Першими на Черкащині утворилися Білозірська, Єрківська та Мокрокалигірські об’єднані територіальні громади. Ще торік у грудні відбулися вибори у Стеблівській, Набутівській та першій міській Тальнівській громаді. Отож на сьогодні в області повноцінно функціонують шість ОТГ. На кінець квітня заплановано вибори ще у чотирьох: Селищенській, Степанецькій, Ротмистрівській та Шполянській міських. Два звернення надіслано до ЦВК щодо Мліївської й Моринської ОТГ. 

Транші. Кредити. Позики. Застава. Погодьтеся, для нас все це звучить однаково: борг-борг-борг. Держави, промисловців, громадян. У межах держави його вимірюють у доларах на кожного громадянина. Промисловці залежно від суми чекають на судний день. Для багатьох він настав: нічим платити за квартиру, ліки, навчання дітей. 

Питання запровадження абонентської плати за постачання газу хоч і втратило гостроту, однак не актуальність, бо минулого понеділка на засіданні НКРЕКП, як заявив очільник відомства Дмитро Вовк, було взято лише тайм-аут. Українцям розповідають, що йдеться про «загальноєвропейську практику розподілу плати за сам газ і його постачання» та виконання ще торік ухваленого у Верховній Раді закону про ринок газу. 

До редакції надійшов лист від депутатів Петропавлівської селищної ради Станично-Луганського району. Зокрема йшлося в ньому про таке:

«Наші люди наполягають на якнайшвидшому проведенні виборів зі створення Щастинської територіальної об’єднаної громади, в яку увійдуть села Войтове та Передільське, селище Петропавлівка та місто Щастя. Оскільки нам не призначають вибори, страждають жителі нашого селища (а їх понад 4 тисячі), бо вони не хочуть залишатися в районі, відстань до адміністративного центру якого понад 60 км. Це нікого не влаштовує. Більшість депутатів та жителів хочуть увійти до Щастинської громади, відстань до адміністративного центру якої — 7 км, це зручно всім. 

Про боротьбу мешканців багатоповерхових будинків зі знахабнілими підприємцями-орендарями можна говорити, мабуть, безкінечно. Адже бізнесу в нас скрізь честь і хвала, й він не соромиться і користується привілеями. Нещодавно й мені довелося відчути на собі таке його ставлення. 

Поза сумнівом, основним економічним ресурсом Волині залишається деревина. Адже область друга за площею лісових масивів (34%) після Рівненської (37,7). Та й державні лісгоспи є бюджетоутворюючими підприємствами для районів і головним роботодавцем для жителів прилеглих населених пунктів. Волинське облуправління лісового і мисливського господарства (ВОУЛМГ) — серед лідерів за обсягами сплачених податків. Торік до бюджетів усіх рівнів від його підприємств надійшло 250 мільйонів гривень, що на 58 мільйонів більше, ніж попереднього року. Причому 66,4 мільйона з них отримали місцеві бюджети. 

У радянські часи кепкували з вирішення житлового питання за допомогою хрущовок: «Вдало поєднали ванну з туалетом, треба ще рівень стелі знизити до рівня підлоги». Схожі асоціації викликає ідея злити шкільні предмети «українська література» і «зарубіжна література» в один. 

У кожен з двох найменш водних для України в цьому сторіччі років — 2003-му та 2007-му — ми через посухи втратили під час виробництва зерна понад 3 мільярди євро. Начальник відділу агрометеорології Українського гідрометеоцентру Тетяна Адаменко каже, що урожайність озимої пшениці у 2003-му була трохи більшою за 10 центнерів з гектара, тоді як у сприятливому 2014-му — майже 40. 

10-й Київський безпековий форум під гаслом «Старі конфлікти та нові динаміки: стратегії для світу, що змінюється» став не лише ювілейним, а й символічним. Саме під час нього Президент Петро Порошенко оголосив про історичне й довгоочікуване для України рішення Європейського парламенту: позитивне голосування за надання нашим громадянам права подорожувати країнами ЄС без віз. 

У наш час, як і раніше, в Україні спостерігається системне падіння обсягів випуску книжкової продукції, хоч попит на добротну навчальну, наукову, пізнавальну, довідкову, художню українську книжку є. Гадаю, кризове становище вітчизняного книговидання значною мірою пояснюється браком спадковості та послідовності в діях влади щодо реформування галузі. Політики, які впродовж десятиліть змінювали один одного, не зважали на досвід попередників, і тому зазвичай все розпочинали наново. Тоді як, скажімо, в Росії, усвідомлюючи ідеологічну і бізнесову вагу національної книжки, ухвалили безпрецедентні за пільгами законодавчі акти й узгодили тамтешні закони з міжнародним правом. Ще раніше це було зроблено в Польщі. Тож не дивно, що книжкова продукція з цих країн монополізувала вітчизняний ринок. Встановлюючи на книжки українських видавництв торговельну надбавку 120—150% відпускної вартості, іноземні компанії цілеспрямовано витісняють їх.