Гуманітарна політика

  • Микола КАПУСТА

    Донецьк: свято за святом

    Спочатку в самому центрі міста відкрили Будинок художника з кількома виставковими залами і місцем для роботи штабу творчої організації. До того спілка мала притулок у підвальній кімнаті. Та попри це, виставки проводила регулярно завдяки підтримці художнього й краєзнавчого музеїв, Будинку працівників культури, інших установ. 

  • Микола БЕЗУГЛИЙ: «Наука сильна попитом і спроможністю виробників»

    Як стверджують не лише вітчизняні, а й зарубіжні експерти, здобутки українських селекціонерів не поступаються, а в багатьох випадках перевершують закордонні аналоги. Чому ж тоді віддача поля і ферм в Україні нижча, ніж у європейських країнах? Про це розмова оглядача «Урядового кур’єра» з Президентом Національної академії аграрних наук України, першим заступником міністра аграрної політики та продовольства академіком Миколою БЕЗУГЛИМ.

  • Рушаймо у Країну знань!

    Загалом сьогодні за парти сядуть 4 мільйони 200 тисяч школярів. Переважна більшість з них почне новий навчальний рік у відремонтованих класах. Для когось ця подія стане ще урочистішою, бо їхнє шкільне подвір’я прикрасить новобудова. Скажімо, у Старожинецькому районі Буковини — це Кам’янська школа. А от школа в Молодії Глибоцького району йшла до свого 1 вересня довгих 20 років. Як кажуть, не факт, що й цього року було б свято на її вулиці, хоч  державний і місцевий бюджет виділили 29 млн гривень, аби своїх рук не доклала громада. Тут працювали і батьки, й старшокласники, і  вчителі.

  • Любомира КОВАЛЬ

    Режисери власного життя

    З 21 по 30 серпня Фонд братів Кличків провів літній освітній табір «Майстерня успіху» для дітей від 10 до 16 років з шести інтернатів Київщини. Виконавчий директор Фонду Ганна Старостенко розповіла, що програма табору поєднувала активний відпочинок та розвиток ключових життєвих навичок у дітей, позбавлених батьківської опіки, заохочувала їх до здорового способу життя та мислення.

  • Ольга ЛОБАРЧУК

    Всесвітня спадщина ЮНЕСКО прописалася у Чернівцях

    Своєму народженню, а тепер і культурному безсмертю чудовий архітектурний ансамбль завдячує видатному чеському зодчому, засновникові Празької академії наук і мистецтв Йозефу Главці, який упродовж 1864—1882 рр. вів роботи з проектування та будівництва.

    «Ідея привернути увагу міжнародної спільноти до цієї унікальної споруди, утвердилася під час вшанування 100-річчя від дня смерті великого Зодчого, яке було зініційоване заснованою ним фундацією Йозефа, Марії і Зденки Главкових у Празі, — розповідає член групи ентузіастів, які взялися пройти шлях до ЮНЕСКО, проректор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Тамара Марусик. — Нашими спільниками в цій справі стали авторитетні у світі особистості».

     

  • Озеру Лукаша і Мавки — жити!

    «Тиховоде, вкрите ряскою та лататтям, але з чистим плесом посередині» — таким змалювала Леся Українка Нечимне, яке надихнуло її рівно сто років тому створити «Лісову пісню». Минуть нові десятиріччя, сторіччя, а герої драми-феєрії, написаної «на честь волинських лісів», не зійдуть зі сцени: і для наших далеких нащадків лунатиме задушевна мелодія Лукашевої сопілки, їх чаруватиме образ лісової красуні Мавки. Перефразовуючи слова самої Лесі, скажемо: «Забуття не суджено їм».

  • Директор Інституту кібернетики Іван СЕРГІЄНКО: «З комп’ютером «домовитися» неможливо»

    Ще академік Глушков, якого справедливо вважають засновником кібернетики в Україні, був переконаний: саме кібернетика дасть можливість удосконалити управління не тільки народним господарством, а й державою загалом. Сьогодення свідчить, що ця наука, яку не визнавали, справді здатна поставити на якісно новий рівень практично всі сфери нашого з вами життя. Як це відбувається в українських реаліях, «Урядовому кур’єру» розповідає директор Інституту кібернетики академік Іван Сергієнко.

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    У Комсомольську на Дніпрі - фестиваль "Калинове літо"

    Цьогорічне свято «душі», за оцінками комсомольчан і гостей міста, було не менш видовищним і захоплюючим, ніж торік. Своїм талантом людей порадували фольклорні колективи з Боснії і Герцеговини, Португалії, Польщі, Латвії, Росії, Чеської Республіки та низка чудових виконавців з України — наприклад, кримськотатарський на?родний танцювальний ансамбль «Ільхам» із міста Бахчисарай. Усього в фестивалі взяло участь 11 колективів із 7 країн світу, багато з них відвідали Полтавщину вперше.  

  • Архітектор Віктор СУДОРГІН: «У Києві навіть до відомих пам’яток під’їхати складно»

    Ми звикли вважати Київ туристичним містом. Якщо взяти до уваги українські реалії, так воно і є. Однак думка європейців зазвичай діаметрально протилежна. Чому? На це запитання відповідає член колегії Містобудівної ради Києва, відомий український архітектор Віктор Судоргін.

    — Спробуймо просто порівняти два міста: Барселону, яку відвідує майже 6 мільйонів туристів на рік, і Київ — 130 тисяч… На жаль, наша  столиця не може задовольнити потреби великої кількості приїжджих: її транспортна інфраструктура не орієнтована на туризм.

  • Кібернетики підставляють плече селу

    Про прилад під назвою «Флоратест», розроблений вітчизняними фахівцями, який здатний вирішити чимало проблем, пов’язаних з нашим сільським господарством, «Урядовий кур’єр» свого часу писав. Додамо тільки: нещодавно цей прилад тестували в Німеччині — й німці ним дуже зацікавилися. Недарма саме «Флоратест» був на чільному місці стенду Інституту кібернетики у павільйоні «Наука» під час виставки «Барвиста Україна», де представлені найновіші розробки майже 60 установ НАНУ.