Нині їх майже 2 мільйони — людей, яким від початку воєнних дій на сході країни й анексії Криму довелося покинути домівки. Вони могли б стати біженцями, шукати захисту і притулку від війни в інших країнах. Та більшість з них обрали Батьківщину. Перемістилися на її території лише далі від епіцентру бойових дій або окупації.

Найбільше їх переїхали в області, які межують з Донеччиною і Луганщиною, — на Дніпропетровщину й Харківщину. Проте й до столиці та області їх прибуло чимало: близько 230 тисяч, тобто кожен десятий. Із Криму переселенців менше, ніж з Донбасу (на 2 мільйони — лише 50 тисяч), з яких столиця прихистила понад 10 тисяч. 

Дзержинський міський суд на Донеччині виніс обвинувальний вирок трьом бойовикам із проросійських незаконних збройних формувань «ДНР», які влітку 2014 року жорстоко вбили 16-річного жителя Краматорська Степана Чубенка. Досудове розслідування під процесуальним керівництвом Краматорської місцевої прокуратури встановило, що юнака, який їхав додому через Донецьк, спершу незаконно позбавили волі, а 28 липня у селищі Горбачево-Михайлівка Пролетарського району Донецька В. Погодін, Ю. Москальов та М. Сухомлинов розстріляли його з пістолета кількома пострілами в голову біля траншеї. Усіх трьох карателів заочно засуджено до довічного ув’язнення. 

У селищі Ярова Лиманської об’єднаної територіальної громади на Донеччині віднедавна зупинки транспорту ще здалеку нагадують філії художнього музею просто неба. Авторка цієї барвистої й постійно діючої виставки художниця Олена Нагорна не шукала сюжетів за тридев’ять земель, а писала все з натури. Адже тут і різноманітні польові квіти, і золотисті соняшники та полуниця на городі, й кучеряві верби, й Сіверський Донець з його надводним чи підводним світом. Цей симпатичний гуманітарний проект місцева громада спільними зусиллями реалізувала завдяки ініціативі насамперед старости Яровського округу Олега Богуславського, сільського педагога Олександра Гречка, активістів громадської організації «Міцна община» Ганни та Олени Гладких і, звичайно, художниці, яка свого часу перебралася до Ярової з тимчасового окупованої Горлівки.

Незалежна Україна дедалі голосніше озвучує гордо-болісне і крилате: нашого цвіту — по всьому світу. Відкривають нові славні імена видатних співвітчизників у всіх сферах життя світової спільноти. На жаль, найчастіше — далеко за межами рідної землі, привласнені й прописані на скрижалях історії інших країн. Такою була гірка наша бездержавність: талановиті представники українства шукали там змогу реалізувати себе. Тож видатних особистостей українського походження вважають вченими російськими, польськими, радянськими, німецькими та іншими, тільки не українськими. 

Вона ледь ішла, спираючись на палицю: видно було, що кожен крок робить з надзусиллями.

— Ви на свято в бібліотеку? — вже майже запізнюючись на те саме свято, запитала жінку, підставивши їй руку, щоб допомогти. 

21 листопада Україна відзначила День гідності та свободи. Це свято започатковане указом Президента Петра Порошенка 13 листопада 2014-го. А 21 листопада чотири роки тому Кабінет Міністрів ухвалив рішення призупинити підготовку до укладення Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Підписи під документом мали ставити під час вільнюського саміту «Східного партнерства» 28—29 листопада. Акції протесту розпочалися на Майдані Незалежності за кілька годин після оголошення доленосної для українців новини. Мітингувальники встановили намети й перебували там цілодобово. 

Навіть найсучасніше озброєння не порадує змореного польовим побутом, недоїданням чи незбалансованим харчуванням солдата. Психологи наполягають, що вберегти бійця від психологічного виснаження можна, створивши для нього базові умови. Щоб він мав змогу виспатися і не в окопній багнюці чи холодному наметі, поїсти гарячої страви і помитися гарячою водою. Темі забезпечення харчами й переходу армії на систему харчування за каталогом останнім часом приділяють на всіх рівнях дедалі більше уваги. Якщо перші намагання були спрямовані на забезпечення захисників найелементарнішим продовольством, то згодом розпочалася робота над осучасненням системи харчування, зокрема на передовій. 

Із приходом осінніх дощів в Україні розпочався сезон масового збирання грибів. Перебуваючи у відпустці, відвідав родичів на Полтавщині й дуже полюбив тихе полювання. За 10 днів гостювання не випало жодного дощу, та ми все одно в тамтешньому лісі збирали гриби відрами (були й білі). А якби ще й дощик пішов, казала братова дружина, можна було б збирати гриби мішками. 

Із фондів Львівської галереї мистецтв зникли сотні експонатів: стародруки, ікони, цінні монети, меблі. Спочатку цю виявлену під час звірки музейних цінностей шалену новину сприйняли як черговий скандал. Однак що далі відходиш від першого приголомшення, то більшої емоційної напруги додає подія, в яку й досі не хочеться вірити. 

Нещодавно Національний банк України провів велику комплексну перевірку небанківських легальних пунктів обміну валют, які свого часу отримали від регулятора ліцензію на цей вид діяльності. Під час акції Нацбанк часто натрапляв на нелегальні обмінники.  А визначав він таких фінансових підпільників за різними ознаками. Як було зазначено в офіційній відповіді «УК» прес-служби регулятора, найперша з таких ознак — відсутність інформації про пункт обміну валюти у Реєстрі приміщень, де здійснюють таку діяльність або надають інші фінансові послуги з правом використання гривні та твердих заморських валют. До речі, реєстр є у відкритому доступі на сайті Нацбанку.