Снігопад припинився, та наслідки його ще довго відчуватимемо. «Урядовий кур’єр» стежить, як в Україні справляються із ситуацією, що оголила не лише проблеми «поточного моменту». Відлуння докотиться й до літа — станом справ в агропромисловому комплексі. Утім, негода показала й інше: як людяність і безкорисливість «вилущується» з оболонки показної відстороненості й навіть незнайомі прагнуть допомогти тому, хто опинився в біді.  

Дичина нині зустрічається у двох місцях. Перше — це мисливські господарства, де налагоджено надійну охорону від браконьєрів і розведення мисливської фауни. Тільки ж працювати треба. І гроші вкладати. Тому той, хто лінується і жадібний, часто задивляється на друге багате на дичину місце. А це заповідники і національні парки, державні заповідники і державні національні парки.
Закон нині забороняє полювання на цих заповідних територіях. Тому охочі поживитися народними ресурсами прагнуть змінити закони на свою користь. За 2011–2013 роки таких спроб було вже чотири. 

Ми часто користуємося в побуті речами, навіть не здогадуючись про місце їхнього виготовлення. Одяг, постільна білизна, меблі, будівельні матеріали і навіть окремі продукти харчування в нашому домі мають «тюремне» походження. Звичайно, бирки з написом «Made in… в’язниця» на них немає, але придбати їх можна як у звичайних магазинах, так і спеціалізованих торговельних точках. На сьогодні в різних містах відкрито сім таких магазинів, а також 112 столів замовлень, де продається продукція, яку виготовили ті, хто відбуває покарання в місцях позбавлення волі.  

Все пізнається в порівнянні. Мабуть, цей критерій, як ніякий інший, підходить і для оцінки дій перших керівників, які завжди на виду. До них безумовно належать і перші особи, які стоять, так би мовити, за штурвалом столичної влади. Адже киянам є кого і з ким порівнювати, як і ефективність дій того чи іншого градоначальника.

Свого часу київський міський голова Олександр Омельченко збирав  керівників міських служб і всі спільно виїжджали автобусом на інспектування того чи іншого району. Під час поїздки визначали «вузькі місця», на які, до речі, безпомилково вказував міський голова, і приймали оптимальне рішення щодо розв’язання тієї чи іншої проблеми. На привітання одного з журналістів: «Доброго ранку, Сан Санич» ми почули у відповідь: «Сашку, це для тебе ранок, а для мене давно день». Принагідно зауважу, що годинник показував пів на восьму.

Хоч синоптики попереджали про циклон, що насувався з Балкан, для жителів та комунальників багатьох областей рясні снігопади таки стали неприємною несподіванкою. Найбільшого снігового шоку донедавна зазнали західні регіони, а цими днями — столиця й область. З другої половини п’ятниці автотранспортний рух на вулицях Києва, передмістя та області фактично зупинився. Лише у столиці випало 50 мільйонів тонн снігу, чого кияни не бачили майже 100 років.

«Правильний підхід до розв’язання глобального завдання полягає в розробці і відточенні окремих простих процесів та пошуку шляхів їх оптимального подальшого поєднання, а не в побудові єдиного громіздкого процесу». Ці слова засновника корпорації Майкрософт американця Білла Гейтса вказали єдино правильний шлях багатьом управлінцям світу.

Понад 67 мільйонів гривень на користь російського закритого акціонерного товариства «Ескалатор» має сплатити Київський метрополітен. Про це його на початку лютого 2013 року повідомила Державна виконавча служба України, надіславши постанову про примусове виконання рішення Господарського суду Києва. У разі сплати такої суми метрополітенівці залишаться на кілька місяців без зарплат.  
Ще 1998 року, коли будувалася станція «Дорогожичі», а грошей, як завжди, не вистачало, тодішній голова КМДА придумав вихід із ситуації. Аби придбати 8 ескалаторів загальною вартістю 12,645 мільйона доларів США, він надав російському виробникові обладнання ЗАТ «Ескалатор» гарантійний лист, у якому пообіцяв розплатитися за придбаний товар коштами міського бюджету.

Тепер, напевно, мало хто здогадується, що розвиток Південного берега Криму як оздоровниці почався фактично з того, що століття тому сюди, до моря, приїздили лікуватися від туберкульозу. Від небезпечної недуги в унікальних кліматичних умовах рятувалися лікар О. Бобров, співак Ф. Шаляпін, композитор С. Рахманінов, майстри слова М. Горький, І. Бунін, М. Коцюбинський, Леся Українка, В. Брюсов. Тоді почали з’являтися перші санаторії, на будівництво яких не шкодували чималих власних коштів відомі особистості. У радянські часи відкривалися нові протитуберкульозні санаторії, де хворі могли лікуватися безплатно. 
На жаль, ми, сучасники, похвалитися такою турботою про хворих на цю небезпечну недугу, особливо дітей, не можемо. Проте у нас є всі шанси створити багатотомну історію судових тяганин щодо захисту територій дитячих протитуберкульозних оздоровниць. 

На запрошення Ради Європи з 4 по 10 березня делегація Національної спілки журналістів перебувала у Брюсселі та Страсбурзі. За цей період у ході зустрічей представники не лише Ради Європи , а й Європейського суду з прав людини та Міжнародної федерації журналістів висловлювали стурбованість монополізацією телевізійного цифрового простору, фактами цензури, самоцензури в Україні.
На одному із засідань офіційний представник Ради Європи Даніель Холтген заявив: «Серед 47 країн—членів РЄ є три ключові медійні проблеми: коли ЗМІ відчувають себе дуже потужними через зв’язки з політиками і починають неетично працювати; коли є пряме втручання уряду в діяльність медіа, зокрема в Інтернет, коли втручання в роботу редакцій здійснюється через структуру власності». 

Прагнучи заробити «швидкі гроші», забудовники ладні піти на будь-які порушення. Вони не гребують підробкою документів, безжально руйнують дитячі садки та майданчики, масово вирубують дерева і знищують історичні пам’ятки. Яких заходів вживають, аби зупинити таке свавілля, «Урядовому кур’єру» розповів прокурор міста Києва Микола БЕСКИШКИЙ.