Сильна армія — гарантія незалежності держави. Тому українська влада докладає всіх зусиль, щоб боєздатність нашого війська постійно зростала. Так, у Збройних силах почалося масове переозброєння підрозділів на вітчизняні протитанкові ракетні комплекси «Стугна-П» і «Корсар». Армії вже постачають 300-мм реактивні керовані снаряди «Вільха». Прийнято на озброєння й розпочато постачання війську таких боєприпасів вітчизняного виробництва, як снайперські патрони, 40-мм гранатометні постріли для підствольних та автоматичних гранатометів, 152-мм боєприпаси до артилерійських систем. Про це на брифінгу повідомив начальник озброєння ЗСУ генерал-майор Микола Шевцов, інформуючи ЗМІ про стан забезпечення армії озброєнням та військовою технікою

Наприкінці минулого року житомирців змусили вистоювати у довжелезних чергах по довідки про місце реєстрації дитини. За задумом міської влади, всі школярі і вихованці садочків мали підтвердити свій статус жителів обласного центру. Мовляв, із бюджету Житомира кошти мають спрямовувати лише на місцевих, а за навчання і виховання всіх іногородніх нехай платять громади тих населених пунктів, де прописані чи, точніше, зареєстровані їхні батьки

Україна обрала своє майбутнє. Спираючись на потужний фундамент, зведений протягом останніх п’яти років завдяки реформам, країна йде шляхом розвитку. Уперше в історії маємо не паперові, а реальні гарантії незалежності нашої держави, адже за рекордно стислий термін вдалося створити боєздатну й ефективну армію. Не відновити, не модернізувати, а побудували нову, що входить до десяти найкращих на континенті. Уже наші партнери з країн-членів НАТО вчаться в українців бойового досвіду. На цьому Президент Петро Порошенко акцентував під час засідання ради регіонального розвитку Житомирщини. Він додав, що боєздатність української армії зростає постійно. Вона щотижня отримує нову зброю, створену на вітчизняних оборонних підприємствах

Якраз п’ять років тому з’явилася всім на горе не зовсім нова, трохи історична, абсолютно трагікомічна й аж дуже проросійська спільнота певної частини населення сходу України – донецький нарот. І тому якщо із давніх давен весна була символом оновлення і зародження нового життя, то відтоді ця пора року на Донбасі має лихі назвиська: зловісна, гібридна, трагічна. Або взагалі, не проти ночі буде сказано, «руска», бо саме її убогим, нікчемним і потворним викиднем став отой нарот

Напередодні весни у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі відбувся показ документального кіноальманаху «Невидимий батальйон» — про жінок в умовах бойових дій на сході України. Це перша  вітчизняна стрічка про війну і жінок на війні, яку зняли жінки. Над серіями  працювали три режисери: Світлана Ліщинська, Аліна Горлова та Ірина Цілик. Їхні героїні й нині служать або служили в зоні проведення  АТО та ООС. Це  Олена Білозерська, Оксана Якубова, Андріана Сусак, Дар’я Зубенко, Юлія Паєвська та Юлія Матвієнко

Заходжу до головного корпусу альма-матер, а душа бринить, як тоді, коли в юнацьких 17 уперше переступила його поріг. Поспішаю ж на зустріч із самою Олександрою Сербенською — знаним в Україні та за її ме­жами мовознавцем, доктором філологічних наук, академіком, професором факультету журналістики та заслуженим професором Франкового університету, автором сотень, а може, й тисяч наукових досліджень. Тут, у дзеркальній залі, її урочисто вшановують із нагоди 90-річчя з дня народження. У президії — ректор професор Володимир Мельник, декан факультету журналістики професор Іван Крупський, не менш поважні завідувачі кафедр, яких на факультеті шість, представники влади. А в залі яблуку ніде впасти: прийшли, приїхали, прилетіли учні — насамперед ті, хто незрадливо служить українській журналістиці й працює зі словом, щодня складаючи іспит із чистого аркуша. Так, як учила вона. Не заради високих нагород, яких, до речі, не було, хоч  ця людина, світоч якої горить у двох століттях, на них, поза сумнівом, заслуговує

Про те, що транспорт — не розкіш, а засіб пересування, знаємо ще з дитинства. Засвоїли. Однак, судячи із транспортних перипетій на Черкащині, цю жартівливу аксіому вже давно спростували. Тепер для багатьох українців, особливо на селі, навіть поламаний автобус — велика розкіш. Через брак транспортного сполучення, зруйновані дороги у деяких населених пунктах області життя поступово перетворюється на первісне. В одному з віддалених сіл вирішили перейти на гужовий транспорт. Запрягають конячку, саджають пасажирів на воза, колеса в якому дають гарного вихиляса, і — вперед. Жодна багнюка не зупинить. На конику, кажуть, надійніше

Ціна на тепло в оселях українців залежить не стільки від ціни газу, скільки від вартості виробництва, чіткого обліку споживання та заходів з енергозбереження. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час селекторної наради, присвяченої питанням тарифоутворення на тепло та гарячу воду для населення. 

Реальність виконання задумів підкріплено відповідними змінами до обласного бюджету та Програми розвитку дорожнього господарства на 2018—2020 роки, ухваленими обласними депутатами на ХІХ сесії обласної ради VII скликання. В обласному бюджеті передбачено кошти на будівництво та ремонт. За пропозицією обласної адміністрації, фінансування було надано на 172 об’єкти, з яких 167 планують завершити вже цього року. 

Коли кілька років тому на Сумщині ухвалили обласну програму компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян на автобусних маршрутах загального користування до 2020 року, всі, кого вона стосувалася, не приховували задоволення.