Волинські волонтери надали 14-й окремій механізованій бригаді чергову партію матеріальної допомоги вартістю в третину мільйона гривень. Зокрема благодійний фонд «Волинь-2014» передав чотири електронні планшети, п’ять навігаторів «Garmin», шість бензопил, чотири бензинових генератори, 17 радіостанцій, комп’ютерну техніку, дальноміри та прилади нічного бачення тощо.  

Побачивши на полицях магазинів продукцію Сімферопольського вино-коньячного заводу, не варто думати, що це фальсифікат. Адже це ті самі напої, які раніше виготовляли на підприємстві в Криму, в колисці виноробства — Бахчисараї, а тепер у селищі Щорськ Дніпропетровської області. Незважаючи на відкриття нового виробництва, якість знаних і улюблених багатьма напоїв залишилась незмінно високою.
Як вдалося зберегти виробництво в цих непростих умовах, «Урядовий кур’єр» запитав у генерального директора підприємства Сергія ІВАНОВА.

Проте саме від цієї коми залежить доля сільських громад — як на мене, підвалини українського суспільства. Принаймні на нинішній стадії його розвитку. 
І ось чому. З найвищих трибун чуємо про те, що реформі місцевого самоврядування таки бути, що територіальні громади вже сьогодні мають більше коштів на розв’язання власних проблем, бо розширилася база місцевих податків.

На тлі резонансних убивств останніх днів у столиці часто доводиться чути: «Куди, мовляв, дивиться міліція? Чого не приставить охорону до потенційних свідків?» Причому чути не лише з вуст пересічних громадян, а й від тертих кренделів і кренделиків політикуму та поінформованих служок свободи слова. Останні, звісно, й самі знають відповіді на ці та інші запитання. Та зараз не про це. 

Наближається 70-річчя Перемоги над гітлерівським нацизмом. Україна цього року відзначатиме її за новими правилами, відійшовши від комуністичної ідеології та радянських традицій.
8 травня в країні оголошено Днем пам’яті та примирення, а 9 травня — Днем перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День Перемоги), які мають урочисто відзначати на всій території України.

В Україні сталося кілька резонансних смертей. Вслід за політиками — представниками попередньої влади — на той світ пішов журналіст, скандально відомий діяч і письменник Олесь Бузина. Його біографія і заяви були завжди епатажними й неоднозначними. А його вбивство й розслідування цієї справи вже стало певним екзаменом для влади.  

У зв’язку зі зверненнями народних депутатів України, депутатів районних рад, представників бізнесу та громадських організацій Державна регуляторна служба України інформує про деякі нюанси добровільності використання печаток. 

Кілька місяців тому моїй мамі зателефонувала подруга, яка живе на території так званої ЛНР. Сказала, що голодує, адже бойовики не дозволяють виїхати по пенсію на територію, підконтрольну Україні. Мама переказала подрузі гроші, які дали  їй змогу протриматися певний час, а нещодавно вона нарешті отримала українську пенсію (повністю, за всі місяці). Проте повідомивши про цю подію маму, сказала, що все одно в Києві хунта і фашисти. На жаль, таких людей на Донбасі, не кажучи вже про Росію, більшість. Що це — тотальне божевілля? І що потрібно робити: переконувати чи лікувати?

На «гражданці» час для кожного плине по-своєму: неквапливо чи вмить. Чого не скажеш про години на полі бою. Бійці зі сходу розповідають, що там життя проживають спільне — ротне чи батальйонне. Один, не приведи Господи, вибув з обойми — вважай, під загрозою десятки життів побратимів. Там не баряться. І взагалі не живуть напіввимірами.

Якщо до Сум їхати київською трасою, то за якихось 25 кілометрів перед обласним центром неодмінно доведеться минати село — тезку знаменитої української річки. Саме тут, на одній із околиць, в улоговині пульсує невтомне джерело, яке вже стільки століть живить тихоплинну Сулу. Цю обставину знають та цінують місцеві селяни. Обабіч траси біліють чепурні та добротні будинки, об’єкти соціальної сфери, які ледь не впритул підступають до гомінкої асфальтівки.