Історія спорту на Закарпатті від «А» до «Я» — таке гасло виставки, що проходить у великому залі Закарпатського музею народної архітектури та побуту в Ужгороді. Її відвідав кореспондент «Урядового кур’єра» і зробив відкриття для себе щодо учасників нинішніх Олімпійських ігор у Токіо.

Два роки тому створено Народний літературний музей Закарпаття. За цей час заклад став одним з важливих культурних центрів краю. Тут із повагою ставляться і по крихтах збирають усе, що може свідчити про творчі здобутки письменників, складну, часто трагічну історію літературних змагань у цьому найзахіднішому регіоні України.

І чого тільки не було цього року на традиційному фестивалі «Крутий заміс», який відбувся в самому серці Холодного Яру — селі Мельниках Черкаського району! Майстер-класи від досвідчених гончарів та представлення народних ремесел, ярмарок гончарних виробів та виступи фольклорних гуртів, змагання у приготуванні борщу та жіночі «глиняні бої», дитячі ігри та зведення толокою хати-мазанки. Було не тільки пізнавально, а й весело, хоч і припікало гаряче серпневе сонце.

На форум, який традиційно організовує Асоціація міст України, цього разу в Одесу з’їхалося понад 500 представників територіальних громад з різних куточків України, депутатів, урядовців. Найпопулярнішим словом усіх трьох днів роботи стало «діалог». Як на мене, він був ефективним: учасники не просто слухали, а й чули одне одного. Розмовляли про речі зовсім не смішні: тарифоутворення, енергоефективність крізь призму секторальних реформ і місцевий економічний розвиток, без якого не буде ні сильних громад, ні могутньої держави.

30-річчя Незалежності нашої держави — дуже важлива дата. Вона дасть нам змогу осягнути, чого українці навчилися за роки незалежності й чого мають ще навчитись, аби ніколи її не втратити. Це 10 основних заходів, 10 ключових здобутків і 10 важливих висновків. А разом — 30 років Незалежності й одна мрія на наступні роки. На цьому наголосив Президент Володимир Зеленський у межах презентації концепції святкування Дня Незалежності на форумі «Україна 30. Імідж України».

Академічний тлумачний словник української мови пропонує відразу кілька тлумачень слова «опудало». У нашому випадку дуже підходящі двійко таких. Перше: подоба людської постаті з накинутого на хрестовину або начиненого соломою старого одягу, яку ставлять у садках і на городах для відлякування птахів. Друге: імітація людської постаті для введення в оману кого-небудь.

Останні кілька років у другий місяць літа трапляються руйнівні природні катаклізми. Спекотні температурні аномалії (до 40 градусів вище нуля) у країнах з досі помірним стійким кліматом, зливи, градобої, повені та пожежі — таким запам’ятається цьогорічний липень. 17 липня повені завдали величезних руйнувань із людськими жертвами в Бельгії, Німеччині, Японії. У Київській області буревій з дощем і шквальним вітром пошкодив лінії електромереж, внаслідок чого було знеструмлено 101 населений пункт. 21 липня грозові зливи зі шквальним вітром прокотилися Донецькою та Луганською областями. В Одесі цього дня випала місячна норма дощу.  

Ті, хто лякав катастрофою після запровадження ринку, нині посоромлені. Катастрофи не сталося. Дива, щоправда, теж. Багато експертів, народних обранців та представників владних структур вітає українську громадськість з відкриттям ринку землі: мовляв, нарешті власники земель отримали право розпоряджатися своєю власністю. Про інші вигоди, які мали б отримати держава та громадяни від відкриття цього ринку, — різке зростання орендної плати і добробуту сільського населення, пожвавлення інвестиційної активності в аграрній галузі, загальне економічне зростання тощо — нині не згадують.  

За оцінками західних партнерів, децентралізація на сьогодні — одна з найдинамічніших реформ в Україні, яка вже пройшла два етапи. Виступаючи на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Децентралізація», що триває в Києві, Президент Володимир Зеленський нагадав, що понад 500 років тому сотні українських міст отримали магдебурзьке право, яке вважають найвідомішою правовою системою місцевого самоврядування в Європі.

Процес децентралізації в незалежній Україні формально розпочався 1997 року, після ратифікації Європейської хартії місцевого самоврядування. 

Оскільки до приморських міст зазвичай ведуть усі шляхи й маршрути, серед яких повітряні, цивільний аеропорт у Маріуполі почали будувати 1967 року. А після масштабної реконструкції, проведеної ВАТ «ММК імені Ілліча» на початку 2000-х, він став розвиватися значно швидше і навіть отримав статус міжнародного.

У цих умовах поступово збільшувався пасажиропотік: якщо 2004 року послугами летовища скористалися 11 тисяч осіб, то 2007-го їх було вже понад 20 тисяч. Кількість пасажирів збільшувалася й надалі аж до початку гібридної війни та бойових дій на Донбасі.