамитові мантії, позолочена карета, корона завважки 2 кілограми, 700-річний трон, королівські пажі, військові мундири, розкішні вбрання гостей — усе це змушувало забувати, що нині ХХІ сторіччя. 

 Наймасштабніша війна з часів Другої світової ставить перед Україною та світом завдання з гуманітарного розмінування тисяч кілометрів. Адже нашу землю треба не лише звільнити від окупантів, а й залишити її дітям та онукам безпечною і придатною для життя. Навряд чи Україна може самотужки протистояти таким викликам, тож нині вже створюється архітектура майбутньої спільної роботи з розмінування. Скільки і які території треба розмінувати, чи є для цього кошти, техніка й фахівці, як стати сапером і чи є серед саперів жінки — про це Укрінформ розпитав у першого заступника міністра оборони України Олександра ПАВЛЮКА.