Діяльність ОБСЄ грунтується на мирному діалозі й пошуку спільного знаменника, попри різні політичні позиції. Ці слова генерального секретаря ОБСЄ Ламберто Занньєра, напевне, можна вважати квінтесенцією і самого засідання.

Справді, нині ОБСЄ служить форумом  для політичного  діалогу на високому рівні з широкого кола питань безпеки  і платформою  для практичної діяльності  з поліпшення  життя людей  та їхніх співдружностей.  Як всеосяжний  регіональний інструмент  раннього попередження, усунення  конфліктів, регулювання криз і постконфліктного відновлення ОБСЄ  сприяє запобіганню  розбіжностям між державами і формуванню довіри  на основі співпраці. 

Президент Віктор Янукович зустрівся з Головою КНР Сі Цзіньпіном. Високопосадовці провели переговори у вузькому й широкому колах, відзначивши високий рівень взаєморозуміння. Віктор Янукович вбачає за найважливіше, що нині є між Україною та Китаєм, фундамент довіри, а Сі Цзіньпін вважає його «великим другом» китайського народу.
По завершенні заходу глави держав підписали Договір про дружбу і співробітництво між Україною і КНР, Спільну декларацію про подальше поглиблення відносин стратегічного партнерства. За їхньої присутності члени делегацій поставили підписи під Міжурядовою угодою про економіко-технічну співпрацю, Протоколом фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту сої з України до КНР, Протоколом фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту ячменю, Меморандумом щодо взаєморозуміння між Міністерством охорони здоров’я та Державною адміністрацією КНР з традиційної медицини щодо співробітництва в галузі традиційної китайської медицини. 

Грудневий Київ 2013 року, безперечно, запам’ятається учасникам засідання як момент вибору. Адже унікальною рисою ОБСЄ є зв’язок між офіційними  інституціями і  громадянським суспільством. І зовнішньополітична еліта мала унікальну нагоду в українській столиці довести, наскільки це важливо. Тож не дивно, що багато учасників високої зустрічі, окрім основної програми, провели  додаткові перемовини з представниками української влади й опозиції, відвідали Євромайдан та інші «гарячі точки» нашої столиці.

Загалом у засіданні 5—6 грудня беруть участь делегації 57 держав-учасниць, 11 держав-партнерів, керівники інституцій ОБСЄ, представники ООН, Ради Європи, НАТО, СНД та інших. Серед питань порядку денного — обговорення принципів верховенства права і забезпечення основних прав та свобод людини, утвердження толерантності і недискримінації, захист прав журналістів. 

Перебування у Китайській Народній Республіці глава Української держави розпочав із міста Сіань. Там він провів зустріч із Головою народного уряду провінції Шеньсі Лоу Ціньцзянем. «Думаю, що в ході цієї зустрічі ми обговоримо шляхи співпраці, виходячи зі структури економіки вашої провінції», — задав тон переговорам Віктор Янукович. За його словами,  Україні цікавий досвід Китаю в питаннях розвитку IT-технологій, авіабудування, нафтогазової галузі, космічної сфери.
Сторони виокремили прогрес, який демонструє китайська економіка, досягнутий завдяки лібералізації умов ведення бізнесу. «Ми готові співпрацювати в різних галузях економіки. Україна готова співробітничати з Китаєм як на міжрегіональному, так і на міждержавному рівні», — підкреслив Президент.

Засідання Громадської ради при Міністерстві фінансів мало відбутися у форматі запитання-відповідь, однак захід чимось нагадав лекцію з основ правознавства, сфокусованих на положеннях Угоди про асоціацію з ЄС. Головний доповідач, старший радник Адвокатського об’єднання «Арцінгер» Роберт Хорольський озвучив тему виступу «Угода про асоціацію Україна—ЄС»: можливі наслідки для українського бізнесу». І заявив: «Роль юриста полягає в тому, щоб не розказувати, що є позитивним, а що негативним чинником. Він має говорити про положення, які прописані у законі». 

Політична та економічна асоціація з Євросоюзом — останніми місяцями найобговорюваніша тема в політичних, експертних, медійних колах не тільки України. Навколо перспективи підписання масштабної і за змістом, і за суттю угоди точилися активні дискусії і на схід, і на захід від кордонів нашої держави, щоправда, в різних інтонаціях. Для України ж залишалося виконати кілька умов Євросоюзу. Проте фактично за тиждень до саміту «Східного партнерства» ситуація кардинально змінилася: український уряд ухвалив рішення призупинити процес підготовки до підписання угоди.  

На політичній карті світу сьогодні 193 незалежні держави, які є суб’єктами міжнародного права. Існують ще не визнані території з невизначеним статусом та залежні. Тож не дивно, що не всюди межі між ними є традиційними, як смугасті стовпчики, чи такими величними, як колись колона між Пелопоннесом і Аттикою у Стародавній Греції. Однак навіть якщо це кордони без кордонів, на них немає митного контролю і вони не охороняються, як, приміром, між країнами шенгенської зони, це не означає, що їх не існує взагалі. Ми відібрали найцікавіші, на свій суб’єктивний погляд, і декотрі вже встигли «перейти».  

Я  зустрілася з польським євродепутатом Павелом Залевським рівно тиждень тому у Страсбурзі, напередодні оголошення українського уряду про призупинення переговорів з приводу укладення Угоди про асоціацію. Я привезла для нього з Києва спецвипуск «УК», присвячений євроінтеграції, який мої колеги підготували наприкінці минулого місяця (31 жовтня). Павел Залевський,  поглянувши на газету, невесело посміхнувся: «Не впевнений, що це ще на часі». Ми спілкувалися з ним довго, і я ставила йому щоразу одне й те саме запитання, формулюючи його по-іншому, бо не могла повірити в те, що чую. Але суть відповіді була одна: асоціації не буде. 

У вересні Україна прийняла від Словенії естафету проведення чемпіонату Європи з баскетболу. Наступна європейська першість відбудеться в нашій країні у 2015 році.

Про те, що отримала Словенія в результаті проведення турніру, а також про те, що робиться для зміцнення словенсько-українських відносин, — в інтерв’ю з Тимчасовим повіреним у справах  Посольства Словенії в Україні Наташею ПРАХ. 

Уряд продовжує підготовку до ухвалення Державного бюджету на 2014 рік, який планується розглянути на черговому засіданні Кабінету Міністрів, а також веде консультації про організацію тристоронніх переговорів у форматі Україна — Росія — Європейський Союз.
Розв’язання актуальних проблем національної економіки є ключовим пріоритетом у діяльності уряду, що безпосередньо впливає на зовнішньополітичні орієнтири. Тому після ухвалення розпорядження про припинення підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС Кабінет Міністрів розпочав практичну реалізацію заходів, спрямованих на активізацію роботи підприємств усіх галузей.
Як зазначив Прем’єр-міністр Микола Азаров, дії української влади з відновлення торговельних відносин із країнами СНД і, зокрема, Росією обгрунтовано виключно економічною доцільністю. «Ми бачимо в Росії не просто нашого торговельно-економічного партнера. Це та країна, з якою ми разом жили під одним дахом, і що краще йдуть справи у Росії, то більше для нас можливостей розвиватися. Саме життя змусило нас жити разом, саме життя не розділяє, а об’єднує», — зазначив глава уряду.