Пряма лінія "УК"

  • Микола ШАМБІР: «Проблема «старих» пенсій є. Ми працюємо над їх осучасненням»

    Напевно, хоч як би часто ми проводили «прямі лінії», присвячені пенсійним питанням, кількість запитань у наших читачів не зменшується. Ось і цього разу протягом лише години ми отримали понад два десятки звернень з усіх куточків України. Люди скаржилися, просили поради чи допомоги, адже зрозуміло, що кожному болить своє. Отже протягом «прямої лінії» «Актуальні питання пенсійного забезпечення громадян» на запитання читачів «УК» відповідав директор департаменту пенсійного забезпечення та соціального захисту інвалідів Мінсоцполітики Микола ШАМБІР. 

  • Кашляти теж треба вміти

    Початок цьогорічної осені з холодами й дощами більше скидався на її кінець, а отже, настала благодатна пора для активізації вірусів та інфекцій, для яких зимна погода — найкраще поле для дій. Першими, як і слід було очікувати, постраждали діти, чи не через одного перехворівши на ті чи ті гострі респіраторно-вірусні захворювання.

    Як захистити дитину восени від сезонних захворювань? Та й чи можна це зробити? На ці та інші запитання читачів нашої газети під час «прямої лінії» відповів головний дитячий імунолог м. Києва кандидат медичних наук Федір Лапій. 

  • За що платити в дитсадках?

    Упродовж «прямої лінії» щодо проблем і перспектив розвитку дошкільної освіти телефон замовкав на лічені хвилини. Запитання наших читачів так чи інакше стосувалися тих коштів, які регулярно доводиться платити чи у благодійні фонди дитсадків, чи готівкою — на ремонти, купівлю меблів, встановлення нових вікон тощо. Додався ще один важливий момент: чи має право адміністрація садочка вимагати гроші за заняття з підготовки малечі до школи? На всі запитання в ході «прямої лінії» «УК» відповів голова Державної інспекції навчальних закладів Михайло Гончаренко.  

  • Олександр ТОЛСТАНОВ: «Краще мати один фаховий медичний заклад, ніж 20 непрофесійних»

    Ось уже кілька років поспіль у суспільстві не вщухають суперечки про доцільність реформи медичної галузі. І це не дивно, адже від рівня охорони здоров’я в країні залежить благополуччя її громадян. Але, попри різні погляди, всі розуміють: зміни давно стали нагальною проблемою. Яким чином працюватимуть сімейні лікарі, чи залишаться районні лікарні, хто відповідатиме за своєчасний виклик «швидкої» — на ці та інші запитання наших читачів під час прямої телефонної лінії відповідав заступник міністра охорони здоров’я Олександр ТОЛСТАНОВ. 

  • Василь ІВАНЧАК: «Ми відстежуватимемо дискримінаційні оголошення, навіть розміщені на стовпах»

    «Прийом на роботу й звільнення вагітних жінок. Як правильно писати оголошення про прийом на роботу, враховуючи новий закон «Про рекламу» — такою була тема «прямої лінії» «УК» 12 вересня, під час якої на запитання читачів відповідав заступник директора департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та зайнятість Держінспекції з питань праці Василь ІВАНЧАК. Та спектр запитань на «пряму лінію» був ширший, ніж означений темою. 

  • Олександр КИСЕЛЬОВ: «Цифри — це найкращий арбітр того, що відбувається з цінами»

    Навесні цього року Президент України надав своїм Указом Держцінінспекції України контрольно-наглядові функції. Адже чимало торговців, попри складну економічну ситуацію, почали завищувати ціни на житлово-комунальні послуги, продукти харчування, агропродукцію та ліки, збільшуючи свої прибутки і забуваючи про те, які зарплати і пенсії отримують українці. Тож цінова інспекція отримала право не лише фіксувати шляхом моніторингу рівень цін, а й регулювати їх на деякі соціальні товари від імені держави. На яких ринках уже встигла попрацювати цінова інспекція, а де ще планує наводити лад? Ціни на які товари регулює і чи об∂рунтовані плани з підвищення комунальних тарифів та на метро у Києві? Ці та інші запитання наші читачі ставили голові Держцінінспекції Олександрові КИСЕЛЬОВУ під час прямої телефонної лінії «УК». 

  • Григорій СЕМЧУК: «Ми наведемо порядок у тарифах на житлово-комунальні послуги»

    «Яких заходів вживає Мінрегіон, щоб не допустити зростання тарифів на житлово-комунальні послуги? Як проходить підготовка до опалювального періоду?» — такою була тема «прямої лінії» «УК», під час якої на запитання читачів відповідав перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Григорій СЕМЧУК.
    Загалом «прямі лінії» — це своєрідний барометр того, в яких регіонах і що саме турбує людей. Так ось, на цю «пряму лінію» найбільше запитань надійшло від киян, і левова частка їх стосувалась однієї проблеми: чому в столиці «брудні дні», тобто час, на який відключають гарячу воду, перетворюються на «брудні тижні», а то й місяці. 

  • Владислав МАШКІН: «Нині в Україні в жодного пенсіонера немає пенсії, нижчої за прожитковий мінімум»

    Пенсійне забезпечення — тема, яка, напевно, ніколи не втратить своєї актуальності. Тож не дивно, що протягом години, відведеної для «прямої лінії», телефон редакції не замовкав ні на секунду. До того ж читачі надіслали десятки запитань електронною поштою. До нас зверталися ті, хто тільки планує йти на заслужений відпочинок, й нинішні пенсіонери, серед них і працюючі. І кожного цікавило щось своє, конкретне, наболіле.

    Отже, на запитання читачів під час «прямої лінії» «Урядового кур’єра» «Пенсійне забезпечення громадян у 2013 році» відповідав директор департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України Владислав МАШКІН. 

  • Борис НІКІФОРОВ: «Понад дві третини аварій на воді стається з маломірним флотом»

    Чия заслуга в тому, що на водних просторах України давно не траплялися серйозні аварії, сказати важко. Бог нас милує чи державний нагляд добре працює? А, може, те й інше, разом узяте, адже нештатних ситуацій фіксують дедалі менше. Що для цього робить Державна інспекція з безпеки на морському та річковому транспорті, читачі нашої газети з’ясовували під час прямої телефонної лінії з керівниками цього контролюючого органу: першим заступником голови Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті Борисом НІКІФОРОВИМ та заступником голови Держморрічінспекції Миколою СЕВИРІНИМ. 

  • Євген БЕРДНІКОВ: «Одні вважають, що продаж сільгоспземель слід дозволити, інші — цього не можна робити в жодному разі. Але здоровий глузд переможе»

    Ще не так давно, якихось півтора десятка років тому, на землю, яка перебувала в колективній та державній власності, дивилися без особливого ажіотажу. Адже за багато десятиліть колгоспно-радгоспного господарювання селянина, по суті, відучили дивитися на неї як на надзвичайно цінну річ, оскільки земля йому не належала і господарем на ній він не почувався. Розпаювання, яке було проведено на початку цього тисячоліття, хоч і зробило селянина власником земельних наділів, проте в нього не було можливостей обробляти ці гектари через брак техніки. Тому більшість нових власників сільгоспугідь передавали їх в оренду. А чимало не встигли навіть оформити як належить право власності на земельні ділянки. У зв’язку зі змінами в законодавстві і в орендодавців, і в тих, хто не встиг завершити процес приватизації своїх земельних паїв, виникло чимало запитань та проблем, з якими вони зіткнулися. Саме відповіді на найболючіші з них і давав заступник голови Державного агентства земельних ресурсів України Євген БЕРДНІКОВ під час «прямої лінії» в «Урядовому кур’єрі».