Сьогодні у Херсоні відбувається подія, яка стане своєрідним іспитом для влади. Голова Херсонської облдержадміністрації Андрій Путілов представляє громадськості річний звіт про власну діяльність, про надбання і позитивні тенденції в соціально-економічному житті області, ділиться проблемними питаннями, які потребують вирішення.

Відмінність нинішнього звіту від тих, до яких привчила бюрократична система, полягає в його відкритості та прозорості, ламанні стереотипів, у сучасному реформаторському погляді на реалії, в активному обговоренні громадськості. До речі, й аудиторія, яку запросили взяти участь у звітуванні першої особи області, — не традиційний «партгосподарський актив», а рядові громадяни, фермери, освітяни, медики, підприємці, громадські діячі, тобто люди, яким не байдужа доля краю.  

Мене дуже вразив один телефонний дзвінок у редакцію. Телефонує літній чоловік, хоч голос добре поставлений (чи наважилися б ви просто так звертатися в редакцію урядової газети?), але все-таки трохи ніяковіє. Питає, а хто в державі займається декомунізацією, який державний орган. Може, міліція? А що ви саме хочете декомунізувати, запитую, бо й справді не розумію, хто відповідальний за виконання закону. Ну, історики об∂рунтували і підвели базу, депутати ухвалили закон, місцеві органи влади взялися перейменовувати міста, райони і вулиці, позбавляти установи й підприємства гучних прізвищ після слова «імені». Начебто питання гуманітарне, і міліція тут ні до чого.

Засідання Ради регіонального розвитку відбулося під гаслом: «Децентралізація: спроможна громада — європейська Україна». Загалом цей захід Президент Петро Порошенко присвятив трьом темам «з гострими кутами»: конституційним змінам, особливим формам управління деякими територіями Донецької та Луганської областей і місцевим виборам 25 жовтня. 

Реклама іноді буває, м’яко кажучи, дивною. Щоб привабити покупців чи клієнтів, їм пропонують пійматися на гачок заохочень. Гроші в пачках насіння, акції під кришечками напоїв, ложечки в пачках чаю, іграшки, наліпки, магнітики… Три упаковки за ціною одної, розіграші автівок і комп’ютерів… Одне слово, ловися, споживачу, великий і маленький! 

Щоб унеможливити й запобігти корупції у сфері управління військовим майном і забезпечення житлом військовослужбовців, за рішенням міністра оборони в березні 2015 року було розпочато проект із впровадження у Збройних силах України  інформаційної системи на базі програмних рішень SAP ERP (Enterprise Resourse Planning — планування (управління) ресурсами підприємства). Її підготовку провели у рекордно стислі терміни. Отже, 3 вересня за результатами державних випробувань підсистеми «Майно» та «Житло» взято на озброєння  відповідно до наказу міністра оборони.

Місяць тому в Миколаєві загинув підліток. Ще один — нещодавно. Місце злочину та нещасних випадків — шахта ліфта недобудованого будинку на проспекті Героїв Сталінграда, 11. Підлітки цей будинок називають «занедбаним», про нього розповідають друзям, ті передають інформацію ланцюжком. Суть її в тому, що саме тут можна піднятися без проблем на дев’ятий поверх, посидіти на даху, пострибати через отвори в залізобетонних плитах, погратися у хлоп’ячі ігри, попити коли, поспілкуватися, довести собі й усім: «я пацан!»

Ці екстремальні пориви, на жаль, інколи призводять до трагічних наслідків. 26 липня в шахту ліфта недобудованого будинку впав 15-річний хлопець, його життя врятувати не вдалося, від травм він помер у лікарні. Обставини трагедії досі з’ясовують правоохоронці. У серпні трагедія трапилася з 16-річним.

 Українські банки, покликані надавати якісні професійні послуги, дивують щодня дедалі більше. Правду кажучи, інколи не розумієш, кого їхні керівники задля великої економії коштів беруть на роботу. Ось реальний приклад з мого життя.

У мене в одному з банків багато років була комірчина для зберігання коштовних речей. Це дуже потрібно, особливо в наш непростий час, коли люди гуляють зі зброєю вулицями міст й інколи її небезпечно використовують. Та й квартирних крадіїв, як кажуть, побільшало в 3—4 рази порівняно з мирними часами.

Ще кілька років тому на 44 гектарах сільської землі, навколо яких уже рік вирують неабиякі пристрасті, сусідили лугові трави та чималенький сосняк. У недалекому майбутньому тут мав запрацювати Орільський національний природний парк. Але немає вже ні лугу, ні лісу. Родючий шар грунту зрили бульдозери, ліс викорчували та закопали в ровах, територію обнесли двометровим бетонним парканом. За ним, усупереч волі багатьох шульгівців, будують норкову ферму на 420 тисяч голів. І тут же їх вбиватимуть і оббіловуватимуть. Далі — шкурки на чинбарню, закривавлену тушку — на харчову суміш, якою підгодовуватимуть наступні покоління майбутніх шуб. Тваринок, які здохнуть від хвороб, спалюватимуть у власному крематорії. Послід норок лежатиме під клітками (підлогу роблять зі спеціальної сітки), і час від часу його пересипатимуть тирсою. Вивозитимуть двічі на рік. 

Невеликий славний Миргород продовжує дивувати своєю суспільно-політичною активністю. Його то визнають найкращим курортом світу з найцілющішими водою і грязями, то ставлять у приклад за пілотні проекти у галузі енергетики та житлово-комунального господарства.

Місто задіяне у майже двох десятках проектів тільки міжнародного рівня. Найвартісніший із них — проект USAID «Місцеві альтернативні джерела енергії м. Миргород» (20 мільйонів гривень) передбачає будівництво нової котельні та обладнання, що працюватиме на біосировині, та створення інфраструктури для збирання, переробки, зберігання палива. З початком опалювального сезону її вже введуть в експлуатацію.

Миргород  претендує на звання велосипедного міста. За фінансової підтримки ЄС та Європейської федерації велосипедистів тут реалізують проект «Розвиток велотранспорту задля добробуту громад». Розроблено велоконцепцію Миргорода. Спільна ідея міської ради і велосипедистів міста — облаштувати відповідну інфраструктуру для користувачів такого виду транспорту. Про пріоритетні  для розвитку міста галузі, серед яких  курортна і туристично-рекреаційні, «УК» розповідає Миргородський міський голова Сергій СОЛОМАХА. 

ЮНЕСКО оприлюднила рейтинг наймилозвучніших гімнів світу: наш «Ще не вмерла України...» переміг серед національних пісень 193 країн. Як повідомляє domik.ua, загальний рейтинг проводили за чотирма показниками. За двома з них — за милозвучність та гарне поєднання музики і тексту — гімн України отримав найвищі бали. Високо оцінили його також за оригінальність музики та загальну цілісність.