Визначальною у державотворенні є моральність, сказав днями Леонід Кравчук, виступаючи в НАДУ при Президентові України з нагоди 15-річчя запровадження вітчизняної науки «державне управління». Він нагадав присутнім ученим та освітянам: саме вона має визначати і шлях, яким крокуватиме країна, і методи досягнення головних будівничих цілей — демократичного цивілізованого суспільства та добробуту народу. Всі інші складники — похідні, та в будь-якому разі проектуються через особисту  моральність політиків, управлінців і широкого загалу громадян.

Причини, з яких і донині люди потрапляють до рабства (а саме завтра світ відзначатиме Міжнародний день скасування рабства), — низький рівень життя, бажання заробити, а також нездатність адекватно оцінити пропозиції роботи від прихованих работоргівців.  
Один із нещодавніх прикладів. Сподіваючись непогано заробити в Росії, троє жителів Старобільська врешті потрапили в рабство. Як розповіла правозахисник Ольга Мірошниченко, один із хлопців побачив на вулиці оголошення про роботу, зателефонував та дізнався, що працювати запрошують у Тамбов (Росія) на будівництво свиноферми.

Свого часу моя дочка вийшла заміж та народила сина. Але згодом із чоловіком розлучилася й  подала документи про стягнення з нього аліментів на користь сина. У паперах зазначені саме її дані. Проте нині вона перебуває у розшуку, адже проти неї хочуть порушити кримінальну справу. Батько із сином також не проживає. Отже, фактично хлопчик перебуває на моєму повному утриманні.

Проблема в тому, що нині виконавча служба призупинила стягнення аліментів з батька хлопчика, адже не можуть знайти матір. Зверталася до місцевого райсуду про зміну сторони виконавчого провадження. Адже я вдова, пенсіонерка. Тягну малого, якому нещодавно виповнилося 9 років, на свою малу пенсію. Грошей нам катастрофічно не вистачає. Я зверталася до колишнього чоловіка дочки, аби він сплачував мені на свого сина хоча б по 300—400 гривень на місяць, але він відмовляється. Також зверталася у службу дітей районної адміністрації, аби цих горе-батьків позбавили батьківських прав, а мене призначили опікуном онука, але отримала відмову.

Не розумію, якщо я фактично єдина людина, яка опікується хлопчиком, чому це не можна оформити офіційно? І як нам з онуком виживати на мою малу пенсію?

Р. КАРПЮК,
м. Нова Одеса Миколаївської обл. 

Поясніть, будь ласка: чи належить за соціальним статусом одинока особа, яка не має працездатних родичів, зобов’язаних за законом її утримувати, до сім’ї згідно із Законом «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»?

Також хочу дізнатися: чи мають такі особи  право на призначення соціальної допомоги та допомоги на догляд?

М. ТЕСЛЕНКО,
с. Русанівка Сумської  обл. 

Працюю бібліотекарем у медичній бібліотеці на Донеччині. Хочу дізнатися: як мені відстояти свої права і отримати виплату щорічної  матеріальної допомоги на оздоровлення відповідно до частини 3 статті 29  Закону «Про культуру» та постанов Кабінету Міністрів № 84 від 2005 року та №1062 від 2009 року? У спеціалізованій бухгалтерській літературі читала, що ця виплата обов’язкова. Але мені у ній чомусь категорично відмовляють. Як добитися справедливості? Заздалегідь вдячна за відповідь.

Т. БАЛИК,
м. Єнакієве Донецької обл. 

«Коли йдеться про одяг, говорити можна до безкінечності», — висловився якось лікар Комаровський. У декого такі говоріння доходять до клініки. У багатьох модний одяг — спеція до смаку життя. У когось — улюблена робота. Саме так склалося з одеситкою Наталією Резановою, яка написала вже 6 томів з історії моди.

У ХХ столітті фешн перетворився на фетиш суспільства споживання. Це потужна індустрія з нечуваними прибутками.

Там. У нас? Маємо істориків, теоретиків моди і, як засвідчив останній модний тиждень,  талановитих дизайнерів. Але людського чинника тут замало. Потрібне певне законодавче й економічне забезпечення.

Потреба змін у зовнішній привабливості закладена в людській природі. Мода нещадно експлуатує цю потребу. І жодний здоровий глузд не стане на заваді. До речі, в перекладі з латини «мода» — «правило». 

На Чорнухинщині ще свіжі були згадки тамтешніх козаків про батька Хмеля та їхні подвиги під Берестечком, як у родині малоземельного козака Сави Сковороди та його дружини Пелагеї 3 грудня (22 листопада за старим стилем) 1722 року в містечку Чорнухи народився син Григорій. Із самого малечку був він жвавим та допитливим. Відмінно навчався в школі. Та й заспівати краще за Григорія в церкві чи на кліросі Красногірської Чорнуської пустині не міг ніхто. Вчителями хлопчика були бандуристи і лірники. А від проїжджих чумаків дісталася йому в подарунок калинова сопілка, на якій він самотужки навчився грати. Та ще й дуже вправно. 

На Хортиці, біля історико-культурного комплексу «Запорозька Січ», поповнили дубову алею на пам’ять про акторів із фільму «Тарас Бульба»: народних артистів України Богдана Ступку і Леся Сердюка, народного артиста РФ Бориса Хмельницького, заслуженого артиста РФ Станіслава Соколова і наших земляків — учасників масових сцен Олексія Потапенка та артиста кінного театру В’ячеслава Єрмолаєва. Добру козацьку традицію висаджувати молоді дубки, поминаючи бойових побратимів, відродили нині живі учасники зйомок фільму режисера Володимира Бортка. 

Уявімо собі ситуацію, коли тверезий водій, викуривши дві пачки цигарок, сідає за кермо свого автомобіля. І, не справившись із кермуванням, врізається в зупинку, на якій чекають автобус жінки та діти. Якщо фантазії не вистачає, пропоную уявити іншу сцену: двоє друзів, сидячи на кухні, попиваючи чай (!!!) і покурюючи цигарки, несподівано заводять сварку. І один, спіймавши «білочку» від тютюнового диму, накидається на товариша з ножем і завдає йому смертельного поранення…  

Третій рік поспіль свято архістратига Михаїла (21.11) минає в Україні без снігу. Востаннє святий «приїздив на білому коні» до нас 2008 року. Та минулий листопад був теплим і врожайним на гриби.

Якими ж будуть грудень і наступна зима? За народними прикметами, щоб визначити це, спостерігають за першим днем місяця (Платона і Романа). Якщо зранку буде тепло, теплою буде зима; опівдні морозець — зима буде з відлигами і морозами.