Відомий в Україні й за її межами збирач і дослідник народної творчості Іван Хланта видав півтора десятка збірників з народних пісень, колядок, коломийок українців, які проживають не лише в Україні, а й за її межами: в Румунії, Сербії та інших країнах. На Закарпатті він записав 20 збірників казок.
Цього разу невтомний збирач фольклору презентував два збірники, до яких увійшли народні пісні українців, котрі проживають за межами нашої країни. 

 3 грудня виповнюється 300 років з дня народження Григорія Сковороди — українського філософа, просвітителягуманіста, поета й педагога. Попри війну, ювілей відзначатимуть на державному рівні. Таке рішення прийняв Кабінет Міністрів під час засідання 12 жовтня. Міністерство культури та інформаційної політики України сприяло тому, що дата ювілею видатного українця увійшла до переліку ювілейних дат ЮНЕСКО 2022 року.

Авторитет українських захисників та захисниць у суспільстві беззастережний. Так само, як і довіра до ЗСУ найвища серед усіх інституцій у державі. Тож питання соціального захисту наших воїнів украй важливе й чутливе, як ніколи. Чи належно держава опікується захисниками, яке грошове забезпечення вони отримують і скільки триває відпустка під час війни, які пільги мають родичі військових, чи зберігаються виплати, якщо військовослужбовець потрапив у полон, — про це та інше ми розпитали в командувача угруповання сил та засобів оборони Києва Олександра ПАВЛЮКА.

Що затятіше знавіснілий ворог обстрілює українські села й міста, критичну інфраструктуру, то дружніше земляки підтримують наших захисників. Саме для цього депутати Полтавської обласної ради днями на позачерговій сесії підтримали проєкт рішення «Про внесення змін до програми розвитку місцевого самоврядування у Полтавській області на 2021—2023 роки».  Нова редакція передбачає збільшення видатків на підтримку територіальної оборони на 50 мільйонів гривень — із 84,3 до 134,3 мільйона. Виконавець — управління майном обласної ради — має за ці кошти придбати військове та медичне обладнання, будівельні матеріали й інструменти.

На Тернопільщині знайшли нині прихисток 3500 жителів Луганської області. Такі цифри навів очільник Сєверодонецької міської військово-цивільної адміністрації Олександр Стрюк на відкритті в Тернополі гуманітарного хабу «Луганщина моя». Цей центр він означив як місце спілкування та підтримки для всіх луганців, які вимушено живуть на території Тернопільщини. Війна змусила їх залишити рідну землю, оселю та шукати тимчасового проживання в інших регіонах України.

 Леся Воронюк ще студенткою у Чернівецькому університеті за­початкувала День вишиванки, який згодом став міжнародним. І третьо­го четверга травня уже більш як де­сяток років усі свідомі українці на­магаються національним одягом по­казати належність до єдиної нації. Нещодавно ця ініціатива отримала визнання: стала лауреатом, а також отримала головну відзнаку — пре­мію Європейської спадщини «Єв­ропа ностра 2022 року», премію сус­пільного вибору (European Heritage Awards/Europa Nostra 2022 року, Public Choice Award).

 До 24 лютого у 6-тисячній Привільненській територіальній громаді на Рівненщині мали наполеонівські плани. Нині, зізнається досвідчений голова громади Юрій Момотюк, вони значно скромніші. Однак громада працює, як злагоджений механізм, гідно долаючи воєнні виклики. До речі, від початку війни тут прихистили пів тисячі людей із гарячих точок. 200 з них залишаються зимувати в гостинних родинах привільненців.
Саме так розпочав нашу розмову Юрій Момотюк.

Війна в Україні триває, але в кожному місті своє життя. Люди працюють, пересуваються з робочих чи особистих питань вулицями, які нині, на жаль, не завжди безпечні. Ворогові байдужі людські життя, і він часто обирає своєю ціллю багатолюдні місця, зокрема зупинки громадського транспорту. Із початку повномасштабного вторгнення російських загарбників у Харкові було чимало влучань ворожих снарядів саме в зупинки чи поряд. Один з таких трагічних випадків трапився в липні на Салтівці. Там внаслідок обстрілу зупинки загинуло троє людей, серед них 13-річний підліток, а його 15-річна сестра і жінка похилого віку зазнали поранень.

Вимушених внутрішніх переселенців та їхніх дітей на території Полтавської громади забезпечують усім необхідним для прожиття, а найкраще — продуктами харчування. Їм пощастило, що Полтавська область аграрна й у місцевих господарствах залишилося нереалізованими торішні крупи, макаронні виробі. Із цих продовольчих запасів формують продовольчі набори для потерпілих працівники департаменту агро­промислового розвитку Полтавської обласної військової адміністрації. Але чиновники міської влади Полтави вважають, що можуть ще поліпшити їхнє прод­забезпечення. Для цього планують на землях громади, яких побільшало після адмінреформи, вирощувати сільськогосподарські культури.

Вона знана поетеса, художниця, вокалістка, захистила докторську ди­сертацію й викладає у Тернопільському національному медичному університеті ім. Івана Горбачевського. Свій талант Наталія Волотовська спрямовує задля України.  Її лірика сповнена високого громадянського звучання, любові до рідної землі, її пензель залюблений в українське життя. Щоб внести частку в допомогу нашій армії, пані Наталія взялася творити листівки свободи. Їх не лише малює, а й супроводжує патріотичними поетичними рядками, якот: «Ми — українці! Ми — вітри свободи твоєї, мій гартований народе!»