• Леонід КОЖАРА: «Угода про асоціацію — велика цінність для України і для ЄС»

    Україна очікує від саміту Україна — ЄС, який відбудеться 25 лютого в Брюсселі, практичних результатів. Як повідомляє УНІАН, про це сказав міністр закордонних справ Леонід Кожара під час прес-конференції.

    «Нині існує повне розуміння європейською стороною, що необхідно зробити Україні в контексті підготовки до саміту. Ми очікуємо практичних, зрозумілих результатів після саміту», — сказав він та уточнив, що це стосується питання обговорення підписання Угоди про асоціацію України з ЄС, питання проведення реформ в Україні. Зокрема реформи виборчого законодавства і багатьох інших. 

  • Ірина НАГРЕБЕЦЬКА

    Підступний ворог кольору хакі

    Минулого вівторка світ облетіла тривожна звістка: за розмитим обличчям транснаціональної корупційної гідри, яка дедалі міцніше стискає в своїх тенетах значну частину населення нашої планети, висмоктуючи величезні кошти з кишень громадян та державних скарбниць, експертам Tрансперенсі Інтернешнл (ТІ) вдалося розгледіти приховані риси оборонки —  зазвичай закритої від суспільства зони, що перебуває за грифом «Секретно».

  • Любомира КОВАЛЬ

    Соціальна політика: ніхто не залишиться за бортом

    Соціальні виплати для певних категорій людей часто є чи не єдиним джерелом виживання. Отже, якщо гроші затримуються або не виплачуються взагалі, вони не можуть купити собі навіть найнеобхідніше — ліки та продукти харчування.
    — На своїй Інтернет-сторінці у Фейсбуці я щодня читаю багато скарг на затримку соцвиплат і на чиновників, які на місцях нічого не роблять, — повідомила міністр соцполітики Наталія Королевська. — Але ж своєчасна виплата допомоги в регіонах — це відповідальність конкретних посадовців. Якщо десь стався форс-мажор, про це слід одразу просигналізувати  до міністерства та спільно терміново розв’язати проблему. 

  • Тетяна РУДНЕНКО

    Борги сплачують не слабкі

    Країни-учасниці Євросоюзу позичають ко­шти  на зовнішньому ринку саме під векселі. Як  показує світова практика, за своєю специфікою цей інструмент найбільш корисний для економіки в кризових умовах. Він заміняє банківське короткострокове кредитування комерційним, збільшує обсяг обігових коштів, «розшиває» неплатежі і знижує рівень дебіторсько-кредиторської заборгованості між суб’єктами господарювання. А міжнародне вексельне право (до якого Україна приєдналася в 1999 році) максимально захищає його учасників, що забезпечує довіру до цього інструменту в світі. 

  • Оксана ГОЛОВКО

    Чесність поза грою

    Результати розслідування Європолу, оголошені днями  на прес-конференції у штаб-квартирі організації в Гаазі, здивували навіть  найбільших циніків від футболу. Поліцейська служба ЄС стверджує, що має докази діяльності кримінального  угруповання, яке базується в Азії й координувало злочинну операцію. У причетності до корупційних дій нині підозрюють приблизно 425 представників футбольних клубів, арбітрів матчів, футболістів і злочинців. І це може бути лише верхівкою айсберга. 

  • Людмила ЩЕКУН

    БТІ: треба вижити

    З появою нових правил державної реєстрації прав на землю і нерухомість несолодко зараз тим, хто позбувся цих повноважень: БТІ, а також відділам держреєстрації, що збагатилися нововведенням. Найгостріша проблема, що виникла у бюро, — втрата  40% доходів через зменшення обсягів замовлень. Позбувшись певних повноважень, виникла ще одна проблема — довелося звільняти реєстраторів. Тепер кваліфікованим із понад двадцятирічним стажем спеціалістам немає що запропонувати. «Перейти до реєстраційної служби Мін’юсту змогли лише троє з моїх співробітників, адже у цій структурі є свої працівники, які проходили відповідне навчання та яких відбирали за конкурсом», —  констатувала начальник КРП «СМ БТІ» Тетяна Молошик.  

  • Наталя ЗВОРИГІНА

    Запорізький ЗD-порятунок

    Біда сталася  рік тому.  Дев’ятнадцятирічна студентка запорізького вишу стала жертвою нетверезого водія: авто на повній швидкості врізалося в кіоск, біля  якого вона стояла. Постраждалу з переломом кісток черепа й розривом оболонок мозку доставили в нейрохірургічне відділення обласної клінічної лікарні. Фахівці не обнадіювали батьків дівчини, але ті не здавалися, й на хвилину не залишали доньку без своєї опіки: допоки тривали операції і реанімаційні заходи, сиділи під дверима, а потім довгими місяцями чатували  біля доньчиного ліжка. 

  • А голову сушити треба

    Хіба ж раз українці скидалися на тубільців, забуваючи про найцінніші власні скарби заради усіляких блискучих брязкалець і люстерок та комічних модних придибенцій? Варто лише згадати, як уся нація, маючи за собою високу цивілізацію вжитку натуральних тканин, парилася й пітніла спочатку в нейлонових білих і кольорових сорочках, а потім і в барвистих одяганках суцільно із кримплену… Як різали на ганчірки сорочки й рушники з найтоншими й найбагатшими узорами і мили ними посуд та витирали пилюку… Як викидали на сміття розмальовані скрині, різьблені старовинні комоди, шафи з дуба чи інших цінних порід, щоб на їхнє місце поставити меблі з полакованої пресованої тирси й дуже ними пишатися… 

  • Павло МОВЧАН

    Мелодії, що йдуть до горлечка з небес

    Здається, Юрій Буряк виробив власні методи аналізу історичних травм сучасної свідомості, травм душевних, які він не соромиться пойменовувати. Тому його поезії у книжках «Коло навколо» (2011) та «Амальгама» (2012) повні несподіванок у своїй відвертості, і є, за висловлюванням Алена Бадью, процедурою істини.
    Цей аналіз відбувається на молекулярному, смисловому й емоційному рівнях. Кожен його твір — немов фрагмент якогось одного, монументального, тому там так багато посилань на різноманітні джерела: від політичних до фольклорних, від історичних до філософських...

  • Віктор ШПАК

    Заколотник-сталініст чи герой-партизан?

    На присвяченій йому сторінці української Вікіпедії стверджують, що громадянин Словаччини і майбутній Герой Радянського Союзу створив у словацьких військах, відправлених на окуповані гітлерівцями території України і Білорусі, «групу заколотників-сталіністів», а в «травні 1943 року зрадив присягу й утік на бік радянських партизан». Зважаючи на це, йдеться про малоприємну особистість. Однак на Житомирщині народна пам’ять донині зберігає вдячність як до «окупантів»-словаків, так і до капітана Рєпкіна, під іменем якого боровся з гітлерівцями Ян Налепка.