Журналістська робота дарує часті зустрічі з військовими ЗСУ. Теми розмов різні. Та раз по раз вони зводяться до соціального захисту, до розповідей про життя до, під час і після війни, про ситуації, що трапляються в зоні проведення бойових дій. Особливо беруть за душу такі картини, в яких на поверхні бачиш якийсь абсурд. Якось боєць Сергій Д. розповів, як по завершенні важкого бою (це ще з тих, перших, коли доводилося більше покладатися на інтуїцію, а не на команди згори) командир наказав перевірити майно. Яким же було здивування бійців, коли почули, що за втрачене під час бою їм доведеться заплатити подвійну вартість! Співрозмовник повідав, що як на те ще й тактичні рукавички зіпсував, бо довелося ремонтувати бойову машину. Зрозуміло, війна не буває без втрат, бодай матеріальних. 

Пенсіонер Володимир Лимарченко з Волновахи на Донеччині, коли поблизу рідного міста почалися воєнні дії, взяв дружину та внучку й поїхав шукати спокійнішого місця. На залізничній станції випадково познайомився із жінкою з Черкащини. Нова знайома розповіла про покинуте селище, яке колись мало стати місцем проживання енергетиків. Тодішнім державним планам не судилося здійснитися через аварію на ЧАЕС. А недобудована Орбіта, розташована за 12 кілометрів від Чигирина, що нині офіційно вважається вулицею в селі Вітове, поступово перетворилася на занедбане місце проживання кількох десятків сімей, які потерпали від руїни, нестачі цивілізації та неуваги місцевої влади. 

Підписання Угоди між Україною та ЄС про спільний авіаційний простір, як і Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, накладає на нашу країну певні зобов’язання, у тому числі й у сфері забезпечення безпеки польотів. Основа цих зобов’язань — передусім постійний контроль льотної придатності повітряних суден, який підтверджують сертифікати льотної придатності, що їх видають після ретельної інспекції повітряного судна. 

Ми завжди відзначаємо ювілейні дати відомих діячів культури і науки. Люди живуть не хлібом єдиним і пам’ятають проводирів духовності. Але основа духовного й матеріального життя — економіка. У різні періоди української історії було багато державних і громадських діячів, які присвятили себе розбудові України. У постанові Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2015 році» не знайшов чомусь свого місця один з них — Олександр Павлович Ляшко. Мені пощастило працювати в урядовому апараті, коли він очолював Раду міністрів УРСР, й у зв’язку із 100-річчям від дня народження хочу розповісти про нього як керівника і людину.  

Жінка, обвішана важкими сумками, ледве переставляла ноги. Схоже, переоцінила свої можливості, але, видно, ноша була дуже дорога, тому й надривалась. «Вам допомогти?» — поспішив назустріч. 

Запорізька область межує з Донецькою, де й тепер час від часу тривають бойові дії. Тож задіяно багато зброї і боєприпасів. Щоб смертельне знаряддя не потрапило «транзитом» до Запорізької області й далі не розповсюджувалось по всій території  України, встановлено 25 блокпостів. Вони перекрили несанкціоноване переміщення зброї насамперед через стратегічні міста Бердянськ, Мелітополь, Енергодар, інші населені пункти, що межують із зоною АТО. 

В архівній галузі країни за пострадянський період сталися істотні зміни. Передовсім розпочато відродження національних традицій архівної справи, здійснено її демократизацію та деідеологізацію і закладено основи правової бази розвитку галузі. Про це наша розмова з головою Державної архівної служби Тетяною Барановою. 

Чи можемо ми, вийшовши на вулицю, насолодитися прекрасною архітектурою, чистими багатолюдними вулицями, зеленими парками і скверами? В українських містах нам це заважає робити реклама! Рекламні бігборди вздовж автостради відволікають водіїв, а лайтбокси вночі освітлюють вулиці, наче прожектори на стадіоні. 

«Хочеться все забути і не думати про підступність життя», — приблизно такі повідомлення 8–10-річних дівчаток можна прочитати в соціальних мережах. «І що ти хочеш забути — табличку множення чи плюшевого ведмедя?» — іронічно коментують такі тексти дорослі. З висоти прожитих літ дитячі проблеми здаються їм кумедними. Натомість у далекому дитинстві вони також переймалися власними не зрозумілими для дорослих переживаннями. Але тоді ставлення до життя у дітей формували в сім’ї і в школі. 

У пресі та від експертів дедалі частіше можна почути слово «концесія», і часто його вживають у контексті наших морських портів. Навіть Фонд держмайна розпочав в екстреному порядку розробляти  відповідний законопроект.

Що ж це таке концесія? Це договір про передачу природних багатств, підприємств, інших господарських об’єктів, що належать державі чи місцевим органам влади, в тимчасову експлуатацію іншим державам, іноземним фірмам, приватним особам. А концесіонер — це суб’єкт підприємницької діяльності, який на підставі цього договору отримав концесію.