Останніми роками українці сподівались на те, що завдяки початку роботи нових правоохоронних органів таке явище, як корупція, залишиться в минулому. Але це явище виявилося живучим, тому побороти його дуже важко. Законотворці пропонують посилити покарання за корупційні дії. На їхнє переконання, лише так вдасться зменшити їх кількість. Щоправда, юристи налаштовані не так оптимістично. 

— Куме, га, куме? А розбиймо телевізори!

— Господи, помилуй! Вам розсолу дати? З якого дива ви зібралися нівечити новеньку плазму? Ви ж казали, що за неї тещі ще гроші винні: позичили, мовляв, бо своїх не вистачало.

— Та мені свояк Данило старого телевізора віддав, він уже заледве блимає. Плазму не чіпаю, бо жінка з тещею голову прогризуть. А у вас зомбоящик уже на ладан дихає, цього розтрощите — нового купите. 

Нині в Україні проживають понад 2,6 мільйона людей з інвалідністю, з яких понад 100 тисяч, за оцінками МВС, керують транспортними засобами. Та якщо  проаналізувати права, обов’язки та адміністративні норми, які супроводжують цей процес, з’ясуємо, що, на жаль, Конвенцію ООН про права людей з інвалідністю у державі практично не виконують. Адже її майже не імплементовано у вітчизняне законодавство. 

Незаконне захоплення чужої землі, нехтування правами власників, виникнення господарів-двійників та поява липових документів — явища в земельних відносинах не нові. Але нині вони набули масового характеру і отримали сучасну назву — земельне рейдерство. Фактів лише в Миколаївській області безліч. Не цураються використовувати чужу землю як свою ні високопосадовці, ні місцеві князьки, що відчувають безмежну владу на підпорядкованій території. Новоявлені «маркізи карабаси», не соромлячись, творять беззаконня і не бояться покарання. 

Нещодавно по допомогу в розв’язанні таких проблем до корпункту «Урядового кур’єра» в Миколаївській області звернулися фермери із села Зелений Яр Доманівського району. Історія бере початок у 1993 році. Тоді сесія Зеленоярської сільської ради Доманівського району розглянула заяви громадян про відведення їм земель запасу для селянського (фермерського) господарства.  

Боротьба із цим ганебним явищем досі лишається у трійці найактуальніших для нашої держави проблем  — так вважають 56% українців. 72% переконані, що за останні чотири роки рівень корупції в країні не зменшився, а спроби уряду змінити ситуацію 86% українців оцінюють негативно. Такі висновки   зроблено в дослідженні «Барометр світової корупції» за 2016 рік від організації Transparency International. Опитування проводили у 42 країнах Європи та Центральної Азії з листопада 2015-го по липень 2016 року. В Україні в опитуванні взяли участь 1507 респондентів.

Найбільше хабарників, вважають українці, серед держслужбовців (65%), народних депутатів (64%), податківців (62%), суддів (61%), поліцейських (54%). Останнє місце у цьому рейтингу посідають релігійні лідери (32%). 

Місто Дружба (колишня назва Хутір-Михайлівський) — особливий населений пункт. Будучи північними воротами України, він сповна відповідає своєму прикордонному призначенню, слугує зразком належної організації життєдіяльності всіх ланок і сфер.

Є ще одна особливість, що виокремлює місто: 12 серпня нинішнього року тут створили другу на Сумщині об’єднану територіальну громаду. До її складу ввійшли 12 населених пунктів, що підпорядковані не лише Дружбівській міській, а й Дорошівській та Чуйківській сільським радам Ямпільського району. 

Чи є те, що змусить вимушених переселенців знову залишити вже обжите місце й продовжити біг? Так, стверджує заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк. Експерт прогнозує нову хвилю переселенців з Донбасу. І тікатимуть люди не від війни, а від її наслідків, негативних екологічних умов.

Основна загроза — затоплення шахт. За словами Олексія Василюка, якщо цієї проблеми не розв’язувати, шахтні води підтоплять значну територію Донбасу. Дике поле може перетворитися на солоне болото. І дихати тут стане важче. «Змогли одержати дані про якість повітря в місті Щастя під час обстрілів. Гранично допустиму концентрацію оксидів сірки й азоту перевищено у 5—8 разів», — підкреслив еколог. 

Днями засоби масової інформації повідомили, що Путін у розмові з Федеральним канцлером Німеччини пані Ангелою Меркель почав лякати її непередбачуваними діями України. Мовляв, у зв’язку з прогнозованою синоптиками холодною зимою можуть зрости ризики несанкціонованого відбору українською стороною частини російського газу, що постачається в Європу відповідно до чинних контрактів. Звичайно, Федеральний канцлер, дотримуючись дипломатичного етикету, не могла сказати у відповідь хазяїнові Кремля щось на кшталт: «товаришу Путін, ви вже забрехалися так, що далі нікуди», або «ми  це чули від вас не раз, але жодного підтвердження таких дій  ви не надали». Безумовно, Ангела Меркель такого сказати не може, але на такі висловлювання маємо право ми, обстоюючи честь своєї країни і підтверджуючи вищенаведені оцінки «переживань» Путіна конкретними фактами.

Третій комітет ООН, який зокрема опікується правами людини, схвалив резолюцію, що засуджує «тимчасову окупацію» Криму Росією та підтверджує відданість організації суверенітету України над півостровом. Головний зміст документа зосереджено на порушеннях прав людини в Криму російською окупаційною владою.  

У липні цього року 29 народних обранців зареєстрували у Верховній Раді законопроект «Про тимчасово окуповану територію України». Остання редакція документа стала предметом дискусій, обговорень і обурень серед різних прошарків українського суспільства. Адже, на думку політологів, експертів, громадських діячів, представників влади, парламенту і міжнародної спільноти, зміст законопроекту сприяє подальшій ізоляції окупованих територій. Нинішня редакція проекту закону викривляє принципи примирення та пост-конфліктного врегулювання. Про це говорили й учасники брифінгу «Ризики подальшої ізоляції: законопроект про тимчасово окуповані території».